Справа № 945/1917/24
Провадження № 1-кс/945/317/24
12 серпня 2024 року слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; слідчого ОСОБА_4 ; підозрюваного ОСОБА_5 ; захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, погоджене з прокурором Миколаївської окружної прокуратури, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Піщаний Брід Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
Слідчим СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024152260000312, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2024 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені в ході досудового розслідування дату, місці та час, але не пізніше 09.08.2024, ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу, незаконно знайшов (придбав) боєприпаси: гранату типу «Ф-1» з маркувальними позначеннями «107 123-75 Т» укомплектовану підривачем типу УЗРГМ, з маркуванням «042-354 58К та гранату типу GHO-1 з маркувальними позначеннями «10 02 - 22 CHO -1 RDX» укомплектовану підривачем типу AF 11 з маркуванням «10-02-22».
Після чого, реалізуючи свій умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачі органам влади знайдених ним гранат, з метою подальшого незаконного зберігання, залишив їх при собі. В подальшому ОСОБА_5 з вищевказаними предметами направився до кафе «Романтика», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранату типу GHO-1 з маркувальними позначеннями «10 02 - 22 CHO -1 RDX», укомплектовану підривачем типу AF 11 з маркуванням «10-02-22», чим привернув увагу відвідувачів вищевказаного закладу, які в подальшому звернулись до поліції.
09.08.2024 під час проведення працівниками поліції огляду прилеглої території до кафе «Романтика», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено належні ОСОБА_5 боєприпаси: гранату типу «Ф-1» з маркувальними позначеннями «107 123-75 Т», укомплектовану підривачем типу УЗРГМ з маркуванням «042-354 58К та гранату типу GHO-1 з маркувальними позначеннями «10 02 - 22 CHO -1 RDX», укомплектовану підривачем типу AF 11 з маркуванням «10-02-22».
За вказаним фактом слідчим відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023152260000312 від 09.08.2024, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
10.08.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
10.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
У ході досудового розслідування слідчий слідчого відділу, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні, і доведеність їх існування відповідними доказами, а також особу підозрюваного.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора та слідчого, які підтримали клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти клопотання та просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки підозрюваному необхідно здійснювати догляд за дружиною, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов такого.
Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктами 126-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кавала проти Туреччини” від 10 грудня 2019 року для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства, 29 листопада 1988 р., § 53, серія A № 145-B). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Об'єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства, 28 жовтня 1994, § 55, серія A № 300-A). 127. Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину (там само, п. 34). 128. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. Як правило, проблеми в цій галузі виникають на рівні фактів. Тоді питання полягає в тому, чи арешт та затримання ґрунтувалися на достатньо об'єктивних елементах, щоб повідомити про "обгрунтовану підозру" засновану на фактах справи справді відбулися (див. Влох проти Польщі, № 27785/95, §§ 108-09, ЄСПЛ 2000-XI). Окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні пункту 1 (с) статті 5 вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. Таким чином, явно не могло бути «обґрунтованої підозри», якби діяння чи факти, які висунуто проти затриманої особи, не були злочином на момент їх вчинення (див. Канджов проти Болгарії, № 68294/01, § 57, 6 листопада 2008 р.; Маммадлі проти Азербайджану, № 47145/14, § 52, 19 квітня 2018 р., та ОСОБА_8 , цитоване вище, § 152).
Так, матеріалами кримінального провадження підтверджена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Так, з протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відповідно до яких, чоловіки, ззовні схожі на військових забрали предмети ззовні схожі на гранати у гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Це також підтверджується та узгоджується з копіями протоколів допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були тими військовими, які забрали предмети ззовні схожі на гранати в двох цивільних громадян, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Також, свідок ОСОБА_7 вказує на те, що ОСОБА_16 передав свідку предмет ззовні схожий на гранату та ще один предмет ззовні схожий на гранату, які чоловіки в військовій формі вилучили. Відомості, що містяться у цих документах, дають слідчому судді можливість стверджувати про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя враховує, особу підозрюваного, щодо якого у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є повнолітнім, зі слів має задовільний стан здоров'я та здійснює догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю, також, з його слів ОСОБА_5 слідує, що він є раніше не судимим; має зареєстроване місце проживання, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає вказаний ризик є неконкретним, недеталізованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Так, слідчим та прокурором не доведено факт існування інших свідків, на показання яких може впливати ОСОБА_5 . Також, ніщо не вказує на те, що ОСОБА_5 має намір впливати на свідків, які вже допитані та те, що він дійсно має важелі впливу на свідків, а отже і достатніх доказів “поза розумним сумнівом” на підтвердження того, що вказаний ризик взагалі існує у підозрюваного ОСОБА_5 , не подано.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на соціальні зв'язки ОСОБА_5 , то слідчим суддею встановлено таке. З характеристики, наданою стороною захисту, слідує, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає в квартирі разом з дружиною ОСОБА_17 , і за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, з сусідами має добросусідські відносини, громадський порядок не порушує; скарг та заяв на поведінку ОСОБА_5 до виконавчого комітету сільської ради не надходило, компрометуючими матеріалами сільська рада не володіє. Щодо іншої інформації, яка міститься в характеристиці, то слідчий суддя не бере цю інформацію до уваги, оскільки вона не є такою, що характеризує ОСОБА_5 та перебуває у розпорядженні сільської ради. Крім цього, доказів на підтвердження цієї іншої інформації слідчому судді у судовому засіданні не представлено. За викладених обставин, слідчий суддя бере до уваги характеристику лише в тій частині, яка стосується інформації, яка характеризує особу підозрюваного ОСОБА_5 .
Отже, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5 , проживає разом з дружиною, і за місцем проживання характеризується позитивно, однак вказаний соціальний зв'язок ОСОБА_5 , а також його обов'язки по відношенню до дружини, на які ОСОБА_5 посилається у судовому засіданні, не змогли стримати підозрюваного від вчинення першого тяжкого злочину, повідомлення про підозру в якому, наразі ОСОБА_5 висунуто, з огляду на обставини вчинення злочину.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованим, неконкретним та таким, що не підтверджується жодним документом наданим слідчим та прокурором.
За результатами розгляду клопотання суд вбачає у підозрюваного ОСОБА_5 ризики, визначені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не залишати місце простійного проживання без дозволу суду в період часу з 22 години до 06 години наступного дня; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, буде достатнім для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні слідчого та прокурора.
Відповідно до ч. 6 ст. 181, ч. 1 ст. 219 КПК України строк дії запобіжного заходу спливає 09 жовтня 2024 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 200, 205 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, погоджене з прокурором Миколаївської окружної прокуратури, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без використання електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщаний Брід Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не залишати місце простійного проживання без дозволу суду в період часу з 22 години до 06 години наступного дня;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Дозволити ОСОБА_5 залишати місце проживання для переміщення та перебування у найближчому сховищі або укритті, під час оголошення повітряної тривоги на території Миколаївського району Миколаївської області.
Строк дії ухвали закінчується 09 жовтня 2024 року (включно).
Органу Національної поліції, відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України, негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_5 і повідомити про це слідчого.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
12.08.2024