Справа № 2а-4049/10/1770
18 жовтня 2010 року 11год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мамчур Тетяна Василівна,
відповідача: представник Костюк-Москалюк Галина Миколаївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області
про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів , -
Позивач -Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі -звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Костопільському районі про зобов'язання вчинити дії щодо включення до „Акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги та витрат понесених на виплату і доставку пенсій громадянам, які отримали травми за межами України за період з січня 2010 року по липень 2010 року на загальну суму 312006,30 грн., стягнення з відповідача витрат позивача на виплату пенсій та інших виплат зазначеним категоріям осіб за період з січня 2010 року по липень 2010 року на загальну суму 312006,30 грн.
В судовому засіданні представник позивача відмовилася від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача витрат позивача на виплату пенсій та інших виплат зазначеним категоріям осіб за період з січня 2010 року по липень 2010 року на загальну суму 312006,30 грн. в іншій частині позов підтримала. Зазначає, що згідно з нормами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року, органи Пенсійного фонду щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат. Відповідачем підписано акти щомісячної звірки за період з 01.01. 2010 року по 01.07. 2010 року з розбіжністю в сумі 312006,30 грн., зокрема ним не визнаються суми витрат на виплату державної адресної допомоги в розмірі 297 193,68 грн. та суми витрат з виплати пенсії по інвалідності по трудовому каліцтву за кордоном та витрати на їх доставку в розмірі 14812,62 грн. Оскільки вказані виплати підлягають до відшкодування позивачу, просить зобов'язати відповідача прийняти їх до заліку та включити в акти щомісячної звірки.
Представник відповідача адміністративний позов заперечила у повному обсязі з мотивів, викладених в письмовому запереченні. Обґрунтовує свою позицію тим, що статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" не передбачено такого виду соціальних виплат, що має здійснюватись та відшкодовуватись Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як щомісячна державна адресна допомога та підвищення пенсій. Крім того, зазначила, що згідно п. 5 "Порядку відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", органи Пенсійного фонду України повинні проводити з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах, містах обласного значення звірення затрат по особових справах потерпілих та складати акти щомісячної звірки по особовим справам потерпілих, які подають відповідно до Головних управлінь ПФУ та управлінь Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві. Таким чином відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог, оскільки в ВВД Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві не заведені справи на потерпілих, а загальне відшкодування витрат має проводитись на централізованому рівні. Також зазначає, що вищезазначений Порядок розроблено з метою добровільного відшкодування витрат, а посилання на нього позивачем для вирішення спірних питань є безпідставними.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю виходячи з наступного.
На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14.01.1998 року, Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999 року, Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №2272-ІІІ від 22.02.2001 року, постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” №265 від 26.03.2008 року, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав акти щомісячних звірок з таблицями розбіжностей (а.с. 13-26). Вказані таблиці розбіжностей є невід'ємними частинами актів, отже в такому вигляді і мають подаватись до Головного управління Пенсійного фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Такий самий порядок був затверджений спільним листом Пенсійного фонду України (23.10.2007р. №16842/04-30) та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (19.10.2007р. №183-08-4), де було вказано, що у разі розбіжностей необхідно скласти таблиці розбіжностей по кожному місяцю окремо, в яких зазначити причини, по яких управління виконавчої дирекції Фонду не приймало до відшкодування витрати, визначені головним управлінням Пенсійного фонду. В подальшому, починаючи з жовтня 2007 року, спільно узгоджені Довідка і таблиця розбіжностей, підписані начальником головного управління Пенсійного фонду та начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надсилається у Пенсійний фонд України та виконавчу дирекцію Фонду у встановлені строки.
Адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” № 265 від 26.03. 2008 року і передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно з п. 4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року не передбачає відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Діючим законодавством також не передбачено відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, стаття 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999 року дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога, не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, окрім того, вона не пов'язані із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись відповідачем.
Відшкодування відповідачем Пенсійному Фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697. Однак, цим Порядком також не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовувати щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку.
Тому, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі не зобов'язане включати до заліку суми витрат по виплаті адресної допомоги по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відшкодовувати витрати з виплати та доставки вищевказаної пенсії.
Крім того, п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697, передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі вказаного акту Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування узгоджується довідка про відшкодування, згідно з якою на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (п.6 та п.7 Порядку).
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що сторони у даній, справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Щодо відшкодування витрат понесених на виплату пенсій громадянам, які отримали травми за межами України, а саме гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 01.01.2010 року по 31.07. 2010 року - в сумі 14812,62 грн., то судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що з гр. ОСОБА_5 08.06.1975 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з чим його було визнано інвалідом II групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.5, 10). Протягом 01.01.2010 року - 31.07.2010 року йому виплачена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в загальному розмірі 925 грн. 96 коп., і вказана сума не була прийнята відповідачем до відшкодування.
З гр. ОСОБА_6 25.04.1987 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з чим його було визнано інвалідом IІI групи внаслідок трудового каліцтва (а.с. 6, 11). Протягом 01.01.2010 року - 31.07.2010 року йому виплачена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в загальному розмірі 1050 грн. 00 коп., і вказана сума не була прийнята відповідачем до відшкодування.
З гр. ОСОБА_7 02.07. 2007 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, у зв'язку з чим його було визнано інвалідом II групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.7-9, 12). Протягом 01.01.2010 року - 31.07.2010 року йому виплачена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в загальному розмірі 1050 грн. 00 коп., і вказана сума не була прийнята відповідачем до відшкодування.
Згідно ст.1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14.01.1998 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків i гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Статтею 12 Основ передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
Відповідно до статей 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. При цьому статтею 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та Інструкцією про порядок передачі документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 24.04.01 р. № 10, передбачено перелік документів, що подаються до робочих органів Фонду для призначення страхових виплат.
Згідно з п. 5 Порядку відшкодування витрат, органи ПФУ щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб і осіб, що зняті з обліку по іншим підставам, які отримали пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та профзахворювання повинні проводити з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах, містах обласного значення звірення затрат по особових справах потерпілих та складають акт щомісячної звірки по особовим справам потерпілих, подають до 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно головним управлінням ПФУ та управлінням Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві.
Вказане підтверджує необхідність формування особових справ Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. У відповідача відсутні особові справи осіб, зазначених в адміністративному позові.
Відповідно до статті 3 Угоди країн - учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (дата підписання, дата набуття чинності 13.03.1992 р.) призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення , несе держава, яка надає забезпечення.
Для призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг створено та діє Пенсійний фонд України кошти якого включаються в Державний бюджет України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням, тобто для здійснення виплат застрахованим особам.
Проведення взаєморозрахунків між Фондами по даній Угоді не передбачено.
Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, тому здійснення страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є їх нецільовим використанням.
За таких обставин, у відповідача відсутні правові підстави для включення до „Акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” витрат, пов'язаних з виплатою вищезазначених пенсій.
Також суду слід зазначити, що позивач як на підставу для задоволення позову посилається на Порядок відшкодування, проте даний Порядок не врегульовує спірні відносини, так як розрахований на відсутність спору, разом з тим він чітко окреслює повноваження робочих органів на місцях, які полягають лише у проведенні взаємозвірок та підписання відповідних актів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Однак позивачем не надано суду жодного доказу щодо сплати ним заявленої в адміністративному позові суми.
Таким чином, у ході судового засідання позивач не довів суду обґрунтованості позовної вимоги, а відповідач підтвердив правомірність своїх дій.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить залишити без задоволення.
З огляду на викладене, позивачу в позові слід відмовити повністю.
З урахуванням того, що сторони звільнені від сплати судового збору при подачі позовів, підстав для застосування вимог ст. 94 КАС України у суду немає.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Зозуля Д. П.
Постанова складена в повному обсязі 19.10.10р.