Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
25.10.2010 р. справа № 2а- 9947/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Алексєєнко О.В.,
за участі представників :
позивача - Чупрін С.В., Іваненко Є.В.,
відповідача - не прибув, подав клопотання про слухання без участі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Підприємства "Інваспектр" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариство інвалідів Київського району м. Харкова
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
проскасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Підприємство «Інваспектр»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»- товариство інвалідів Київського району міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 07.07.2010р. №0023411502.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки акту перевірки від 21.06.2010р. №3024/15-223 є помилковими. Підприємство «Інваспектр»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»- товариство інвалідів Київського району міста Харкова правомірно врахувало при подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ за лютий 2009р. суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2006р., березень 2006р., квітень 2006р. в загальному розмірі 372.344,00грн. Викладені в акті перевірки від 09.03.2010р. №825/7-024/32870293 судження податкового органу про неправомірність таких дій і неправильність врахування включення означеної суми в розмірі 314.007,00грн. до податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, тобто березня 2009р. суперечать закону. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Підприємством „Інваспектр" ХВ ВОІ «СОІУ»(код за ЄДРПОУ - 32870293) надано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010, згідно якої задекларовано рядок 20 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду»у сумі 72.380,00грн., рядок 24 «залишок суми від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»та рядок 26 «залишок суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду»в сумі 218.004,00грн. Наведені показники були обчислені платником без врахування висновків акту перевірки №825/7-024/32870293 від 09.03.2010р., яким встановлено завищення від'ємного значення в сумі 314.007,00грн. за рахунок подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ за січень 2006р. (про збільшення суми від'ємного значення січня 2006р. на 63.264,00грн.), подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2006р. (про збільшення суми від'ємного значення березня 2006р. на 165.619,00грн.), подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ за квітень 2006р. (про збільшення суми від'ємного значення квітня 2006р. на 143.461,00грн.) поза межами встановленого п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строку. Враховуючи подану відповідачем заяву про слухання справи за відсутності його представника та з огляду на те, що зібрані судом по справі докази повно та всебічно висвітлюють всі обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути і вирішити справу по суті.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
21.06.2010р. ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації Підприємства «Інваспектр»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»- товариство інвалідів Київського району міста Харкова (ідентифікаційний код -32870293) з податку на додану вартість на квітень 2010р.
Результати перевірки оформлені актом від 21.06.2010р. №3024/15-223/32870293.
07.07.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0023411502/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 100.803,15грн. (основний платіж -96.003,00грн.; штраф -4.800,15грн.).
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 21.06.2010р. №3024/15-223/32870293 висновок ДПІ про порушення платником п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: включення до додатку 2 податкової декларації з ПДВ за січень 2010р. суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 314.007,00грн., яка була сформована за рахунок уточнення у бік збільшення показників від'ємного значення з ПДВ січня 2006р. на 63.264,00грн., березня 2006р. на 165.619,00грн., квітня 2006р. на 143.461,00грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Оскільки спір по справі виник з приводу правильності обрахування податку на додану вартість, то суд вважає за потрібне керуватись нормами Закону України «Про ПДВ», відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За правилом п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
В силу п.п. «б»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, чинній на момент подачі у спірних правовідносинах декларації з ПДВ за квітень 2010р.) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При вирішенні спору суд бере до уваги, що п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року зупинити дію підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 27 - 28, ст. 253).
З дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2011 року підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується в такій редакції:
"б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".
Закон України від 20.05.2010р. №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було опубліковано в голосі України №109 від 16.06.2010р.
Отже, положення згаданого акту законодавства не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом -Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобов'язань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих актах.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
За матеріалами справи судження відповідача про порушення Підприємством «Інваспектр»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»- товариство інвалідів Київського району міста Харкова п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ» вмотивовано виключно посиланням на п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Проаналізувавши положення п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», суд відмічає, що від'ємне значення податку на додану вартість за своєю суттю не може бути визнано надміру сплаченим податком, позаяк за приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 згаданого закону під надмірно сплаченим податком на додану вартість законодавець розуміє виключно суму бюджетного відшкодування з ПДВ.
Таким чином, приписи п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можуть бути застосовані лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування з ПДВ, у той час як спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з ПДВ.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову в частині вимоги щодо визнання нечинними і скасування спірних податкових повідомлень-рішень належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Підприємства "Інваспектр" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України"- товариство інвалідів Київського району м.Харкова до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 07.07.2010р. №0023411502/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "Інваспектр" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" - товариство інвалідів Київського району м.Харкова (місцезнаходження -61060, Україна, Харківська область, м. Харків, пр-т 50 - річчя СРСР, буд.151; ідентифікаційний код -32870293) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 01.11.2010р.
Суддя Сліденко А.В.