Рішення від 13.08.2024 по справі 120/2484/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 серпня 2024 р. Справа № 120/2484/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача № 025650008588 від 20.10.2023 щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою від 06.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляду справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позовну заяву.

22.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1

27.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що у позивача відсутній пільговий стаж, оскільки до стажу роботи по спеціальності не зараховано періоди роботи згідно довідки від 13.10.2023 № 110, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Також відповідачем вказано, що у рішенні про відмову в призначенні пенсії була допущена описка в даті рішення (зазначено 2022 замість вірного 2023).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

13.10.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

З 01.04.2021 року органи Пенсійного фонду України при опрацюванні заяв про призначення або перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності.

Екстериторіальність передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято рішення №025650008588 від 20.10.2023 року, яким відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Згідно із наданими документами страховий стаж позивача становить 37 років 3 місяці 14 днів.

Стаж роботи за на пільгових умовах не визначено.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 13.10.2023 № 110, оскільки вона не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок) із змінами. Крім того, в зазначеній довідці невірно вказана назва професії заявниці, яка не співпадає з даними трудової книжки та п.5 ст.114 Закону №1058. Не вірно зазначено посилання на пункт ст.114 Закону №1058, а також підписи відповідальних осіб, які підписують довідку, мають відповідати вказаним в додатку №5 Порядку.

Також відповідач зазначив, що врахування періодів пільгового стажу, за умови надання вірної пільгової довідки, можливе за результатами проведеної зустрічної звірки, оскільки, трудова книжка серії НОМЕР_1 від 18.05.2004 заведена в порушення п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 № 110 (далі Інструкція).

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для призначення зазначеним робітницям пенсій на пільгових умовах ураховується виконання норм обслуговування, установлених на рівні не нижче технічно обґрунтованих норм.

Виконання встановлених норм обслуговування за період з 1992 року підтверджується даними первинного обліку.

Виконання норм обслуговування підтверджується довідкою адміністрації колгоспу, радгоспу чи іншого підприємства сільського господарства, де виконується робота, що дає право на цю пенсію.

Якщо доярка чи свинарка не виробила встановленого мінімуму вихододнів з поважних причин і колгосп зараховує цей період до загального стажу, то його можна зарахувати до пільгового стажу за умови виконання встановлених норм обслуговування.

За вимогами статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким, до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії доярка та свинарка, запроваджена в 1961 році.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи свинарки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 701/1232/16-а.

З трудової книжки позивача слідує, що у спірний період з 08.08.1996 по теперішній час ОСОБА_1 працювала свинаркою в "Дослідному господарстві "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" с. Корделівка. Тобто робота позивача на вказаній посаді на цьому підприємстві була основною.

Водночас згідно з класифікатором галузей народного господарства "Дослідне господарство "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" відноситься до підприємств, основним видом діяльності яких є змішане сільське господарство, до якого входить вирощення і вироблення продукції таких сфер тваринництва: "Свиноводство, Коні".

Отже, робота позивача на посаді свинарки підприємства свідчить про те, що позивач був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість, необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція № 58).

Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За змістом пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому варто зауважити, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

В даному ж випадку, період роботи позивача свинаркою в Державному підприємстві "Дослідне господарство "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" с. Корделівка з 08.08.1996 по теперішній час підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 , а також довідкою № 110 від 13.10.2023.

Водночас, як видно із трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 записи про періоди її роботи з 08.08.1996 по теперішній час у Державному підприємстві "Дослідне господарство "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" с. Корделівка є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню.

Крім того, довідка від 13.10.2023 № 110 містить всі необхідні відомості та підписи відповідальних осіб.

Натомість будь-яких належних доказів на підтвердження недостовірності або неправдивості інформації, що міститься в цій частині трудової книжки чи визнання її недійсною у встановленому законом порядку пенсійним органом не надано.

До того ж, відповідачами тривалість страхового стажу позивачки (37 років 3 місяці 14 днів) не заперечується. Водночас цей стаж не враховано до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки довідка не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Крім того, у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

А у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Також слід застосувати правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 607/7638/17, який полягає у наступному.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії.

Отже, на переконання суду, доводи відповідачів, що довідка не відповідає додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, як на підставу для відмови у зарахуванні до спеціального страхового стажу роботи позивача є безпідставними.

Разом з тим трудовий стаж роботи позивача у вказаний період на посаді свинарки в "Дослідному господарстві "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" с. Корделівка підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, які також були в розпорядженні пенсійного органу.

Тому, на думку суду, відповідний стаж роботи позивача підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім цього, за приписами п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно, п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.

Отже, відповідач у разі виникнення в нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності у ній відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався. Крім того, при зверненні позивача за пенсією не надав останньому допомоги в одержанні відсутніх у нього документів, що відповідно вищевказаних правових норм являється ще й обов'язком відповідача.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській № 025650008588 від 20.10.2023 щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 08.08.1996 по теперішній час в "Дослідному господарстві "Корделівське" Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України" с. Корделівка.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії за віком, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

На виконання вказаних норм Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскарженого рішення щодо не зарахування до стажу позивача періодів роботи зазначенні в трудовій книжці НОМЕР_1 від 18.05.2004 та періодів роботи в колгоспі згідно довідки №/110 від 13.10.2023.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 13.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1211,20 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 605,60 грн.

Враховуючи те, що спірне рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області № 025650008588 від 20.10.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи свинаркою з 08.08.1996 по даний час зазначенні в трудовій книжці НОМЕР_1 , а також відповідно до довідки № 110 від 13.10.2023 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088)

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар:

Попередній документ
120976812
Наступний документ
120976814
Інформація про рішення:
№ рішення: 120976813
№ справи: 120/2484/24
Дата рішення: 13.08.2024
Дата публікації: 15.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.08.2024)
Дата надходження: 29.02.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії