вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2411/24
за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій заборгованості за договором № 70/19/ 47-зо від 06.02.2023 в сумі 1246678,24 грн. із яких: заборгованість за договором у розмірі 1 115 305, 50 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 401, 97 грн, відсотки за користування коштами (згідно ст. 625 ЦК України) у розмірі 20 314, 53 грн, пеню (згідно п. 5.3. Договору) у розмірі 92 656, 23 грн.
Ухвалою суду від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2411/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.06.2024 від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про зменшення пені.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору № 70/19/47-зо від 06.02.2023 в частині сплати відповідачем за надані послуги.
Позиція відповідача викладена у заяві про зменшення пені
Відповідач щодо нарахування та стягнення 558 805,23 грн. пені зазначив, що її розмір є явно надмірно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1-2 ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Відповідач зазначив, що у відповідності до Статуту, Підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Міністерства Енергетики України, як органу управління державним майном. Частка державної власності в статутному капіталі Підприємства становить 100%.
Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України.
Згідно з Наказом Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1-ДСК ДП «СхідГЗК» внесено до переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.
Наказом Міненерго від 23.02.2023 № 63 ДП «СхідГЗК» віднесено до переліку підприємств ПЕК критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідач стверджує, що неналежне виконання ДП «СхідГЗК» своїх договірних зобов'язань спричинене не з його вини, а з незалежних від нього підстав.
Відсутність коштів прямо пов'язана з невиконанням своїх договірних зобов'язань ДП «НАЕК «Енергоатом», який є єдиними покупцем продукції ДП «СхідГЗК» уранового оксидного концентрату у 2022-2024 рр. згідно умов Договору № 82-020-08-19-01169 на поставку уранового оксидного концентрату від 22.11.2019. Продукція ДП “СхідГЗК” використовується виключно для виробництва паливних елементів для атомних електростанцій України, які є відокремленими підрозділами ДП “НАЕК “Енергоатом”.
Тобто, ДП “СхідГЗК” без належного і своєчасного фінансування з боку ДП “НАЕК “Енергоатом”, передбаченого умовами Договору та систематичного невиконання з боку ДП “НАЕК “Енергоатом” “Графіка платежів за УОК”, стало логічним наслідком порушення ДП “СхідГЗК” інших договірних зобов'язань з контрагентами.
З урахуванням систематичних порушень графіку платежів з боку ДП “НАЕК “Енергоатом”, підприємство Відповідача було фактично виведено у тимчасовий простій, систематичне перенесення строків виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Також у зв'язку з недофінансуванням, ДП “СхідГЗК” систематично отримувало попередження про відключення електроенергії та газопостачання.
Сума, заявлена до стягнення, є досить великою, і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства та банкрутства. Запровадження заходів примусового стягнення вищезазначеної суми, яка для ДП “СхідГЗК” є дуже суттєвою, призведе до тривалого блокування рахунків підприємства, що, у свою чергу стане причиною затримки виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'язкових платежів, неможливості сплати комунальних платежів, закупки виробничо-господарської продукції та зупинення виробництва, а також - до неможливості виконання підприємством своїх договірних зобов'язань та, у свою чергу накладання штрафних санкцій.
Арешт рахунків підприємства унеможливить розрахунки за енергоносії, що, в свою чергу потягне припинення енергопостачання підрозділів підприємства, які в цьому випадку можуть загрожувати екологічній безпеці міста Жовті Води, через специфіку своєї діяльності.
Таким чином, відповідач просить зменшити розмір неустойки на 90 %.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
06.02.2024 між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач, Замовник) та Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач, виконавець) укладено договір про надання платних послуг № 70/19/47-зо (далі - договір).
Відповідно до умов пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується надати послуги, зазначені у пункті 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
У пунктах 1.2., 1.3. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується надати в порядку та на умовах договору послуги пожежних і рятувальних служб, код ДК: 021:2015-7525 (Послуги з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання для Новокостянтинівської, Інгульської та Смолінської шахт ДП «СхідГЗК»), визначені у додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору. Послуги надаються підрозділами виконавця на об'єктах замовника за його викликом згідно з вимогами законодавства України: стаття 134 Кодексу цивільного захисту України, галузевих правил безпеки.
Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець надає на об'єктах замовника за його викликом або заявкою послуги відповідно до Переліку послуг з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання з використанням спеціальних засобів захисту та оснащення на шахтах ДП "СхідГЗК" та їх вартість (додаток № 2, який є невід'ємною частиною договору).
Згідно з пунктом 2.3 договору, виконавець зобов'язаний не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань направити електронну податкову накладну у програмному комплексі «M.E.DOC IS».
Оплата за надання платних послуг проводиться протягом 10 календарних днів після підписання сторонами Акта здавання-приймання платних послуг (пункт 3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору орієнтовна вартість платних послуг визначена «Протоколом узгодження договірної ціни» (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору) та становить 1 744 306, 77 грн (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі триста шість гривень 77 копійки), у т.ч. ПДВ 20% - 348 861, 35 грн. Загальна вартість складає 2 093 168, 12 грн.
Відповідно до пункту 4.3 договору основним документом для надання платних послуг, визначених п. 2.1 цього договору, є письмова заява замовника з вказівкою:
- номеру договору;
- конкретного виду платник послуг та умов їх надання;
- потрібної кількості працівників виконавця;
- місця надання послуг;
- терміну надання платних послуг.
Підставою для оплати наданих послуг є акт здавання-приймання платних послуг та наданого виконавцем рахунку. Акт здавання-приймання платних послуг підписується сторонами (пункт 4.6 договору).
За порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором (пункт 5.3 договору).
У пункті 8.1 договору сторони домовилися на підставі ст. 631 ЦК України договір набирає чинності 01.01.2023 і діє по 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
Так, у розділі 9 договору визначені додатки до договору, а саме, згідно з пунктом 9.1. договору невід'ємною частиною договору є:
- додаток № 1 - Протокол погодження договірної ціни (пункт 9.1.1. договору);
- додаток № 2 - Перелік послуг з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання з використанням спеціальних засобів захисту та оснащення на шахтах ДП "СхідГЗК" та їх вартість (пункт 9.1.2. договору).
Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору № 70/19/47-зо від 06.02.2024) сторони підписали даний протокол погодження договірної ціни на Послуги пожежних і рятувальних служб, код ДК: 021:2015-7525 (Послуги з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання для Інгульської, Смолінської та Новокостянтинівської шахт ДП "СхідГЗК") про те, що вартість послуг складає: 1 744 306, 77 грн, крім того податок на додану вартість 20 % - 348 861, 35 грн. Загальна вартість складає 2 093 168, 12 грн. Дійсний протокол є підставою для проведення розрахунків сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з лютого по грудень 2023 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги, загальна вартість яких склала 1 115 305, 50 грн, на підтвердження чого позивачем та відповідачем були складені та підписані відповідні Акти здавання-приймання платних послуг, що містяться в матеріалах справи (арк. с. 25 - 86).
На оплату послуг позивач виставив відповідачу рахунки (арк.с. 87-148).
Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги за лютий - грудень 2023 року у загальній сумі 1 115 305, 50 грн не сплатив.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду. Крім суми основного боргу в розмірі 1 115 305, 50 грн позивач просить суд стягнути інфляційні втрати у розмірі 18 401, 97 грн, відсотки за користування коштами (згідно ст. 625 ЦК України) у розмірі 20 314, 53 грн, пеню (згідно п. 5.3. Договору) у розмірі 92 656, 23 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно з частиною 1 статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави (глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення") можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Щодо суми основного боргу
Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині надання послуг з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання для Новокостянтинівської, Інгульської та Смолінської шахт ДП «СхідГЗК») на загальну суму 1 115 305, 50 грн, які останнім прийняті без заперечень та зауважень. Наведене є підставою виникнення у відповідача зустрічного зобов'язання з оплати цих послуг.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на умови пункту 4.1 договору строк виконання відповідачем зобов'язання з повного розрахунку за передбачені договором послуги є таким, що настав.
Статтею 629 Цивільного кодексу встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно з положеннями частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідач факту надання йому позивачем послуг за договором на суму 1 115 305, 50 грн не заперечив та не спростував; своїх зобов'язань за договором з повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав, чим порушив умови договору та вимоги закону.
Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за наданні послуги у розмірі 1 115 305, 50 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 1 115 305, 50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення пені
Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 92 656, 23 грн за загальний період з 23.02.2023 по 15.03.2024 (за кожним актом окремо).
За порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором (пункт 5.3 договору).
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Як вбачається із матеріалів даної справи, підставою для нарахування відповідачеві пені є невиконання зобов'язання із своєчасної оплати товару за Актами, що містяться в матеріалах справи.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично неточним, оскільки позивачем не враховано, що розрахунок пені має здійснюватися за кожним Актом окремо та невраховано положення статті 254 Цивільного кодексу України.
Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума пені знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 92 656, 23 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених нормативних приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
За відсутності в законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.
При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов'язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов'язку. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов'язання.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен також брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (п. 8.38).
Надаючи оцінку заявленому до стягнення розміру пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару, суд приймає до уваги принцип свободи договору.
Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх.
Доказів наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк, відповідачем також не надано.
За викладеного, клопотання відповідача про зменшення пені задоволенню не підлягає.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу позивачем нараховано 3% річних у розмірі 20 314, 53 грн за період загальний період з 23.02.2023 по 15.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 18 401, 97 грн за період з березня 2023 року по лютий 2024 року (за кожним актом окремо).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 18 401, 97 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Здійсненням перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він виконаний неправильно, а саме при розрахунку позивачем допущено ідентичні помилки, що і при нарахуванні пені.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано наведених вище положень Цивільного кодексу України щодо порядку перебігу строків, у зв'язку з чим помилково визначено кінцеві дати виконання відповідачем грошових зобов'язань та початкові дати періодів нарахування 3% річних на заборгованість за поставлений товар.
Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за загальний період з 24.02.2024 по 15.03.2024 складають 14 840, 24 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 840, 24 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 5 474, 29 грн слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 18 618, 06 грн.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 223А, ідентифікаційний код 50002) основний борг у розмірі 1 115 305, 50 грн, інфляційні втрати в розмірі 18 401, 97 грн, 3% річних у розмірі 14 840, 24 грн, пеню в розмірі 92 656, 23 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 618, 06 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко