Справа № 932/3809/24
Провадження № 2/932/1631/24
09 серпня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20.12.2023 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15.07.2014 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 06.04.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 17602,66 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 12602,49 грн.;
- заборгованості за відсотками - 5000,17 грн.
Ухвалою суду від 03.05.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, банк зазначив, що між сторонами 15.07.2014 року було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитним договором, на думку позивача, є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, а саме: заява позичальника від 15.07.2014 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт.
Відповідач, на думку позивача, неналежно виконує свої зобов'язання, і у нього перед позивачем, станом на 06.04.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 17602,66 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 12602,49 грн.;
- заборгованості за відсотками - 5000,17 грн.
Проте до матеріалів справи додана анкета - заява ОСОБА_1 який звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, датована 01.10.2011 року.
Таким чином судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача в зв'язку з отриманням банківських послуг 01.10.2011 року і позивачем не надано будь-яких доказів звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг 15.07.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України - Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З доданої до матеріалів справи заяви позичальника вбачається, що заява підписана відповідачем 01.10.2011 року, тобто раніше більш ніж на два роки до укладання кредитного договору, на який посилається позивач і за порушення виконання якого просить стягнути заборгованість з відповідача.
Позивачем не надається будь-яких доказів того, що за даною заявою договірні відносини між сторонами виникли 15.07.2014 року, а не 01.10.2011 року.
Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК України - суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вже зазначалось вище, позивач в поданій позовній заяві не навів обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладання кредитного договору між ним та відповідачем 15.07.2014 року.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач вказує, що при укладенні кредитного договору була дотримана письмова форма його укладення. Проте це твердження не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується заявою відповідача про прийняття умов кредитного договору від 01.10.2011 року, тобто даний доказ є неналежним до заявлених позовних вимог.
За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору з відповідачем 15.07.2014 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються та покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол
09 серпня 2024 року