12 серпня 2024 року м. Київ № 320/35427/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 № 511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 № 271ад» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 № 271ад «Про виплату додаткових винагород» з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період;
визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 року по 10.08.2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною;
зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплачувати додаткову винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії восиного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач проходить військову службу і його зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , яка по 10.08.2022 входила до району ведення воєнних (бойових) дій. Однак, відповідач не нарахував та не виплатив позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період відповідно до постанови від 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168. Позивач вважає, що Постановою № 168 та телеграмою Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 не передбачено порядку та процедури скасування чи внесення змін до наказів про виплату додаткової винагороди.
На переконання позивача, дії відповідача не відповідають вимогам Постанови №168 та Телеграми від 25.03.2022, навмисно не зазначаються ті заходи, які позивачем здійснювалися, щоб відкинути будь-які умови для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, разом із тим, звужується уже підтверджений період безпосередньої участі позивача у бойових діях. Відповідно до п. 5 Телеграми від 25.03.2022, виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 грн здійснюється на підставі наказів командирів військових частин - особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).
У даному випадку, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року № 271ад» від 07.10.2022 № 511ад. Додаток 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад викладається у редакції відповідно до додатку 1 цього наказу. В пункті 5 Наказу зазначається, що він має бути доведений до особового складу військової частини, в частині, що його стосується. Так, Наказом № 511ад від 07.10.2022 було зменшено належно підтверджений період безпосередньої участі Позивача у бойових діях (здійсненні заходів) з 24.02.2022 - 28.02.2022; 01.03.2022 - 31.03.2022, 01.04.2022 - 30.04.2022 на 24.02.2022 - 28.02.2022. шо призвело до невиплати позивачу належної йому додаткової винагороди за періоди 01.03.2022 - 31.03.2022, 01.04.2022 - 30.04.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Зобовґзано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду належним чином завірені копії: витяги з бойових наказів за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно, що стосуються ОСОБА_1 ; витяги з журналу бойових дій (вахтового журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення) за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно, що стосуються ОСОБА_1 : витяг з Положення про бригаду у частині посадових обов?язків військовослужбовців.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, адже Військова частина НОМЕР_1 , де проходить військову службу позивач, згідно її функціонального призначення та специфіки завдань, які вона виконує, не веде бойові дії, відповідно, особовий склад не приймає безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях. Окрім цього, в/ч НОМЕР_1 не входить до складу військових частин, які веде воєнні дії у складі діючих Угрупувань військ Сил оборони, що знаходиться у нього в оперативному підпорядкуванні та не була на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, а виконує, зокрема, бойові завдання в районі ведення бойових дій, з вогневого ураження повітряних цілей, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Таким чином, підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2021 № 139, позивач призначений наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 25.06.2020 № 250 на посаду старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , ВОС - НОМЕР_2 з 26.07.2021 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
25.06.2021 між позивачем та Міністерством оборони України в особі Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба генерал-майора ОСОБА_2 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу. Строк дії контракту п'ять років. Дата набрання чинності - 25.06.2021.
Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 26.07.2021, що підтверджується Довідкою № 161, виданою відповідачем 14.02.2023.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Зазначений Указ був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Позивач зазначає про те, що в періоди з 01.04.2022 по 20.04.2022 та з 21.04.2022 по 30.04.2022 до районів ведення воєнних (бойових) дій відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ від 30.04.2022 № 125 також входила Київська область.
Відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.09.2022 №237, Київська область входила до районів ведення воєнних (бойових) дій до 10.08.2022.
Ураховуючи, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з 26.07.2021 та не вибував з її складу протягом періоду дії воєнного стану, то позивач зазначає, що перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська область) з 24.02.2022 по 10.08.2022 (дата, з якої Київська область до районів бойових дій не належить), де виконував обов'язки військової служби, а також бойові накази (розпорядження).
06.06.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №271ад, зокремапозивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 № 511ад, було внесено зміни до наказу ВЧ НОМЕР_1 , видано наказ №271ад та додаток 2 наказу (№271ад) викладено в редакції відповідно до додатку 1 цього наказу.
В інтересах позивача було надіслано адвокатський запит, на який надано відповідь, зокрема, повідомлено представника позивача, що для ознайомлення надано лише ті документи, які може надати частина. Журнал бойових дій та бойовий наказ містить інформацію з обмеженим доступом. Довідка про безпосередню участь у бойових діях видається тим військовослужбовцям, які безпосередньо приймали участь в бойових діях, перебуваючи в районах ведення бойових дій в період здійснення заходів спротиву збройної агресії.
На думку позивача, передбачене Постановою № 168 право останнього на отримання щомісячної додаткової винагороди було порушено внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що і стало підставою для звернення до суду даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з приписами ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Законом України від 15.03.2022 №2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб. На сьогоднішній день діє воєнний стан.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №168.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму №248/1298 від 25.03.2022.
У пункті 1 вищезазначеної телеграми зазначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
07.07.2022 Урядом України була прийнята Постанова № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (набрала чинності 19.07.2022, оскільки вперше була опубліковано в газеті Урядовий кур'єр від 19.07.2022 №156), згідно якою, були внесені відповідні зміни до Постанови №168.
Так, згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції від 07.07.2022), порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Також, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення Міністра).
Пунктом 13 Окремого доручення Міністра вважається такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529.
Згідно пункту 1 Окремого доручення Міністра, під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Так, пунктом 2 Окремого доручення Міністра, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Пункт 3 Окремого доручення зазначає, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Окремим дорученням Міністра оборони встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Так, в позовній заяві позивач, зокрема, зазначає, що він перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська область) (період входження Київської області до районів бойових дій), де виконував обов'язки військової служби, проте як зазначає відповідач у відзиві, військова частина НОМЕР_1 не входить до складу військових частин, які ведуть воєнні дії у складі діючих Угруповань військ Сил оборони держави, що знаходиться у нього в оперативному підпорядкуванні та не була на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань, а виконує, зокрема, бойові завдання в районі ведення бойових дій, з вогневого ураження повітряних цілей.
Військова частина НОМЕР_1 безпосередньо підпорядковується повітряному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ПВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - Військова частина НОМЕР_3 ), що, в свою чергу, підпорядковується командуванню Повітряних Сил Збройних Сил України.
В телеграмі командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 04.07.2022 № 350/1/329/пс зазначено, що не є підставою для включення військовослужбовця в наказ на виплату підвищеної винагороди (до 100000 грн): перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії; перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій, якого включено до складу груп по охороні та обороні військових об'єктів (крім випадків виконання бойових завдань із відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються (згідно з даними журналу бойових дій, постових відомостей); перебування військовослужбовців на військових об'єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противником.
Тож, оскільки військова частина НОМЕР_1 не входить до складу Угрупування об'єднаних сил, командуванням ВЧ НОМЕР_1 здійснюється виплата особовому складу додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000 грн пропорційно часу участі у діях або заходах згідно підстав, які зазначені у пункті 1 Окремого доручення Міністра, а саме за виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей, а не весь час перебування особового складу в районах ведення бойових дій.
Суд наголошує на тому, лише саме перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій, не є правовою підставою для виплати 100000 грн, як додаткової винагороди, оскільки для такої виплати необхідний перелік документів, які є доказами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначене окремим дорученням.
Проте, таких даних матеріали справи не містять, що свідчить про суб'єктивне трактування норм законодавства, оскільки до військовослужбовця було доведено порядок виплат та порядок дії окремого дорученням.
У період з 24.02.2022 по 10.08.2022, позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та виконував свої функціональні обов'язки, і у відрядження для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій не вибував, про що відповідачем до відзиву на позовну заяву надано довідку.
Тож, судом не встановлено безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Відтак, у позивача відсутня обов'язкова умова виникнення права на спірні виплати, що виключає задоволення позовних вимог. Позовна заява містить лише загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів.
Протилежного матеріали справи не містять.
Окрім того, будь-яких документів та доказів на право виплати в підвищеному розмірі 100000,00 грн ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та до суду не надавав, у свою чергу, 30000,00 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях із противником, пропорційно часу виконання завдань, а також тим, хто перебуває на бойовому чергуванні і бере участь у відбитті повітряних нападів противника, незалежно від району виконання завдання.
Саме таку додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн позивач отримав в період з лютого 2022 року по серпень 2022 року включно. В подальшому, в період з серпня 2022 року по лютий 2023 року, позивачу було виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно дням в розрахунку на місяць.
Відповідно довідки про доходи, що наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивач в березні 2022 року отримав додаткову винагороду в розмірі 30000 грн пропорційно дням в розрахунку на місяць, а саме за 5 днів лютого (з 24 по 28 лютого 2022 року) та 01.03.2022-25.03.2022 разом в сумі 29550,69 грн. В квітні 2022 року, позивачу було доплачено в сумі 5806,46 грн за 6 днів березня додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн., а саме за період з 26.03.2022 по 31.03.2022 рік. У травні - червні було нараховано 30000,00 грн.
У серпні 2022 року, позивачу було доплачено додаткову винагороду в сумі 42500,00 грн, де 12500 грн це доплата за додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн , пропорційно дням в розрахунку на місяць , а саме за 5 днів лютого (з 24 по 28 лютого 2022 року), та 30000 грн за липень 2022.
Так, прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у спірний період виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним вище умовам.
Отже, позивачем не надано належних та достатніх доказів своєї безпосередньої участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини, а судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до Постанови № 168 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн, а не 100000,00 грн, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо прийняття наказу про участь позивача у в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) та виплати 100000,00 грн, такі не підлягають задоволенню, оскільки є похідними та, як зазначено судом, позивачем не доведено приймання безпосередньої участі в бойових діях.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.