Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
03 листопада 2010 р. № 2-а- 12623/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.,
за участю:
представника позивача - Носова К.В.,
представника відповідача -Шепітько Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія Бір" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "Компанія Бір", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова , в якому просить суд, визнати протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" ( місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) за серпень 2010 року; скасувати оформлене листом від 17.09. 2010 року №16733/10/28-214 рішення ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова про невизнання податковою декларацією декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" за серпень 2010 року; зобов'язати ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства “Компанія Бір”з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір” за серпень 2010 року як податкову декларацію.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірні податкові декларації містять всі реквізити, перелічені в абз.5 п.п 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідач з позовними вимогами ПП "Компанія Бір" не згоден, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки податкова декларація ПП «Компанія Бір» не відповідає вимогам щодо заповнення передбаченим п. 3.3 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (у рядках де відсутні дані для заповнення , не проставлено прочерки). На підставі п. 4.1.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. звіти відповідача реєструються , але вважаються не податковою звітністю, в зв'язку з чим ПП «Компанія Бір» було направлено листа з пропозицією про надання податкової звітності за встановленим порядком.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, зазначених в запереченнях до адміністративного позову.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ПП "Компанія Бір" 17.09.2010 року до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було надано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року із додатками №1 (розрахунок коригування сум ПДВ), №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), реєстри податкових накладних за серпень 20101 року №49352, які були отримані відповідачем 17.09.2010р. Вказана декларація з додатками зареєстрована під вхідними №№ 49349, 49350, 49351. (а.с. 8-14)
ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова листом від 17.09.2010 року № 16733/10/28-217 інформувало ПП "Компанія Бір" про те, що податкова декларація ПП "Компанія Бір" за серпень 2010 року прийнята, але не визнана, як податкова декларація, з посиланням на п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., а саме, у рядках, де відсутні дані для заповнення , має бути проставлений прочерк.
Суд зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З наведених норм Закону вбачається що, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків. Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054.
Положення цього Порядку кореспондуються з вимогами Закону № 2181, а саме, пунктом 4.3. Порядку передбачені аналогічні Закону № 2181-ІІІ підстави для невизнання податкової звітності податковим органом, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Відповідно до п. 1.3 Порядку 1.3. декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.
З наданої до матеріалів справи декларації позивача за серпень 2010 року, вбачається, що подана позивачем декларація має всі обов'язкові реквізити; підписана посадовою особою позивача та скріплені печаткою. З пояснень представника відповідача в судовому засіданні не встановлено, які саме відсутні обов'язкові реквізити в декларації за серпень 2010 року та яким чином порушено порядок заповнення розділів декларації, передбачений розділом 5 цього Порядку. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що порушення позивача полягає в тому, що він при заповненні розрахунку корегування, а саме : в рядку 032 не проставлено прочерки, тобто вбачається порушення Наказу №166.
Аналізуючи положення закону та наказу суд зазначає, що не будь-яке порушення порядку заповнення податкової звітності є підставою для визнання такої декларації не податковою звітністю, а лише таке порушення, що тягне за собою відсутність обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Окрім того суд звертає увагу, що в п.п. 1 п. 4.5 Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827 ДПА України не ототожнює поняття : відсутність обов'язкових реквізитів та не проставлення прочерку у показниках, які не заповнюються, а навпаки передбачає їх як різні підстави для не визнання податкової декларації, як податкової звітності. Про це також зазначається в п. 4.4 цих Методичних рекомендацій де зазначено, що податковий орган окрім перевірки підписів, печатки, обов'язкових реквізитів, перевіряє наявність прокреслень у значеннях показників, які не заповнюються.
З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.
Зазначені обставини були відображені в листі Міністерства юстиції України від 25.05.2010р. № 678-10-24 "Щодо реєстрації методичних рекомендацій" та Міністерство юстиції звернулося до Державної податкової адміністрації з вимогою внести зміни до зазначених Методичних рекомендацій, з метою виключення нових правових норм, зокрема пункту 4.5 глави 4 цих Методичних рекомендацій, який визначає інші підстави для невизнання декларації податковою звітністю.
За наведених обставин та на підставі зазначених правових норм, невизнання декларації з підстав, що викладені у листі ДПІ, суд вважає неправомірним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
З огляду на викладене, вимоги позивача про неправомірність дій відповідача щодо невизнання податкової декларації ПП "Компанія Бір" за серпень 2010 року (отримана 17.09.2010 року та зареєстрована відповідачем за №№ 49349, 49350, 49351.) як податкової звітності з підстав, викладених у листі ДПІ від 17.09.2010 року № 16733/10/28-214 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Як встановлено з пояснень представника відповідача в судовому засіданні, на день розгляду справи судом показники декларацій з ПДВ за серпень 2010 року не відображені в картці особового рахунку позивача, з посиланням податкового органу на невизнання звітності податковими деклараціями.
З огляду на встановлення неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій, а також те, що декларації були подані позивачем з дотримання вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, - суд вважає обґрунтованим позов в частині зобов'язання відповідача відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства "Компанія Бір" показники податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Компанія Бір" за серпень 2010 року. Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія Бір" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" ( місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) за серпень 2010 року.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про невизнання податковою декларацією декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Компанія Бір" за серпень 2010 року, оформлене листом від 17.09. 2010 року №16733/10/28-214.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Приватного підприємства “Компанія Бір” (місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства “Компанія Бір” (місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) за серпень 2010 року як податкову декларацію.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Компанія Бір” (місцезнаходження: 61036, вул. Морозова, буд. № 11, м. Харків, ідентифікаційний код -36457368) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн. (три грн. 40коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.
Суддя Волошин Д.А.