СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16344/24
пр. № 1-кп/759/1585/24
13 серпня 2024 року місто Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
розглянувши обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105080000731 від 28.06.2024 стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Андріївка Тельманівського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 18.05.2010 Тельманівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки; згідно вироку Апеляційного суду м. Маріуполь Донецької обл. вважається засудженим за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 13.05.2011 Тельманівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 24.11.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполь Донецької обл. за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 24.03.2023 на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської обл. від 16.03.2023 умовно-достроково на 8 місяців 4 дні,
- 16.07.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки;
- 26.07.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до пробаційного нагляду строком на 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва у відповідності до вимог ст. ст. 291, 302 КПК України, надійшло вказане кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 381 КПК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
До обвинувального акта, зокрема, додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності його захисника - ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, ОСОБА_2 , маючи не зняті і непогашені судимості, у т.ч. за вчинення тяжких умисних злочинів проти власності, зокрема, будучи судимим останній раз: 24.11.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполь Донецької обл. за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнившись з місць позбавлення волі 24.03.2023 на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської обл. від 16.03.2023 умовно-достроково на 8 місяців 4 дні, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальний проступок.
ОСОБА_2 27.06.2024, приблизно о 14:10 знаходячись біля буд. АДРЕСА_3 , незаконно зберігав при собі, без мети збуту, наркотичний засіб - метадон (фенадон), масою 0,022 г.
При цьому, ОСОБА_2 27.06.2024, в денний час, знаходячись біля аптеки, розташованої по АДРЕСА_4 , зустрівся з невстановленою дізнанням особою, в якої шляхом купівлі за 50 грн., незаконно придбав одну таблетку білого кольору, схожу на таблетку, що містить наркотичний засіб, та яку з метою подальшого особистого вживання сховав до задньої правої кишені штанів, залишивши на зберігання при собі, без мети збуту, після чого направився у власних справах.
Коли ОСОБА_2 , приблизно о 14:10 27.06.2024, знаходився біля буд. АДРЕСА_3 , він був викритий працівниками поліції, яким з задньої правої кишені штанів добровільно видав для подальшого вилучення вищевказану таблетку білого кольору, масою 0,505 г.
Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-24/37908-НЗПРАП від 03.07.2024, надана на дослідження одна таблетка білого кольору, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) становить 0,022 г.
Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону), за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 0,02 г до 1,6 г.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, раніше судимий, під наглядом лікаря-психіатра за місцем проживання не перебуває та за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено.
Згідно аб. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
Зважаючи на те, що обвинувачений офіційно не працює, суд не вважає за доцільне призначати йому покарання у виді штрафу. Також в силу ч. 1 ст. 57 КК України відсутні правові підстави для призначення покарання у виді виправних робіт.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: у виді пробаційного нагляду та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2024 у справі № 759/14819/24 до покарання у виді 3 років пробаційного нагляду, і дане кримінальне правопорушення вчинив до його постановлення, а відтак суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України, та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вищенаведене ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові від 01.06.2020 у справі № 766/39/17 Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89675588).
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3 029,12 грн. на користь держави, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи (а. с.36).
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2024 у справі № 759/14819/24 , яким засуджено ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки із покладенням обов'язків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 (чотири) роки пробаційного нагляду.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3 029,12 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень 12 коп.).
Речові докази після набрання вироком законної сили: наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,022 г, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1