13 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6030/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №440/6030/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2022 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП71948/1685 від 25.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП71948/1685 від 25.06.2022, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП71948/1685 від 25.06.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП71948/1685 від 25.06.2022, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
30.09.2022 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/6030/22.
22.10.2023 ОСОБА_2 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
07.08.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №440/6030/22.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
У силу частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.
За змістом частин першої, третьої статті 46, пункту 9 частини першої статті 4 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
А відповідно до частини четвертої цієї статті, її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Так само, у силу частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, положеннями статті 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У цій справі позивач - ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Матеріали заяви не містять доказів звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, в межах шестимісячного строку, щодо виплати заборгованості на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі №440/6030/22.
Суд звертає увагу, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 21 листопада 2023 року у справі №420/25799/21, від 29 листопада 2023 року у справі №420/6927/22, від 29 листопада 2023 року у справі №420/18680/21, від 05 грудня 2023 року у справі №420/18164/21, від 24 січня 2024 року у справі №380/9537/21, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21, від 15 лютого 2024 року у справі №420/25417/21, від 15 лютого 2024 року у справі №560/14067/21.
Отже після спливу шестимісячного строку заявник має право на отримання відповідних сум пенсії померлого чоловіка шляхом звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, зокрема, але невиключно, на підставі свідоцтва про право на спадщину.
В свою чергу, відмова пенсійного органу у виплаті заявнику таких сум може бути підставою для звернення останнього до суду із позовом за захистом своїх прав.
При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19), спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241-248, 379 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі №440/6030/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко