СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16399/24
пр. № 1-кп/759/1587/24
13 серпня 2024 року місто Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянувши обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080001987 від 18.06.2024 стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва у відповідності до вимог ст. ст. 291, 302 КПК України, надійшло вказане кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 381 КПК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
До обвинувального акта, зокрема, додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності його захисника - ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, 05.07.2024 у ранковий час ОСОБА_2 , знаходячись у лісопарковій зоні Святошинського р-ну м. Києва, шляхом знахідки, безоплатно, незаконно придбав два поліетиленових пакети з пазовим замком з кристалоподібною речовиною білого кольору, схожою на психотропну речовину. Після чого, ОСОБА_2 приніс зазначену психотропну речовину за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де почав зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Надалі, 05.07.2024, приблизно о 12 год. 46 хв., працівниками поліції було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено два поліетиленових пакети з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить психотропну речовину - PVP, масою 1,104 г, і яка згідно списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра не перебуває та за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.
Згідно аб. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
Зважаючи на те, що обвинувачений офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, суд не вважає за доцільне призначати їй покарання у виді штрафу. Також в силу ч. 1 ст. 57 КК України відсутні правові підстави для призначення покарання у виді виправних робіт.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: у виді пробаційного нагляду та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3 029,12 грн. на користь держави, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи (а. с.74).
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3 029,12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень 12 коп.).
Речовий доказ: психотропну речовину - PVP масою 1,104 г - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1