83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.11.10 р. Справа № 10/137
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області м. Красноармійськ
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк
про стягнення 54 617,21грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Солонікова А.Г.- за дов.№б/н від 12.01.2010р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області м. Красноармійськ, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення в регресному порядку збитків по проведеним страховим виплатам, по сумам виплаченим по лікарняним листам, витратам на комісійну винагороду банку, сумам по взаємозаліку, витратам на медикаменти потерпілому ОСОБА_4 за період з червня 2008р. по 1 червня 2010р. на загальну суму у розмірі 54 617,21грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р.; акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 15.02.2008р.; витяг з акту огляду МСЕК від 29.05.2008р.; постанову про призначення страхових виплат від 25.06.2008р.; договір №426/12 від 29.12.2006р. про закупівлю послуг з перевезення пасажирів; договір №17/07-4 від 01.08.2007р. про надання послуг з перевезення пасажирів; графік руху автобусів по спеціальному маршруту №336 на 2008р.; гарантійні листи; платіжні доручення; зведені відомості про зарахування авансових сум (медицина); зведені відомості про зарахування соціальних виплат; договори №СБО/25-08/НЮ від 19.05.2008р. та №СБО/08-09/НЮ від 04.01.2009р., рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. по справі №33/125, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2009р. по справі №33/125 та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.
02.08.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист №5964 від 26.07.2010р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого ОСОБА_2, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради як фізична особа -підприємець (реєстр. номер НОМЕР_2) та проживає за адресою: АДРЕСА_1. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
27.08.2010р. позивач надав суду уточнену позовну заяву №01-06/1388 від 17.08.2010р., в якій просить суд стягнути відповідача в регресному порядку збитки, які зазнало Відділення Фонду по проведеним страховим виплатам, по сумам виплаченим по лікарняним листам, витратам на комісійну винагороду банку, сумам по взаємозаліку, витратам на медикаменти, проведеним Відділенням Фонду потерпілому ОСОБА_4 за період з червня 2008р. по 1 червня 2010р. на загальну суму 54617,21грн.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.09.2010р., у зв'язку з переведенням судді Приходько І.В. до іншого суду, справу №10/137 передано на розгляд судді Лейбі М.О.
Відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу суду повернулись конверти з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд
29.12.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АВ-ВА” (далі -виконавець) та Державним підприємством “Вугільна компанія “Краснолиманська” (далі -замовник) був укладений договір №426/12 про закупівлю послуг з перевезення пасажирів, укладений з учасником-переможцем процедури закупівлі (тендеру), проведеної 05.12.2006р. на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 20.12.2006р. (далі - договір №426/12 від 29.12.2006р.), предметом якого є надання послуг виконавцем для замовника з перевезення працівників підприємства, а у разі потреби по обслуговуванню екскурсій, туристичних маршрутів та інших пасажирських автотранспортних перевезень.
Виконавець зобов'язаний перевозити пасажирів в пункт призначення згідно маршруту і графіка, а замовник зобов'язаний своєчасно і в строк здійснювати оплату за виконані автотранспортні послуги (п.1.2).
На виконання цього договору, ТОВ “АВ-ВА” підписало договори про надання послуг з перевезення пасажирів №17/07-ч від 01.08.2007р. (строк дії до 31.12.2007р.) та №10/08-ч від 28.12.2007р. (строк дії до 31.03.2008р.) з Приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач)
Згідно договору №10/08-ч від 28.12.2007р. ТОВ “АВ-ВА”(далі - замовник) надає Приватному підприємцю ОСОБА_2 (далі - перевізник) право на перевезення пасажирів за встановленим маршрутом та зобов'язується сплачувати перевізнику обумовлену суму, а перевізник бере на себе зобов'язання перевезти пасажирів в межах встановленого маршруту.
В пункті 1.2 договору №10/08-ч від 28.12.2007р. вказано, що маршрут руху узгоджений сторонами в додатку №1 до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, перевізник мав перевозити пасажирів згідно графіку руху автобусу за спец.маршрутом №336 м. Красноармійськ - шахта “Краснолиманська”.
Як зазначено в акті (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався, 10.02.2008р. відповідно до договору про надання послуг з перевезення пасажирів, укладеного між ТОВ “АВ-ВА” та ПП ОСОБА_2, водій автобусу ЛАЗ-42022 державний номер НОМЕР_3, який належить Приватному підприємцю ОСОБА_2, ОСОБА_6 після попереднього ремонту повітряного компресору автобусу направився до м. Димитрів -“Новатор” з метою перевезення працівників ДП “ВК “Краснолиманська” на шахту.
В акті зазначено, що технічний огляд транспортного засобу перед виїздом на лінію проведений не був, водій автобусу медичний огляд не проходив, шляховий лист для виїзду на цей маршрут не видавався.
О 17год.20хв. із зміною працівників ДП “ВК “Краснолиманська” автобус ЛАЗ-42022 державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 виїхав від зупинки “Новатор” м. Димитрів у напрямку шахти “Краснолиманська”.
О 17год.30хв. під час руху автобусу в районі автостанції Димитрів відбувся вибух пневмошини, встановленої на зовнішній стороні правового заднього колеса автобусу. Внаслідок вибуху шини відбувся локальний розрив металевої оболонки підлоги над заднім лівим колесом, у зв'язку з чим потік повітря та мікрочасток пилу надлишкового тиску був спрямований до салону автобусу з пасажирами.
Помічник начальника ділянки “Прогноз” ДП “ВК “Краснолиманська” ОСОБА_4, який прямував на роботу, в момент вибуху знаходився в салоні автобусу безпосередньо над заднім лівим колесом і отримав травму обох очей.
За результатами розслідування комісія дійшла висновку, що особою яка порушила вимоги чинного законодавства, внаслідок чого відбувся нещасний випадок є Приватний підприємець ОСОБА_2, який не забезпечив контроль за технічним станом автобусу ЛАЗ-42022 державний номер НОМЕР_3.
За результатами розслідування причин нещасного випадку комісія з розслідування встановила, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку на виробництві. Тому був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 №7 від 15.02.2008р. Цей акт не скасований і є дійсним.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. по справі №33/125 позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську до Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк були задоволені частково та з Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк було стягнуто суму витрат зі страхових виплат, суми виплаченої по лікарняним листам, суму по взаємозаліку, витрати на медичне забезпечення, проведених потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 27 983грн.21коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2009р. по справі №33/125 рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2009р. по справі №33/125 частково скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про відшкодування витрат з оплати комісійного збору за касове обслуговування у розмірі 34,87грн.
Як зазначає позивач, виплаченими, але не стягнутими залишилась суми за період з червня 2008р. по квітень 2009р. у розмірі 28 018,08грн., які останній просить суд стягнути з відповідача у регресному порядку.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Потерпілий ОСОБА_4 продовжив лікування та отримував страхові виплати.
Відділення Фонду провело страхові виплати ОСОБА_4 за період з квітня 2009р. по 1 червня 2010р. у розмірі 22727,80грн. із яких: 22693,76грн.- страхові виплати, 34,04грн. (0,15% від перерахованих коштів) плати за касове обслуговування.
У квітні 2009р. Відділення фонду оплатило медикаменти на лікування потерпілого у розмірі 546,24грн.
У травні 2009р. на підставі пункту 2.7 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007р. за №715/13982), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську прийняло до взаємозаліку виплачену потерпілому громадянину ОСОБА_4 ДП “ВК “Краснолиманська” суму в розмірі 2367,80грн. на підставі лікарняних листів.
У травні 2010р. Відділення Фонду оплатило медикаменти на лікування потерпілого у розмірі 957,29грн.
Загальна сума проведених Відділенням Фонду страхових виплат ОСОБА_4 за період з квітня 2009р. по 1 червня 2010р. склала 26 599,13грн., із яких: 22727,80грн. (сума страхових виплат за період з квітня 2009р. по червень 2010р з урахуванням плати за касове обслуговування), 1 503,53грн. (оплата медикаментів на лікування), 2 367,80грн. (сума взаємозаліку виплачених ДП “ВК “Краснолиманська” по лікарняним листам ОСОБА_4).
Таким чином, з урахуванням уточнень від 17.08.2010р., позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача в регресному порядку збитків по проведеним страховим виплатам, по сумам виплаченим по лікарняним листам, витратам на комісійну винагороду банку, сумам по взаємозаліку, витратам на медикаменти потерпілому ОСОБА_4 за період з червня 2008р. по 1 червня 2010р. на загальну суму у розмірі 54 617,21грн.
Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до статті 21 вищевказаних Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Статтею 11 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та статтею 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. визначено, що страховий ризик -це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р., з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно з статтею 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик -Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
За приписами статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до наведених приписів статей 2, 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. потерпілий ОСОБА_4 є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником ДП “ВК “Краснолиманська”.
Взаємовідносини позивача і відповідача регулюються цивільним законодавством та знаходяться поза сферою дії Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на статті 1166 та 1187 Цивільного кодексу України. Суд дійшов висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню норми статті 1187 Цивільного кодексу України як спеціальної норми права.
Стаття 1187 Цивільного кодексу України визначає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як вбачається з матеріалів справи (ліцензійна картка серія НОМЕР_4 до ліцензії серії НОМЕР_5) власником автобусу ЛАЗ-42022 державний номер НОМЕР_3 є Приватний підприємець ОСОБА_2
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таким чином, відповідач має нести відповідальність, відшкодовуючи позивачеві понесені витрати з виплати сум постраждалій особі ОСОБА_4
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.
За загальним правилом, встановленим статтею 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську та присуджує до стягнення з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_2 суму сплачених позивачем страхових виплат в розмірі 54 617,21грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”№1105-XIV від 23.09.1999р. (із змінами та доповненнями), статтями 1, 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську до Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення в регресному порядку збитків по проведеним страховим виплатам, по сумам виплаченим по лікарняним листам, витратам на комісійну винагороду банку, сумам по взаємозаліку, витратам на медикаменти потерпілому ОСОБА_4 за період з червня 2008р. по 1 червня 2010р. на загальну суму у розмірі 54 617,21грн., задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (83117, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську (85300, м. Красноармійськ, пров. Мостовий, 30, ЄДРПОУ 25968458) збитки по проведеним страховим виплатам, по сумам виплаченим по лікарняним листам, витратам на комісійну винагороду банку, сумам по взаємозаліку, витратам на медикаменти потерпілому ОСОБА_4 за період з червня 2008р. по 1 червня 2010р. на загальну суму у розмірі 54 617,21грн.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк (83117, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету державне мито в розмірі 546,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 02.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2010р.
Суддя