Справа № 2-а-2999/10/1970
"23" вересня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -представник Данилюк М.М., доручення №20274;
від відповідача -ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: Відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції;
до: ОСОБА_2;
про: тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, -
Відділ державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні яке відбулося 23.09.2010 року суд, розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши думку сторін, з'ясував, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8. ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно положень статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР, правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Відповідно до абз. 10 ч. 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Таким чином, чинним законодавством органам виконавчої служби та їх посадовим особам не надано право на звернення до суду з позовом про тимчасове обмеження права на виїзд за межі України.
Такий висновок ґрунтується і на положеннях Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За змістом абз. 1, 2 пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України. У ході перевірки паспортів службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Відповідно до абз. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.
Отже, аналіз положень ст.ст. 6, 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що в судовому порядку може бути розглянуто лише оскарження рішення відповідних органів та посадових осіб про тимчасове обмеження виїзду за межі України.
І навпаки, вищевказаним Законом не передбачено розгляд питань про обмеження виїзду з України в судовому порядку за позовом посадовців державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 17, 104, 107, 160, 165, п.1 ч. 1 ст. 157, 181 КАС України, -
1. Закрити провадження у справі №2-а-2999/10/1970 за позовом Відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.
Ухвала набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.