справа № 380/8649/24
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) звернулася з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні із лютого 2020 року по серпень 2022 року включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із лютого 2020 року по серпень 2022 року включно, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 відповідно.
Ухвалою судді від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема посилається на те, що позивач пропустила строки звернення до суду з цим позовом, оскільки остання ще з 31 серпня 2022 року вибула для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ).
Повідомляє, що згідно з пунктом 28.24 Наказу № 155, зарахування на грошове забезпечення військовослужбовців, які прибувають до органу Держприкордонслужби, та виключення їх із грошового забезпечення у зв'язку з переміщенням по службі, тимчасовим вибуттям з органу Держприкордонслужби (на лікування, у відпустку через хворобу, на курси тощо), звільненням з військової служби провадиться наказом по органу Держприкордонслужби.
Для зарахування на грошове забезпечення військовослужбовців (генералів, офіцерів, прапорщиків (мічманів), військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та військовослужбовців строкової військової служби, а також курсантів військових навчальних закладів), крім того, мають бути пред'явлені грошові атестати (додаток 18) або інші документи, що засвідчують якими видами грошового забезпечення та по який час задоволено військовослужбовця.
Додатком 18 до Наказу № 155 визначається форма грошового атестату та зміст необхідної інформації, яка вноситься до даного документу. У вказаному грошовому атестаті, серед іншого, зазначається розмір посадового окладу, оклад за військове звання та відсоткову надбавку із розрахунку за останній місяць військової служби.
Таким чином, позивачу при переміщенні з Військової частини НОМЕР_2 до іншого місця служби видавався грошовий атестат, в якому була інформація про складові її грошового забезпечення та розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку останнього.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 , з моменту коли 31.08.2022 вона отримала грошовий атестат при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , у разі незгоди з розрахунком її грошового забезпечення, вважаючи, що її права порушені, могла звернутися до суду з вимогами про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату її грошового забезпечення. Проте, позивач звернулася до суду із вказаними вимогами тільки 20.04.2024, тобто більше ніж через 19 місяців після того як вона повинна була дізнатися про можливе порушення її права та не обґрунтувала поважність пропуску вказаного строку.
Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу.
За змістом ч. 6 ст. 161 КАС України У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З даного приводу суд звертає увагу, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (надалі, також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (Постанова КАС ВС №380/15245/22 від 25.04.2023).
Так, суд звертає увагу, що позивач проходила службу у Військовій частині НОМЕР_2 по 31.08.2022, тобто, була виключена зі списків її особового складу вже після набрання чинності Законом №2352-IX (19.07.2022).
Водночас, позивач вперше почала вчиняти активні дії, щодо отримання відомостей про складові свого грошового забезпечення за 2020-2022 роки лише в 2024 році, а не після отримання відповідних сум грошового забезпечення та навіть не одразу після виключення її зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вирішив відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді, а не після отримання виплати за відповідний період.
Так Верховний Суд зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Отже, оскільки з даним позовом позивач звернувся лише 01.08.2024 (згідно з вхідним штампом поштового відділення), відтак ним пропущено трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, що встановлений законом. При цьому, позивач не долучила до позовної заяви, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин такого пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд,-
позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна