Справа № 199/5484/24
(2/199/2719/24)
іменем України
(заочне)
14.08.2024
м. Дніпро
справа №199/5484/24
провадження № 2/199/2719/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Костючик В.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що з 18 вересня 2023 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони спільних дітей не мають. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені через протилежність їх світоглядів, несумісність характерів. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просив шлюб розірвати.
У судове засідання позивач не з'явився, ним було надано заяву з проханням слухати справу у його відсутність, на задоволені позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, стороною якою вона є шляхом направлення судових повісток по зареєстрованому місцю проживання відповідно до інформації наданою з Єдиного державного демографічного реєстру.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщеним належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Вищевказані спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Центром надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №104.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Шлюбні стосунки між сторонами остаточно припинені. Спільне господарство вони не ведуть. Заяв щодо застосування заходів до примирення сторони до суду не надали.
Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є право особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач уже тривалий час не проживають сім'єю, мають різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, проживають окремо.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно до ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, їх шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 274, 280, 281, 282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 вересня 2023 року Центром надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 104 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Судові витрати віднести на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 14 серпня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б.Подорець