Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27.10.2010 р. справа № 2а- 8541/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Алексеєнко О.В.,
за участі представників :
позивача - ОСОБА_1,
відповідача, Харківська обласна митниця - Борзило В.В.,
відповідача, Харківська митниця - Борзило В.В.,
прокурора - Зливка К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Харківської обласної митниці, Харківської митниці
провизнання недійсним податкового повідомлення, -
встановив:
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 подав позов до відповідача, Харківської обласної митниці, в якому просив скасувати податкове повідомлення Харківської митниці від 28.05.2010р. №33.
В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновок органу митного контролю про вчинення ФОП порушення вимог Закону України «Про ПДВ», яке відображено в акті перевірки від 21.04.2010р. №К/0021/10/800000000/НОМЕР_1, є помилковим. Повноважень на проведення камеральної перевірки правильності оформлення вантажної митної декларації митні органи не мають. Ввезення на митну територію України зазначеного в вантажній митній декларації №800000007/8/741743 від 12.06.2008р. товару згідно з п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про ПДВ»та переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 17.12.2003р. №1949) не зумовлює виникнення обов'язку по оплаті ПДВ. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач, Харківська обласна митниця з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Вантажна митна декларація за визначенням ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є податковою декларацією, позаяк є документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Строки перевірки правильності заповнення декларацій визначені ст.15 згаданого закону і складають 1095 днів. У спірних правовідносинах на дату проведення перевірки (21.04.2010р.) визначений законом строк перевірки вантажної митної декларації №800000007/8/741743 від 12.06.2008р. не скінчився. Проведеною перевіркою виявлено невідповідність текстового опису товарів заявленому коду УКТ ЗЕД, що призвело до неправомірного звільнення від сплати податку на додану вартість, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1949, п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами перевірки зроблено висновок, що до Державного бюджету України згідно з розрахунками підлягає сплаті податок на додану вартість в розмірі 43.615,18грн., який і був нарахований спірним податковим повідомленням. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
За ініціативою суду до участі у справі в якості відповідача було залучено Харківську митницю, так як спірне податкове повідомлення було винесено саме даним органом державної митної служби України. Відповідач, Харківська митниця з поданим позовом не погодився, повністю підтримавши правову позицію Харківської обласної митниці. В судовому засіданні представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Прокурор з поданим позовом не погодився, заперечуючи проти позову повністю підтримав правову позицію Харківської обласної митниці. В судовому засіданні прокурор просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії В03 НОМЕР_3, до реєстрації шлюбу 26.08.2008р. мав прізвище ОСОБА_3.
21.04.2010р. працівниками відповідача, Харківської митниці була проведена камеральна перевірка правильності надання пільг по сплаті ПДВ на товари, які класифікуються за кодом згідно УКТ ЗЕД 9021909000 «інші пристосування ортопедичні», задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та випущених у вільний обіг за період з 01.02.2007р. по 31.01.2010р.
Результати перевірки оформлені актом від 21.04.2010р. №К/0021/10/800000000/НОМЕР_1.
28.05.2010р. з посиланням на даний акт відповідачем, Харківською митницею було винесено податкове повідомлення №33, яким визначено податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість в загальному розмірі 45.795,94грн. (основний платіж -43.615,18грн.; штраф -2.180,76грн.).
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення слугував відображений в акті від 21.04.2010р. №К/0021/10/800000000/НОМЕР_1 висновок Харківської митниці про порушення ФОП ОСОБА_3 ст.ст.312 та 313 Митного кодексу України, а саме: неправомірне, всупереч п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про ПДВ»та Переліку виборів медичного призначення операції, з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, звільнення від сплати податку на додану вартість за операцією з імпорту на митну територію України товару згідно з ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про ПДВ»звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.
Пунктом 2 постанови КМУ від 17.12.2003р. № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.
За матеріалами справи згідно з вантажною митною декларацією від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 позивачем, ФОП ОСОБА_3 було імпортовано на митну територію України товар: інші пристосування ортопедичні. Вироби медичного призначення для застосування в медичній практиці, ортодонтичні зуботехнічні пристрої для виправлення виродливих зубів (пристосування ортодонтичні). Брекети, дуги, лігатури еластичні, трубки в асортименті.
У згаданій ВМД указаний код імпортованого товару -9021909000.
Правильність визначення коду імпортованого товару була перевірена відповідачем, Харківською митницею і підтверджена, що доводиться приєднаною до справи копією запиту №251 від 12.06.2008р. і визнано представниками відповідачів в ході розгляду справи.
Згідно з Переліком виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість код УКТЗЕД 9021909000 відповідає найменуванню виробу -інші пристосування ортопедичні.
В силу приписів Митного тарифу України в товарній позиції 9021 термін "пристосування ортопедичні" означає пристосування для:
- запобігання або корекції тілесних деформацій; або
- підтримки або фіксації частин тіла після хвороби, операції або пошкоджень.
До ортопедичних пристосувань належать взуття та спеціальні устілки, виготовлені для корекції ортопедичного стану за умови, що вони (1) виготовлені згідно з міркою на замовлення або (2) масового виробництва, представлені одним предметом, а не парою, та розроблені таким чином, щоб підходити для будь-якої ноги.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що у спірних правовідносинах відповідач, Харківська митниця допустив фактичну підміну поняття «інші пристосування ортопедичні», яке згадується в Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість і в розумінні приписів Митного тарифу України означає, в тому числі, пристосування для запобігання або корекції тілесних деформацій, поняттям «пристрої ортопедичні», власне розуміння якого і виклав в акті від 21.04.2010р. №К/0021/10/800000000/НОМЕР_1.
Оглянувши спірне податкове повідомлення рішення, суд зауважує, що при його винесенні відповідач, Харківська митниця посилався на ст.312 Митного кодексу України, згідно з якою ведення УКТЗЕД передбачає, зокрема, прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД та на ст.313 Митного кодексу України, відповідно до якої рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач, Харківська митниця власного рішення щодо класифікації товарів, імпортованих позивачем за ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 не приймав, погодившись як з правильністю визначення зазначеного в ВМД коду товару за УТКЗЕД, так і з правильністю заповнення всіх граф ВМД в цілому.
За визначенням п.12 ст.1 Митного кодексу України митною декларацією визнається письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
В свою чергу згідно з п.14 ст.1 згаданого кодексу митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
З приписів Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997р. №574), Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджено наказом ДМС України від 09.07.1997р. №307 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247) витікає, що правильність оформлення вантажної митної декларації, тобто камеральна перевірка декларації в розумінні п.п. «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», здійснюється митним органом при прийнятті вантажної митної декларації.
Аналізуючи приписи ст.8 Конституції України, суд наголошує, що запроваджений даною статтею Основного Закону України принцип верховенства права за своєю суттю означає стабільність публічного правового порядку в Державі, що унеможливлює здійснення відповідачем, Харківською митницею у спірних правовідносинах повторної процедури камеральної перевірки ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що жодних доказів неправильності проведення Харківською митницею первісної камеральної перевірки згаданої ВМД при її прийнятті відповідачами на вимогу суду не подано, доказів притягнення до відповідальності працівників митного органу за порушення в проведенні первісної камеральної перевірки ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 матеріали справи не містять.
При вирішенні справи судом встановлено, що згідно з листом ДМС України від 04.03.2010р. №14/517-ЕП питання віднесення та приналежності виробів медичного призначення, що звільняються від обкладання податком на додану вартість до Переліку, має визначатись Департаментом митних платежів виключно на основі інформації, поданої Міністерством охорони здоров'я.
Судом від відповідачів були витребувані докази щодо втрати дії вказаного листа. Оскільки таких доказів відповідачами суду не подано, то суд враховує названий лист як діючий і відмічає, що у спірних правовідносинах відповідачем, Харківською митницею або іншим митним органом не вчинялось жодних дій по отриманню інформації Міністерства охорони здоров'я України з питання віднесення та приналежності виробів медичного призначення, що звільняються від обкладання податком на додану вартість до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. Вказані обставини визнані відповідачами в ході розгляду справи та додатково підтверджені змістом долученої до справи копії акту перевірки від 21.04.2010р. №К/0021/10/800000000/НОМЕР_1.
Окрім того, розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. «б»п.10.1 ст.10 Закону України «Про ПДВ» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.
Згідно з п.2.4 ст.2 Закону України «Про ПДВ»платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Звідси слідує, що законодавець поклав відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при проведенні митних процедур з оформлення господарської операції по імпорту товару на митну територію України саме на митний орган.
При цьому, в силу п.10.3 ст.10 Закону України «Про ПДВ»платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.
Будь-яких порушень з боку позивача правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування відповідачем у спірних правовідносинах не встановлювалось, в основу винесення спірного рішення такі висновки відповідачем не покладені, фізичного дослідження зазначеного у ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 товару відповідач, Харківська митниця не здійснював, жодних обґрунтованих мотивів докорінної зміни правової позиції митного органу щодо справляння ПДВ з господарської операції по імпорту товару за ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 при проведенні 12.06.2008р. первісної камеральної перевірки ВМД №800000007/8/741743 та проведенні 21.04.2010р. повторної камеральної перевірки цієї ж самої ВМД відповідачами до суду не подано.
За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, які в силу Митного кодексу України і Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та за ознаками ст..3 КАС України є суб'єктами владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено неправильності проведеної митним органом первісної камеральної перевірки ВМД від 12.06.2008р. №800000007/8/741743 при її прийнятті до оформлення та не доказано обґрунтованості та правомірності повторної камеральної перевірки цієї ж самої ВМД.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі митної справи та безпідставного покладення обов'язку здійснити додатковий платіж по ПДВ, то поданий позов належить задовольнити.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської обласної митниці, Харківської митниці про визнання недійсним податкового повідомлення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення Харківської митниці від 28.05.2010р. №33.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження - АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в розмірі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 01.11.2010р.
Суддя Сліденко А.В.