Копія
Україна
04 листопада 2010 року Справа № 2а-3119/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Колтуновій А.Ю.
за участю представників:
- позивач -Казанчик Д.В., Романюк Р.О.,
- відповідач -Івашкін О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МРК Агро-тема" (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання нечинними актів ненормативного характеру.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.07.2010р. №0001022310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 18468 грн., з яких 12312 грн. основний платіж та 6156 грн. штрафні (фінансові) санкції та від 30.07.2010 року №0001012310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 14775 грн., з яких 9850 грн. основний платіж та 4925 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Позивач зазначив, що працівниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами проведення перевірки складений акт 15/23-10/23098668 від 26.07.2010 р. яким встановлено порушення - пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». У зв'язку з виявленим порушенням відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2010р. №0001022310/0 на суму 18468 грн. та від 30.07.2010 року №0001012310/0 на суму 14775 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що відповідач при прийнятті повідомлень-рішень посилається на те, що статут контрагента ПП „Україна-Спецагро" є фіктивним правочином відповідно є нікчемним. При цьому відповідач в акті посилається на своє однобоке трактування ч.2 ст.215 ЦК України, відповідно якої, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідач вважає, що статут ПП «Україна-Спецагро»є нікчемним при цьому наводить ряд норм чинного законодавства які в своїй сукупності дають підстави сумніватися в чинності даного правочину, проте не наводить жодної норми (у зв'язку з її відсутністю в законодавстві) яка б прямо встановлювала нікчемність зазначеного правочину. В акті не здійснено посилання на жодне судове рішення, що набрало законної сили, яким би було встановлено недійсність даного правочину.
Відповідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність статуту ПП «Україна-Спецагро»прямо законом не встановлена та до цього часу судом не визнана.
Договори купівлі-продажу №16, №18, №43 укладалися в квітні-липні 2008 року, тобто позивач не мав та не міг мати на той час відомостей про наявність ознак фіктивності ПП «Україна-Спецагро». Фактично правочином, що створює права та обов'язки щодо оподаткування, є не статут ПП «Україна-Спецагро», а договори №16 від 14.04.2008р. №18 від 29.05.2008р., та №43 від 25.07.2008р., недійсність яких законом не встановлена, судом не визнана, безтоварність чи фіктивність господарських операції відповідачем жодним чином не доведена.
Згідно офіційних даних ДПА України про анульовані свідоцтва платників ПДВ, що розміщені на офіційному сайті, свідоцтво платника ПДВ ПП «Україна-Спецагро»анульовано лише 22.07.2010р. за підстав неподання декларацій.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив вимоги задовольнити зважаючи на доводи зазначені в позовній заяві.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнає, вказавши, що оскаржувані рішення прийнято у зв'язку з порушенням Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а тому є правомірними.
В судовому засіданні 04.11.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 09.11.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
З 21.07.2010 р., по 23.07.2010 р., працівниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р. по взаємовідносинах з ПП «Україна-Спецагро».
Перевіркою встановлені порушення:
- пп. 5.2.1 п.5.2,п.п.5.3.9 п.5.3, п 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 12312,29 грн., в т.ч. за півріччя 2008 року в сумі 11762,48 грн., за 3 квартали 2008 року в сумі 12312,29 грн.
- п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9849,87 грн., в тому числі за квітень 2008 року на 6910,0 грн., за травень 2008 року на 2500,02 грн., за липень 2008 року на 439,85 грн.
Результати перевірки оформлені актом перевірки № 15/23-10/23098668 від 26.07.2010 року (а.с.45-49).
30.07.2010 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001022310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 18468 грн., з яких 12312 грн. основний платіж та 6156 грн. штрафні (фінансові) санкції та №0001012310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 14775 грн., з яких 9850 грн. основний платіж та 4925 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Висновки відповідача щодо визначення позивачеві податкових зобов'язань ґрунтуються на тому, що позивачем протягом перевіреного періоду здійснювалися господарські операції з ПП «Україна-Спецагро», разом з тим вказане підприємство має ознаки фіктивності оскільки фактично створене з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючих суб'єктів господарювання. А тому позивачем за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р. безпідставно віднесено до складу валових витрат 49249,16 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей придбаних у ПП «Україна-Спецагро»та завищено податковий кредит у сумі 9849,87 грн. на підставі податкових накладних виданих ПП «Україна-Спецагро».
Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Позивачем у 2008 році до складу валових витрат віднесено 49249,16 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей придбаних у ПП «Україна-Спецагро»та до податкового кредиту віднесено суму 9849,87 грн. на підставі податкових накладних виданих ПП «Україна-Спецагро».
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Україна-Спецагро»було укладено договори купівлі-продажу №16 від 14.04.2008р. (а.с. 11), №28 від 29.05.2008р. (а.с. 12), №43 від 25.07.2008р. (а.с. 13).
На виконання умов вказаних договорів позивачем сплачено в безготівковому порядку на рахунок ПП «Україна-Спецагро»грошові кошти в сумі 59099,03 грн., що підтверджується банківськими виписками за 15.04.2008р., 09.06.2008р., 28.07.2008р. (а.с. 14-16).
Відповідно до видаткових накладних №16 від 15.04.2008р. (а.с. 17), №18 від 30.05.2008р. (а.с. 19), №43 від 25.07.2008р. (а.с. 21) позивачем отримано товарно-матеріальні цінності.
Також, позивачем одержано податкові накладні №16 від 15.04.2008р. (а.с. 18), №18 від 30.05.2008р. (а.с. 20), №43 від 25.07.2008р. (а.с. 22).
З матеріалів справи вбачається, що від імені продавця - ПП «Україна-Спецагро»вищевказані договори, видаткові та податкові накладні підписані керівником підприємства ОСОБА_4
Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно частин 3, 5 ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
З урахуванням вказаних законодавчих норм суд зазначає, що реалізація господарської компетенції юридичної особи, в даному випадку ПП «Україна-Спецагро», здійснюється через відповідні органи, які здійснюють керівництво юридичною особою.
Надані позивачем примірники договорів, видаткових та податкових накладних містять підпис керівника ПП «Україна-Спецагро»ОСОБА_4
Разом з тим, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що вона дійсно протягом 2008 року була директором ПП «Україна-Спецагро», але будь-яких документів, в т.ч. і договорів, видаткових та податкових накладних, які засвідчують факт здійснення господарської операції з позивачем вона не підписувала.
Таким чином, особа, уповноважена здійснювати керівництво ПП «Україна-Спецагро»заперечує факт здійснення господарських відносин з позивачем, а тому суд приходить до висновку про сумнівність здійснення господарських операцій на підставі договорів купівлі-продажу укладених позивачем з ПП «Україна-Спецагро»та документів складених на підтвердження виконаних цих договорів.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що докази надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за участю ПП «Україна-Спецагро», а саме: договори купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні не можуть вважатись безумовною підставою для встановлення факту реальності здійснення господарських операцій.
Таким чином, в ході розгляду справи судом не встановлено неправомірності дій відповідача під час визначення позивачеві податкових зобов'язань, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 08.11.2010р.
Суддя -підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.