Справа № 2а-4513/10/1770
19 жовтня 2010 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Марчук Х.М.
відповідача: представник Фінкевич В.Г. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Відкрите акціонерне товариство "Дубномолоко" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про вчинення певних дій , -
Позивач звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача про вчинення певних дій. Свій позов обгрунтовує тим, що на виконання наказу від 30.-6.2010 року №333 та відповідно до п. 3.1.1 розділу ІІІ Плану роботи на 3 квартал 2010 року, він мав здійснити планову перевірку відповідача з питання дотримання державної дисципліни цін на основні продукти харчування. Своїм листом від 15.06.2010 року № 01-19/2140 позивач направив відповідачу повідомлення про проведення планової перевірки з 01.07.2010 року по 21.07.2010 року. 02.07.2010 року позивач здійснив запис у журналі реєстрації перевірок відповідача щодо проведення планової перевірки дотримання державної дисципліни цін. 05.07.2010 року відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні вищевказаної перевірки в зв"язку з відсутністю законних підстав для її проведення. В зв"язку з цим, позивачем було направлено звернення до прокуратури Рівненської області щодо забезпечення проведення перевірки. Отримавши вимогу про проведення спільної перевірки відповідача, 20.07.2010 року позивач спільно з представником прокуратури прибув до відповідача з метою відновлення проведення перевірки, однак відповідачем повторно з аналогічних підстав було відмовлено у допуску на проведення такої. Позивачем відповідно були складені акти. Позивач вважає, що дії відповідача стосовно відмови у проведенні перевірки є протиправними та просить суд допустити його до проведення планової перевірки у відповідача.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує, в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд виходив з такого.
30.06.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області прийнято наказ №333, відповідно до якого вирішено доручити головному державному інспектору Котик Т.О. провести планову перевірку у ВАТ «Дубномолоко»з питання дотримання державної дисципліни цін на основні продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби та продукти дитячого харчування (а.с.7).
На виконання вказаного вище наказу видано посвідчення №333 на здійснення планової перевірки ВАТ «Дубномолоко», термін дії посвідчення з 02.07.2010 по 21.07.2010 року (а.с.6).
Посадова особа позивача для проведення планової перевірки відповідача прибула 02.07.2010року.
05.07.2010 року вказану посадову особу не було допущено до проведення перевірки, про що Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області повідомлена листом №159 від 05.07.2010 року (а.с.10).
Позивач згідно листа №01-19/2417 направив звернення до прокуратури Рівненської області щодо забезпечення проведення перевірки у відповідача (а.с. 11). Вимогою прокуратури від 13.07.2010 року № 07-1235 вих.10 було забезпечено спільну перевірку у відповідача (а.с.12). На підставі даної вимоги, позивачем винесено наказ № 353 від 19.07.2010 року про проведення планової перевірки у відповідача (а.с.14) та видано посвідчення №353 від 19.07.2010 року (а.с.13).
Посадові особи позивача та прокуратури прибули до відповідача для відновлення проведення перевірки 20.07.2010 року.
Відповідачем повторно було відмовлено посадовим особам у проведенні перевірки.
Суд приходить до висновку, що такі дії, вчинені відповідачем, правомірні з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
В силу ст.6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (далі Закон № 508-ХІІ) в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Згідно ст.7 Закону № 508-ХІІ вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг) за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються, зокрема, на продукцію (товари), що мають суттєве соціальне значення для населення.
Згідно з ч. 5 ст. 191 Господарського кодексу України державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
В силу ст.13 Закону № 508-ХІІ, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Кабінетом Міністрів України 17 жовтня 2007 року прийнято постанову N 1222 із змінами та доповненнями, якою затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (далі - Порядок) та якою зобов'язано Державну інспекцію з контролю за цінами забезпечити контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.
Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, передбачене пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
На виконання даного Порядку, було винесено Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 01.10.2008р. №424.
Відповідач здійснює такі види діяльності за КВЕД, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ Серія АБ №280453:
- перероблення молока та виробництво сиру;
- виробництво морозива;
- постачання пари та гарячої води;
- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами.
Як встановлено судом, відповідач не виробляє та не реалізує товари, ціни на які регулюються державою, що підтверджується копіями термінових звітів про виробництво промислової продукції (робіт, послуг) за період січень місяць 2010 року - вересень місяць 2010 року (а.с. 55-60, 29-33), згідно яких, відповідач виробляє сир плавлений, сир сичужний, сир сичужний з домішками рослинних жирів, суха сироватка, теплоенергія.
Нормативні акти, які зазначені в посвідченні № 333, 353 від 30 червня 2010р. та 19 липня 2010 року не стосуються продукції, що виробляється та реалізується ВАТ «Дубномолоко».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача та надання допуску до проведення планової перевірки, не підлягають задоволенню.
У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. < Текст >
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Державній інспекції з контролю за цінами в Рівненській області в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Комшелюк Т.О.