ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 жовтня 2010 року 10:52 № 2а-10126/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: не з'явились;
третя особа 1: не з'явились;
третя особа 2: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_2
доВідділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
треті особи1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_4
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
02 липня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_2 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (Відділу реєстрації паспортної та імміграційної роботи РУГУ МВС міста Києва в Дарницькому районі міста Києва ГУ МВС України в місті Києві) (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача; 2) скасувати розпорядження про реєстрацію ОСОБА_4, 1950 року народження, за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 вересня 2010 року. Крім того, до участі у справі судом залучено в якості: 1) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ОСОБА_3 (далі по тексту -третя особа 1, ОСОБА_3.); 2) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 (далі по тексту -третя особа 2, ОСОБА_4.).
В судовому засіданні 24 вересня 2010 року оголошувалась перерва до 22 жовтня 2010 року.
Під час розгляду справи представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив. Від ОСОБА_3 надійшли нотаріально засвідчені письмові пояснення, в яких вона підтримує позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_4 відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_3, 1963 року народження, є власником квартири №80 загальною площею 106 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про права власності від 19 лютого 2003 року, яке видано Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
В даній квартирі зареєстровані та проживають: 1) з 21 березня 2003 року ОСОБА_3, 1963 року народження, яка є власником квартири; 2) з 21 квітня 2006 року ОСОБА_5, 1965 року народження, який є чоловіком ОСОБА_6; 3) з 02 лютого 2007 року ОСОБА_6, 1986 року народження, яка є донькою ОСОБА_6; 4) з 06 серпня 2004 року ОСОБА_2, 1942 року народження, яка є матір'ю ОСОБА_6
Зазначені особи відповідно до положень частини другої статті 3 Сімейного кодексу України є членами сім'ї ОСОБА_3
Крім того, судом встановлено, що відповідачем з 20 травня 2005 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_4, 1950 року народження.
Предметом даного спору є правомірність дії відповідача щодо реєстрації ОСОБА_4 у квартирі №80, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 вважає, що її права як члена сім'ї ОСОБА_6 порушено внаслідок реєстрації третьої особи 2 у зазначеній квартирі без її згоди.
Порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і випадки їх обмеження визначено Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; особа - фізична особа; реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації; довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає: письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку; паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи. Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року №985 “Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні” затверджено зразок заяви про реєстрацію місця проживання, яка містить графу “Підставою для реєстрації місця проживання заявника/його неповнолітньої дитини за зазначеною адресою є (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи)” та графу “Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації”.
Отже, згода власника/співвласника житла надається саме у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації (ордеру, свідоцтва про право власності, договору найму (піднайму, оренди) або інших документів).
Окружним адміністративним судом міста Києва з метою з'ясування обставин реєстрації ОСОБА_4 у квартирі №80, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в судовому засіданні 24 вересня 2010 року на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представника відповідача встановлено, що відповідач не може надати суду заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, оскільки відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2002 року №519 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються у процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів” визначено строк зберігання заяв про реєстрацію місця проживання -3 роки, а тому на час розгляду справи зазначену заяву знищено у зв'язку зі спливом строку її зберігання.
Однак, судом на підставі пояснень представників сторін та третьої особи 1 встановлено, що ОСОБА_3, як власником зазначеної квартири, не укладалося з ОСОБА_4 жодних угод щодо найму зазначеної квартири або її частини, як і не надавалася згода власника житла та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання третьої особи 2 за адресою: АДРЕСА_1.
З урахуванням викладеного, дії Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо реєстрації ОСОБА_4, 1950 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 є протиправними, а реєстрація ОСОБА_4, 1950 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 має бути скасована з моменту внесення відомостей про неї до реєстраційного обліку та паспортного документу, тобто з 20 травня 2005 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 має бути задоволений.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо реєстрації ОСОБА_4, 1950 року народження, за адресою: АДРЕСА_1.
3. Скасувати реєстрацію ОСОБА_4, 1950 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 з моменту внесення відомостей про неї до реєстраційного обліку та паспортного документу.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко