Справа №523/13075/24
Провадження №1-кс/523/2567/24
06.08.2024 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання слідчого відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Устинівка, Устинівського району, Кіровоградської області, українець, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024162490001201 від 03.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162490001201 від 03.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 02.08.2024 року на 03.08.2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 умисно, керуючись хуліганськими мотивами, з метою поширення завідомо неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки в суспільстві, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, вирішив повідомити працівників поліції, які прибули на виклик до його місця проживання, про начебто замінування приміщення квартири АДРЕСА_3 та про вчинення інших дій, які загрожують загибеллю людей.
Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, діючи з прямим умислом, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що інформація, яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху в населення та порушить громадську безпеку, тим самим усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці та бажаючи їх настання, в телефонному режимі повідомив працівникам поліції завідомо неправдиві відомості про замінування квартири АДРЕСА_3 за допомогою так званих «розтяжок» та застосування нібито наявних у нього бойових гранат.
Крім того, з метою поширення цих відомостей та впевненості співробітників поліції в достовірності своїх намірів ОСОБА_6 здійснив завідомо неправдиві публікації у відкритій інтернет мережі з підписниками у кількості 185 осіб, а саме на телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про готовність здійснення вибуху за допомогою так званих «розтяжок» та вчинення дій, які загрожують загибеллю, а саме застосування біля 10 нібито наявних у нього бойових гранат.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , своїми умисними діями створив обстановку загального страху і невпевненості у населення, призвів до безпідставного відволікання особового складу, сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного завідомо неправдивого повідомлення, оскільки в результаті належного реагування на нього на місце події прибули поліцейські ГУНП в Одеській області, та Державнний пожежно-рятувальний загон ДСНС України в Одеській області, а тим самим порушив безпеку суспільства.
Слідча звернулась до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у відношенні ОСОБА_7 .
Прокурор підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, застосувавши запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в рамках проведення досудового розслідування.
Захисник не заперечувала проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав клопотання та не заперечував проти застосування до нбого цілодобового домашнього арешту.
Крім того, на адресу суду надійшло два клопотання: 1. Від ОСОБА_8 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_6 , яка заперечувала проти встановлення його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; 2. Від ОСОБА_9 , яка надала копії документів, що підтверджують оренду квартири та повідомила, що ОСОБА_6 може проживати за її адресою з запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор не заперечував проти клопотання.
03.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
03.08.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху або інших дій, які загрожують загибеллю людей.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами свідків, протоколом огляду Берклі, протоколом допиту підозрюваного, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаним кримінальним провадженням, проведення досудового розслідування у розумні строки, необхідно застосувати запобіжний захід, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 176,
ст. 181 КПК України, - домашній арешт, не застосування якого, дасть підозрюваному можливість:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків;
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі “Чеботарь проти Молдови” (заява № 35615/06) від 13.11.2007 року, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова “обґрунтована підозра” означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Отже, вважаю, що в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що зазначений запобіжний захід буде запобігати вчиненню підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
При цьому усунення ризиків, на які посилається прокурор для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку судді можливе і при застосуванні без цілодобового домашнього арешту.
На підставі вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею було встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваного ОСОБА_6 кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор. При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто надані старшим слідчим докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, суд вважає за доцільне та можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного мешкання, а саме: АДРЕСА_4 , строком на два місяці.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_4 ;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням домашнього арешту здійснює слідчий, а якщо справа перебуває в провадженні суду, - прокурор.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 03.10.2024 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1