м. Вінниця
13 серпня 2024 р. Справа № 120/2361/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача № 025550007674 від 01.02.2024 року щодо відмови у призначенні пенсії.
Ухвалою від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляду справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позовну заяву.
21.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 01 місяць 09 днів, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.04.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Вказав, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі "Червоний жовтень". Даний період не зараховано через відсутність уточнюючої довідки про кількість відпрацьованих трудоднів, оскільки в записах наданої трудової книжки відсутня така інформація.
28.03.2024 та 22.04.2024 від позивача надійшли відповіді на відзив, однак суд не бере її до уваги, оскільки у справах визначених частиною 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
26.01.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Так, з 01.04.2021 року органи Пенсійного фонду України при опрацюванні заяв про призначення або перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності.
Екстериторіальність передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961.
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області та прийнято рішення №025550007674 від 01.02.2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
За наданими документами страховий стаж позивача складає 26 років 01 місяць 09 днів.
Як зазначає позивач, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи:
- з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі "Червоний жовтень";
- з 01.03.2000 року по 01.12.2006 у СТОВ "Благодатна нива";
- з 04.01.2007 року по 30.12.2007 - облік по безробіттю.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи, які у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 досягли віку 60 років та набули страховий стаж не менше 31 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.
Щодо не зарахування періоду роботи з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі "Червоний жовтень", оскільки відсутня довідка про кількість відпрацьованих трудоднів оскільки в записах наданої трудової книжки відсутня така інформація, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637 ).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Водночас, як видно із трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 записи про періоди її роботи з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі «Червоний жовтень» (01.04.1984 року прийнята на роботу зоотехніком, 01.03.1989 року переведена на посаду зоотехніка-селекціонера, 01.10.1996 року переведена на посаду статиста. 04.03.1997 року переведена на посаду зоотехніка селекціонера та 01.03.2000 року звільнена по переводу) є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, відтак, позбавлення ОСОБА_1 права на призначення пенсії без врахуванням вищезазначених періодів є порушенням прав позивача.
При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно не надання довідки про кількість відпрацьованих трудоднів оскільки в записах наданої трудової книжки відсутня така інформація є безпідставними, оскільки не надання такої довідки не може свідчити про відсутність у позивача права на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі "Червоний жовтень".
Крім цього, за приписами п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно, п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
Отже, відповідач у разі виникнення в нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності у ній відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався. Крім того, при зверненні позивача за пенсією не надав останньому допомоги в одержанні відсутніх у нього документів, що відповідно вищевказаних правових норм являється ще й обов'язком відповідача.
Щодо не зарахування періоду роботи з 01.03.2000 року по 01.12.2006 у СТОВ "Благодатна нива", суд зазначає наступне.
Згідно протоколу розрахунку пенсії від 01.02.2024 період роботи з 01.03.2000 року по 01.12.2006 у СТОВ "Благодатна нива" врахований до страхового стажу ОСОБА_1 , а тому така вимога не підлягає задоволенню.
Більше того, щодо періоду з 01.03.2000 року по 01.12.2006 та з 04.01.2007 по 30.12.2007 (період по безробіттю), відповідачем взагалі не надавалась оцінка даним періодам роботи та такі обставини не покладені в основу оскаржуваного рішення.
Так, з оскаржуваного рішення слідує, що відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком, через відсутність необхідного страхового стажу, без зазначення конкретних періодів та підстав їх не зарахування. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області лише у відзиві на позов вказало, що управлінням до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.04.1984 по 01.03.2000 у колгоспі "Червоний жовтень" через відсутність уточнюючої довідки про кількість відпрацьованих трудоднів, оскільки в записах трудової книжки відсутні така інформація.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до переконання, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 прийнято не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
З метою захисту прав позивача, підлягає частковому задоволенню і похідна вимога шляхом зобов'язання ГУПФ України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року у колгоспі "Червоний жовтень".
Щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Як зазначено у частині 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
В даному випадку враховуючи те, що призначення пенсії належить до виключної компетенції пенсійного органу, та беручи до уваги необхідність повторного розрахунку стажу позивача із урахуванням періоду його роботи з 01.04.1984 по 01.03.2000, суд дійшов висновку, що порушені права позивача необхідно захистити шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії умовах, з урахуванням зазначених у цьому рішенні суду висновків, зарахувавши при цьому до стажу позивача періоди її роботи з 01.04.1984 по 01.03.2000.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1211,20 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи те, що спірне рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області, на користь позивача слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області № 025550007674 від 01.02.2024 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1984 року по 01.03.2000 року включно та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстрація: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: