ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
04 листопада 2010 року 11:16 № 2а-12432/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до відповідача Носівського районного відділу Чернігівської регіональної філії Центру
державного земельного кадастру (далі - відповідач)
про зобов'язання видати державний акт на земельну ділянку
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,37 гектарів, яка розташована на території села Червоні Партизани Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, оформлений на ім'я його померлого батька ОСОБА_3, для оформлення спадщини.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач звернувся до нотаріуса щодо прийняття спадщини, яка залишилась від померлого батька, в тому числі земельної ділянки. На запит нотаріуса, адресований відповідачу, щодо видачі на руки позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку, відповідач усно відмовив у видачі такого документа.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Станом на час розгляду справи судом будь-які заяви та клопотання від відповідача до суду не надійшли.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України справа вирішується за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позивач звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадщини на майно, яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_3. Зокрема, батькові відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 14 лютого 2006 року належала земельна ділянка площею 0,37 гектарів, розташована на території села Червоні Партизани Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області.
Згідно із свідоцтвом про смерть від 21 грудня 2009 року НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації смерті у м.Києві, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ще за життя ОСОБА_3 звернувся до відповідача в установленому порядку щодо оформлення державного акта про право власності на згадану земельну ділянку, але у зв'язку зі смертю отримати цей акт не встиг.
Державний нотаріус шостої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 із запитом від 25 березня 2010року № вих.923/02-14 звернувся до Носівського районного управління земельних ресурсів Чернігівської області із запитом, в якому просив видати пред'явнику цього запиту -ОСОБА_1, зокрема державний акт про право власності на вищевказану земельну ділянку для оформлення спадкової справи.
За твердженням позивача відповідач відмовився прийняти цей запит та видати витребувані документи, серед яких державний акт на право власності на землю.
Як вбачається із матеріалів справи, ні позивач особисто, ні нотаріус із відповідним запитом до відповідача не звертались.
Вирішуючи цей спір суд виходить із такого.
Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) право власності на земельну ділянку, виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Пунктом “б” частини 2 статті 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.
Частиною 6 статті 126 ЗК України встановлено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації .
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 844 “Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України” затверджено Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки (далі -Порядок).
Цей Порядок визначає спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 та наступних роках державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та ведення садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок.
Відповідно до пункту 2 Порядку для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі адресовану територіальному органові Держкомзему заяву про видачу такого акта. Вказаним пунктом також встановлений перелік документів, який подається разом із заявою про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку.
Видача державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється представником районного (міського) підрозділу Центру кадастру у строк, що становить не більш як 30 робочих днів після надходження заяви про його видачу до замовника - відповідного територіального органу Держкомзему, за місцем розташування земельної ділянки (пункт 11 Порядку).
Замовник разом з органом місцевого самоврядування організовує видачу державних актів на право власності на земельну ділянку в кожному населеному пункті.
Крім того, відповідно до пункту 9.1.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (далі -Тимчасовий порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, для отримання державного акта про право власності на земельну ділянку та здійснення його державної реєстрації власник або належним чином уповноважена ним особа повинна пред'явити оператору (реєстратору) документ, що посвідчує особу (та її повноваження -у разі наявності), та надати копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера власнику органами Державної податкової адміністрації України та копію документа про сплату послуг за внесення записів до державного реєстру земель.
Аналіз змісту положень названих вище Порядку та Тимчасового порядку дає підстави суду дійти висновку про те, що право на звернення до відповідних органів щодо виготовлення та видачі державного акта на право власності на землю надане лише власникам відповідних земельних ділянок або уповноваженим ними особам. Видачу державного акта на право власності на землю іншим особам, в тому числі за запитом нотаріуса, законодавством не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є власником земельної ділянки та уповноваженою ним особою, а отже не вправі, в тому числі й за запитом нотаріуса, отримувати державний акт на право власності на землю, оформлений на його померлого батька. Крім того, ні позивач, ні нотаріус в інтересах позивача щодо видачі державного акта на право власності на вищевказану земельну ділянку до відповідача не звертались.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не порушені права та інтереси позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова