Справа № 620/11816/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі № 620/11816/23 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 з 09.02.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09.02.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн.
04.06.2024 позивач надіслав до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України та клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що з матеріалами виконавчого провадження ознайомився 29.05.2024.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі №620/11816/23 повернуто заявнику.
Повертаючи заяву позивачу, суд першої інстанції вказав, що звернувшись 04.06.2024, позивач пропустив установлений статтею 383 КАС України десятиденний строк.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду заяву. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та не враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 , 4, 5 ст. 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З аналізу наведених норм слідує, що перед тим ніж розглядати по суті заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, суд має встановити відповідність її вимогам, зазначеним у цій статті, зокрема ч. 4 ст. 383 КАС України щодо дотримання десятиденного строку звернення до суду, та лише, дійшовши висновку про дотримання заявником вказаних норм, перейти до її розгляду.
Як зазначалось вище, підставою для повернення відповідної заяви стало те, що остання не відповідала вимогам ч. 4 ст. 383 КАС України, оскільки подана після спливу десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Суд першої інстанції повертаючи заяву позивача, дійшов висновку про те, що з моменту закінчення строку визначеного постановою про відкриття виконавчого провадження для виконання рішення суду, у разі його невиконання відповідачем, почав відраховуватись строк, коли позивач (стягувач) дізнався про порушення своїх прав.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою в постанові від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є винятковим заходом, якщо позивач вичерпав усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а, у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18.
Крім того, як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові 07 липня 2021 року у справі № 9901/226/19, суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов'язковості судового рішення.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 19.03.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74491579 за виконавчим листом № 620/11816/23, виданим 22.02.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом. Боржнику встановлено 10 робочих днів для виконання рішення суду.
29.05.2024 позивач ознайомився із матеріалами ВП 74491579, після чого дізнався, що відповідачем заходи на виконання рішення суду не вживаються.
На переконання колегії суддів саме з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження розпочався десятиденний строк для звернення до суду із заявою у порядку ст. 383 КАС України.
Згідно матеріалів справи, заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду направлена до суду першої інстанції 04.06.2024, тобто в строк, передбачений ч. 4 ст. 383 КАС України, що свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для повернення такої заяви.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 383 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких