Справа № 444/1631/24
Провадження № 2/444/781/2024
14 серпня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області (пл. Незалежності, 27, смт. Куликів, Львівський р-н, Львівська обл.), третя особа приватний нотаріус Кобзар Любов Вікторівна, про визнання права власності на майно,
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне спадкове майно, житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 являється донькою померлої ОСОБА_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_4 . Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано. ОСОБА_3 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки її мати такого права належним чином не зареєструвала. Просив визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належно повідомлені, однак відповідачем надіслано заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог і розгляд справи у його відсутності.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази. Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши докази, якими обґрунтовувались позовні вимоги, судом встановлено наступне.
З копії посвідки про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_2 .
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 11.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .
Відповідно до виписок з погосподарської книги Куликівської селищної ради від 13.03.2024 р. № 145, 146 станом на 1990 рік та 1991 рік в с. Мервичі за особовим рахунком № НОМЕР_2 значиться господарство гр. ОСОБА_2 , яке належить до колгоспного типу двору. В даному господарстві проживали: голова двору - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Довідка № 2/178 від 29.01.2024 року, котра видана ОКП «БТІ та ЕО», підтверджує, що станом на 29.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано.
ОСОБА_3 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки нотаріусу не було подано правовстановлюючі документи на спірний будинок, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2024 року.
З копії спадкової справи № 03/2024 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 .
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. «а», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Судом встановлено, що станом на 1990 р. та 1991 р. головою двору по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 , проживала одна.
Спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).
Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно з положеннями ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину, суд бере до уваги копію спадкової справи № 03/2024, з якої вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 .
Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 1997 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , суду не надано.
Таким чином встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки нотаріусу не було подано правовстановлюючі документи на спірний будинок, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2024 року.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.
За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549, 554 ЦК УРСР, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Оприск З. Л.