ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 жовтня 2010 року 12 год. 08 хв. № 2а-16780/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Крупічко Ю.Ю. розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного Управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради
Київська міська державна адміністрація
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача: ОСОБА_3,
відповідача-1 та відповідача-2: Сторожук А.В.,
відповідача-3: не прибув.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.10.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текс складено та підписано 27.10.2010 р.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (далі -Відповідач-1) про визнання бездіяльності неправомірною, що виражається в ухиленні та прямої відмови від вирішення питання щодо надання письмової інформації стосовно однієї будь-якої земельної ділянки у будь-якому місці в межах м. Києва з зазначенням її адреси та розміру з інформаційної системи АС ПК «Кадастр»Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для безоплатного надання Позивачу у власність цієї земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10га; про зобов'язання надати Позивачу письмову інформацію про будь-яку одну вільну земельну ділянку (з зазначенням її адреси) у будь-якому районі м. Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10га в межах м. Києва для подальшого надання відповідної інформації до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1, в силу положень ст. ст. 9, 32 Закону України «Про інформацію»та Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), зобов'язаний був надати позивачу інформацію про будь-яку вільну земельну ділянку, проте зазначеного не зробив, чим порушив права та інтереси позивача.
Відповідач-1 проти позову заперечив, зазначив, що при здійсненні своїх повноважень, відповідач не порушував права, свободи чи інтереси позивача. Зауважив, що законодавством встановлено, що громадянин повинен звертатись із заявою, в якій має бути зазначена адреса та місце розташування земельної ділянки. Крім того, положеннями Земельного кодексу України встановлений та чітко визначений порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності, встановлення цільового призначення земель не відноситься до повноважень відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2010 р. залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2010 р. (по справі №2а-10078/10/2670) об'єднано для спільного розгляду під єдиним номером №2а-16780/09/2670 адміністративну справу №2а-16780/09/2670 та справу №2а-10078/10/2670 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації (далі -Відповідач-2) про визнання неправомірною бездіяльності, що виражається в тяганині та ухиленні від вирішення питання, про безоплатне надання шляхом приватизації Позивачу будь-яку одну вільну земельну ділянку (з зазначенням її адреси) у будь-якому районі м. Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10га в межах м. Києва; зобов'язання надати відповідним рішення безоплатно шляхом приватизації Позивачу будь-яку одну вільну земельну ділянку (з зазначенням її адреси) у будь-якому районі м. Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10га в межах м. Києва; зобов'язання виготовити безоплатно та надати Позивачу державний акт на виділену відповідним рішенням будь-яку одну вільну земельну ділянку (з зазначенням її адреси) у будь-якому районі м. Києва із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування. жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10га в межах м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2010 р. залучено Київську міську раду (далі -Відповідач-3) в якості співвідповідача, оскільки відповідні рішення про надання земельної ділянки у власність, оренду, довгострокове користування приймаються у місті Києві Київською міською радою.
Відповідач-2 проти позову заперечує, зазначає, що Позивач у встановленому законодавством порядку не звертався до відповідачів з клопотанням про безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації разом із доданими необхідними документами. Крім того, у Відповідача-2 взагалі відсутні повноваження із надання земельних ділянок в м. Києві.
Відповідач-3 заперечення на позов чи заяви про визнання позову не направив, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позивач звернувся до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київський Інститут земельних відносин»із заявами про надання йому інформації стосовно вільних земельних ділянок (однієї вільної земельної ділянки) із земель державної або комунальної власності в місті Києві для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (Присадибна ділянка) в розмірі 0,10 га.
Головним управлінням земельних ресурсів у відповідь на звернення Позивача надіслано лист №03-52/26808 від 30.09.2009 року, якими повідомило, що в нього відсутній перелік вільних земельних ділянок, тому надати таку інформацію не має можливості.
За дорученнями заступника Київського міського голови - секретаря Київради Довгого О.С. та заступника голови Київської міської державної адміністрації Луцького О.Ю. Головним управлінням земельних ресурсів надано відповідь від 17.11.2009 р. № 03-52/32284 на клопотання Позивача щодо надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м. Києві. Повідомлено, що відповідно до пункту 6 ст. 118, ст. 151 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в межах м. Києва, подають заяву встановленого зразка про вибір місця розташування земельної ділянки. Згідно з рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 р. № 547/1603 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві», клопотання (заяви) про вибір місця розташування земельної ділянки, подаються до Київської міської ради через приймальню Київської міської ради з земельних питань, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, каб. 219.
Позивач посилається на те, що Відповідач-1 зобов'язаний надати письмову інформацію стосовно вільних земельних ділянок (однієї вільної земельної ділянки) із земель державної або комунальної власності в місті Києві для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в розмірі 0,10 га, що буде підставою для отримання у подальшому цієї ділянки у власність.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд, вирішуючи справу, виходить з такого.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 9 Закону України від 02.10.1992 р. № 2657-XII «Про інформацію»(далі -Закон № 2657-XII) встановлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Відповідно до ст. 21 Закону № 2657-XII інформація державних органів та органів місцевого самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування. Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого самоврядування, а також документи, підготовлені у процесі здійснення регуляторної діяльності.
Інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
- опублікування її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;
- опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;
- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);
- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
Джерела і порядок одержання, використання, поширення та зберігання офіційної інформації державних органів та органів місцевого самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи.
За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Державний контроль за додержанням встановленого режиму здійснюється спеціальними органами, які визначають Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України. (стаття 28 Закону № 2657-XII).
Стаття 32 Закону № 2657-XII передбачає, що під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Таким чином, Законом № 2657-XII кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України, та визначено режими доступу громадян та юридичних осіб до відкритої інформації та до інформації із закритим доступом.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлений Земельним кодексом України.
На час звернення Позивача з листом про надання інформації про вільну земельну ділянку (заява від 29 серпня 2009 року) порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлювався ст.ст. 116, 118, 151 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 9, 118 та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України (із змінами внесеними Законом України від 16.09.2008 №509-VI, які набрали чинності з 14.10.2008) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до Київської міської ради, до якої додають, зокрема обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; засвідчену нотаріально письмову згоду землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).
На підставі поданої заяви та доданих до неї документів територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, орган містобудування і архітектури та охорон культурної спадщини, природоохоронний і санітарно-епідеміологічний орган, а також територіальні органи виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду) надають висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки (ст. 151 Земельного кодексу України).
Отже, нормами законодавства, чинними на момент звернення Позивача до відповідачів, встановлено обов'язок громадянина подати заяву про вибір місця розташування земельної ділянки з позначеним на відповідному графічному матеріалі бажаним місцем розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, оскільки процедура вибору земельної ділянки здійснюється саме з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей вказаних в заяві, її граничних розмірів та площі, правового режиму, складу угідь земель та вимог щодо відведення земельної ділянки.
Звідси згідно з законом саме громадянин повинен зазначити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає одержати безоплатно у власність та при цьому законом не встановлено, що це не має бути обов'язково вільна земельна ділянка, а не Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано надати громадянину інформацію про вільну земельну ділянку для її одержання громадянином для цілей вказаних у заяві, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Крім того, Київській міській раді згідно зі ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»надано додаткові права у галузі регулювання земельних відносин, зокрема визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів (пункт 2 статті).
На час звернення Позивача з листом про надання інформації про вільну земельну ділянку (серпень 2009 року) порядок одержання земельних ділянок в місті Києві регулювався Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 (в редакції рішення Київської міської ради від 28.05.2009 №547/1603).
Вказане рішення Київської міської ради прийнято у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»та направлене на забезпечення вирішення питань землекористування в м. Києві і згідно зі ст. 144 Конституції України, є обов'язковими до виконання на території міста Києва.
Відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві місце розташування земельної ділянки, її розмір, площа, цільове призначення, правовий режим, обмеження та обтяження землекористування визначаються проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який затверджується рішенням Київської міської ради після його розроблення на підставі дозволу, наданого Київською міською радою на підставі матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки, які підлягають затвердженню Київською міською радою.
Згідно зі ст. 5 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві зацікавлена особа, яка має право і намір одержати земельну ділянку в користування або у власність за проектом землеустрою щодо її відведення, якщо така земельна ділянка потребує вилучення (викупу) у землекористувача (власника) та/або погодження питання вибору місця розташування земельної ділянки, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням (заявою) про вибір місця розташування земельної ділянки до якого додаються:
- матеріали обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;
- позначене на відповідному графічному матеріалі (в масштабі 1:2000) бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;
- викопіювання з кадастрового плану міста;
- документи щодо правового статусу будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці;
- копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності);
- копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відсутності в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки;
- засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) (у разі необхідності вилучення (викупу) земельної ділянки) або засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою (її частиною);
- засвідчені нотаріально копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи
- підприємця і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу, та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).
Зазначене вище, також доводить, що саме громадянин повинен зазначити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає одержати безоплатно у власність і при цьому така земельна ділянка не має бути обов'язково вільною, а на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не покладено обов'язку надавати громадянину інформацію про вільну земельну ділянку для її одержання громадянином для цілей вказаних у заяві, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
На сьогодні порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлений ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України із змінами внесеними Законом України від 05.11.2009 р. № 1702-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю», який набрав чинності 10.12.2009 р.
Згідно зі ст. 9, ч. 6 ст. 118 та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України (із змінами внесеними Законом України від 05.11.2009 №1702-VI, які набрали чинності з 10.12.2009) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність в межах міста Києва земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до Київської міської ради. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Таким чином, згідно з чинним законом саме громадянин повинен зазначити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає одержати безоплатно у власність і надати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та при цьому законом не встановлено, що це має бути обов'язково вільна земельна ділянка, оскільки законом передбачено подання громадянином погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Крім того, встановлення цільового призначення земель не відноситься до повноважень Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), оскільки відповідно до ст.ст. 9, 20 та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій»встановлення цільового призначення земель відносяться до повноважень Київської міської ради та здійснюється шляхом прийняття радою відповідного рішення на підставі відповідної документації із землеустрою.
Отже, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не наділено повноваженнями щодо пошуку для громадян чи юридичних осіб вільних земельних ділянок за заявами цих осіб та щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Щодо посилання Позивача на пункт 2.3 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. №182/342, яким передбачено, що до повноважень цього управління відноситься ведення державного земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою, що є підставою для надання Позивачу інформації про вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), суд зазначає наступне.
Пунктами 3.21, 3.28 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що управління, відповідно до покладених на нього завдань, створює систему інформації, необхідної для здійснення комплексу робіт, пов'язаних з проведенням земельної реформи, здійснення землеустрою, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, забезпеченням раціонального використання та охорони земель; організовує та координує здійснення земельно-кадастрових робіт.
Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів (ст. 194 Земельного кодексу України).
При цьому слід зазначити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).
Державний земельний кадастр згідно зі ст.ст. 196 - 203 Земельного кодексу України включає:
- кадастрове зонування, яке включає встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів та зон; кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці);
- кадастрові зйомки (комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок), які включають геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, відновлення меж земельної ділянки на місцевості, встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі, виготовлення кадастрового плану;
- бонітування ґрунтів - порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах;
- економічну оцінку земель - оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі;
- грошову оцінку земельних ділянок - нормативна та експертна грошова оцінка земельних ділянок;
- державну реєстрацію земельних ділянок, яка здійснюється у складі державного реєстру земель, що складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку;
- облік кількості земель, який відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку (ст. 79 ЗКУ - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами) за площею та складом угідь;
- облік якості земель, який відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Згідно зі ст. 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Отже, в державному земельному кадастрі про земельні ділянки міститься інформація, яка передбачена виключно законодавством України.
Таким чином, згідно з нормами Земельного кодексу України до складу державного земельного кадастру не входить інформація про вільні земельні ділянки, які можливо або неможливо використати, одержати безоплатно у власність під те чи інше цільове призначення та їх адреси.
Отже, до складу державного земельного кадастру не входить інформація про вільні земельні ділянки (інформацію про які просить надати позивач) та їх адреси. Крім того, слід звернути увагу, що повноваження Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації чітко визначені Положенням про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Так, в переліку повноважень Відповідача відсутні такі функції (повноваження), як надання громадянам письмової інформації про будь-яку вільну земельну ділянку (із зазначенням її адреси) у будь-якому районі м. Києва.
Як вбачається з інформації (лист від 16.07.2010 р. №06-34/21522), наданої Відповідачем на судовий запит, в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) запровадження автоматизованої системи ведення земельного кадастру здійснено відповідно до Земельного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру»та від 02.12.1997 №1355 «Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру», рішень Київської міської ради від 08.11.2001 №79/1513 «Про Програму земельної реформи у м. Києві на 2001 - 2005 роки»та від 21.12.2006 №485/542 «Про затвердження Програми використання та охорони земель міста Києва на 2006-2010 роки».
Автоматизована система ведення земельного кадастру, яка ведеться в Головному управлінні земельних ресурсів, має назву автоматизована система ПК «Кадастр».
Відповідно до рішення Київської міської ради від 21.12.2006 №485/542 «Про затвердження Програми використання та охорони земель міста Києва на 2006 -2010 роки»утримання та розвиток автоматизованої системи ведення земельного кадастру здійснюється Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А).
Автоматизована система ПК «Кадастр»не є самостійною інформаційною базою, оскільки вона лише містить в електронному вигляді інформацію про відомості і документи щодо встановлених в натурі (на місцевості) меж, розмірів та правового режиму, в тому числі цільового призначення, земельних ділянок, які за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади передані у власність, постійне користування або в оренду громадянам і юридичним особам, а також про оцінку, кількість і якість таких земельних ділянок та реєстрацію документів, що посвідчують права на земельні ділянки. Інформація про вільні земельні ділянки в автоматизованій системі ведення земельного кадастру Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відсутня, при цьому в чинному законодавстві України взагалі відсутнє поняття «вільна земельна ділянка».
Внесення даних до автоматизованої системи ведення земельного кадастру відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій»здійснюється на підставі розробленої документації із землеустрою, рішень Київської міської ради про передачу у власність або у користування земельних ділянок чи їх продаж громадянам та юридичним особам та документів, що посвідчують права на земельні ділянки.
Посилання Позивача на ту обставину, що Відповідач-1 надає з автоматизованої системи ПК «Кадастр»дані про земельні ділянки в межах міста Києва державному підприємству «Центр державного земельного кадастру», суд зазначає наступне.
Згідно з Програмою використання та охорони земель міста Києва на 2006 -2010 роки, затвердженою рішенням Київської міської ради від 21.12.2006 /№485/542, фінансування ведення земельного кадастру, створення та подальший розвиток автоматизованої системи здійснюється виключно за рахунок міського бюджету.
Земельним кодексом України, Законом України «Про землеустрій»та будь-якими іншими законами не встановлено обов'язку Київської міської державної адміністрації та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) надавати суб'єкту господарювання - державному підприємству «Центр державного земельного кадастру»будь-яких даних про земельні ділянки в межах міста Києва.
Щодо надання даних з автоматизованої системи ПК «Кадастр»державним органам статистики за затвердженими цими органами формами, про яке зазначає представник Позивача, суд зазначає таке.
Київською міською державною адміністрацією та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) дані про земельні ділянки в межах міста Києва з автоматизованої системи ПК «Кадастр»згідно з формами державної статистичної звітності до державних органів статистики не подаються.
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.12.1998 за №788/3228, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) подає Державному комітету України із земельних ресурсів форми державної статистичної звітності в частині кількісного обліку земель, який відображається в гектарах:
- №6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі: землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності»(річна) - до 25 лютого кожного року;
- №2-зем «Звіт про землі, які перебувають у власності й користуванні»(піврічна) - до 25 лютого та 25 липня кожного року.
Згідно з вказаними формами державної статистичної звітності не ведеться облік вільних земельних ділянок, які можливо або неможливо одержати безоплатно у власність під те чи інше цільове призначення, в тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд, а також облік наявності або відсутності таких земельних ділянок та їх місце розташування (адреси).
При цьому, згідно зі ст.ст. 79, 196, 202 Земельного кодексу України облік кількості земель є складовою частиною державного земельного кадастру відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами) за площею та складом угідь.
Отже, згідно з нормами глави 34 Земельного кодексу України до складу державного земельного кадастру не входить інформація про адреси та наявність або відсутність вільних земельних ділянок, які можливо або неможливо одержати безоплатно у власність під те чи інше цільове призначення, в тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд.
Щодо проведення Київською міською державною адміністрацією та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в місті Києві інвентаризації земель на підставі наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.08.2008 №325 та надання відповідної інформації державному підприємству «Центр державного земельного кадастру», суд зазначає, що дія цього наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.08.2008 №325 «Про звірку відомостей по власниках, користувачах та площі земельних ділянок, територіальних зон та земельних угідь відповідно до форм 6-зем та 2-зем з відомостями, внесеними до автоматизованої системи державного земельного кадастру, по кожному окремому об'єкту кадастрового обліку»не поширюється на Київську міську державну адміністрацію та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Окрім того, даний наказ втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.04.2010 № 294.
В той же час, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації надає Держкомзему державну статистичну звітність з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 № 377, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 14.12.99 за № 788/3228, по м. Києву.
На судовий запит Відповідачем надано відповідь від 21.10.2010 р. №07-387/30519, що відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №6-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377 та зареєстрованої Міністерством юстиції України від 14.12.1998 №788/3228, Головним управлінням ведеться звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями.
У рядку 93 вищевказаної статистичної звітності ураховуються дані про землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів, які ще не надані у тимчасове користування; дані рядка складаються із суми рядків 94-97.
У рядку 97 ураховуються дані про землі загального користування: землі населених пунктів, які перебувають у віданні міської ради і використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сіножаті, набережні, парки, сквери, бульвари, а також водосховища та ріки в межах населених пунктів, які не надані у власність чи користування; також внутрішньогосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні й інші сільськогосподарських підприємств, які ліквідуються або збанкрутували.
Джерелами наповнення вищезазначених рядків є рішення Київської міської ради, розпорядження Київської міської державної адміністрації.
Посилання Позивача на Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року № 3 13/1 747 до уваги не приймаються з огляду на те, що зазначений Порядок згідно з рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867 (в редакції Рішення Київської міської ради від 28.05.2009 року № 547/1603) втратив чинність.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ні Конституцією, ні Законом, ні іншими нормативно-правовими актами на Відповідача-1 не покладений обов'язок пошуку для громадян чи юридичних осіб вільних земельних ділянок за заявами цих осіб щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку чи інших споруд, або для одержання земельної ділянки громадянином для цілей, вказаних в заяві.
Оскільки, Позивач у встановленому законодавством порядку не звертався до відповідачів з клопотанням про безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації разом із доданими необхідними документами, то відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, відповідачами в межах своїх повноважень не порушено прав, свобод та інтересів Позивача при реалізації останнім свого права на землю та надано відповіді згідно з Законом України «Про інформацію».
Згідно з частиною першою ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, Позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення Відповідачем прав, свобод чи інтересів Позивача має довести належними та допустимими доказами саме Позивач.
Враховуючи те, що Позивачем не надано доказів в частині прийняття Відповідачем неправомірного рішення (допущення бездіяльності), суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна