Справа № 2а-8840/10/1570
29 жовтня 2010 року. м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретаря судового засідання Чиженко А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю)
представника відповідача Білик Н.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання нечинним та скасування рішення, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 червня 2010 року № 0001562370 на загальну суму 8766,75 грн.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (сплачує єдиний податок), тому відповідно до законодавства України, при продажу товарів не застосовує реєстратори розрахункових операцій а також розрахункові книги та Книги обліку розрахункових операцій. Також позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що під час проведення перевірки, перевіряючи не взяли до уваги те, що він має декілька крамниць, складські приміщення та офіс, тому на місці реалізації товару знаходяться тільки копії первинних документів. Крім того, товар, що поступає у кількості та по ціні зазначеної в товарно-транспортних накладних на всю партію товару, а далі відвантажується по крамницях. В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідачем неправомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій, тому він звернувся до суду та просить задовольнити його позовні вимоги, визнавши рішення про застосування протиправним та скасувати його.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та пояснив суду, що в той день розрахункова квитанція дійсно не була видана та запис в розрахункову книгу зроблений не був.
Представник позивача в судовому засіданні також позов підтримав, суду пояснив, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а саме є платником єдиного податку, тому відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не повинен при продажу товару застосовувати реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки а також книги обліку розрахункових операцій. Також представник позивача пояснив, що в зв'язку з тим, що позивач є платником єдиного податку, то він не повинен вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації. Крім того, представник позивача пояснив, що здійснює торгівлю пивом в пляшках, а підакцизними товарами не торгує, облік ведеться по книзі обліку доходів та витрат за формою Ф-10.
Представник відповідача, в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки службовими особами Державної податкової адміністрації України в Одеській області при проведенні перевірки ФОП -ОСОБА_1 було встановлено, що останній не застосовує реєстратори розрахункових операцій та проводить розрахунки без використання розрахункової книги та Книги обліку розрахункових операцій, не веде облік товарних запасів за місцем їх реалізації та не забезпечує відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що пиво, торгівлю яким у пляшках здійснював позивач є підакцизним товаром, а тому при проведенні розрахунків, він повинен використовувати розрахункову книгу та Книгу обліку розрахункових операцій. Також представник відповідача зазначив, що на момент здійснення перевірки позивачем не було надано накладних на придбання товару.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, які надали сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою -підприємцем, та зареєстрований як такий виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.08.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є платником єдиного податку, про що свідчить свідоцтво про сплату єдиного податку серії З № 587984 від 01.01.2010 року, терміном дії на 2010 рік (а.с.7).
17.06.2010 року Державною податковою адміністрацією України в Одеській області була здійснена перевірка господарської одиниці крамниця, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1
За результатами перевірки посадовими особами Державної податкової адміністрації України в Одеській області було складено акт від 14.06.2010 року № 0267/15/54/23/1386104770, відповідно до якого в ході перевірки встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, встановлено факт реалізації товару, а саме: пива «Янтар», 1 пляшку, вартістю 3,45 грн. без видачі розрахункової квитанції та застосування Книги обліку розрахункових операцій, також встановлено реалізацію не облікованого товару (а.с.35-38).
На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 25.06.2010 року № 0001562370, згідно з яким до фізичної особи -підприємця застосовані штрафні санкції у сумі 8766,75 грн. (а.с.10).
Позивач не погодився з рішенням Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування до нього штрафних санкцій та подав скаргу до Державної податкової адміністрації України в Одеській області, за результатом розгляду якої останньою було винесено рішення, яким рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 25.06.2010 року № 0001562370 про застосування штрафних санкцій залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат», така книга ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Ведення Книги обліку доходів та витрат передбачено також Указом Президента «Про спрощену система оподаткування обліку та звітності», відповідно до п. 4 якого форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до п. 5 вищевказаної постанови до Книги обліку доходів та витрат заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Відповідно до п. 8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивачем, відповідно до вимог діючого законодавства, ведеться книга обліку доходів та витрат, за формою Ф-10, яка зареєстрована в органах Державної податкової служби та в якій відображаються доходи та витрати ФОП ОСОБА_1
Отже, на підставі положень вищевказаних нормативно-правових актів, суд робить висновок, що у позивача відсутній обов'язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а тому перевіряючими в акті перевірки неправомірно відображено не ведення позивачем обліку товарних запасів як правопорушення та нарахована штрафна санкція на суму 7396,50 грн. Таку ж позицію підтримує і Міністерство юстиції України в своєму листі від 19.05.2010 року № 6091-0-4-10-20.
Твердження представника відповідача, якими вона обґрунтовує свої заперечення щодо позову в частині застосування штрафних санкцій за неведення відповідачем обліку товарних запасів, суд не приймає до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.
Що стосується порушення п. 5 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахунку без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, а також незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, то судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику
Але, як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 здійснював роздрібну реалізацію пива в пляшках, про свідчать накладні на придбання пива фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (а.с.11-18).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»затверджено ставки акцизного збору і ввізного мита, зокрема на пиво із солоду (солодове) (код виробу за УКТ ЗЕД 2203).
Отже, на підставі вищевикладеної норми, суд приходить до висновку, що пиво є підакцизним товаром.
Відповідно до ст. 10. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.
На виконання ст. 10 Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 року № 1336, якою встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1 цієї Постанови без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але із застосуванням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій здійснюється роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що суб'єктам підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування дозволяється проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, однак з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Санкція за дане порушення встановлена п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Отже рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про застосування до ФОП ОСОБА_1, який, як було встановлено, здійснює продаж пива в пляшках та бляшанках, штрафної санкції за невидачу розрахункової квитанції є правомірним.
В зв'язку з тим, що як було встановлено вище ФОП ОСОБА_1 повинен при здійсненні розрахункових операцій використовувати розрахункові книжки та книгу обліку розрахункових операцій, на нього розповсюджується також обов'язок, зазначений у п. 13. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, у магазині ФОП ОСОБА_1 встановлена невідповідність готівкових коштів на суму 206,05 грн.
Відповідно до ст. 22. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Отже рішення ДПІ в Суворовському районі в м. Одесі в частині застосування штрафних санкцій на суму 1030,25 грн. відповідає вимогам діючого законодавства, а тому також є правомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що перевіряючі помилково відобразили в акті скоєння позивачем правопорушень щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, але правомірно відобразило порушення стосовно незастосування при проведенні розрахунків розрахункової книги та книги обліку розрахункових операцій, тому позов ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити частково, визнавши неправомірним рішення ДПІ в Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних санкцій в сумі 7396,50 грн. за неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином з державного бюджету України на корить фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2,85 грн., з розрахунку задоволених позовних вимог у розмірі 84%, що від суми державного мита 3,40 грн. становить 2,85 грн.
Керуючись ст. 71, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 25.06.2010 року №0001562370 в частині нарахування штрафу у розмірі 7396,50грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2,85грн.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова виготовлена в повному обсязі 03 листопада 2010 року.
Суддя Е.А.Іванов
Повний текст постанови складений 03 листопада 2010 року .
/