09 серпня 2024 року Справа № 280/5103/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову (рішення) ІНФОРМАЦІЯ_1 про результати та висновки проведеної військово-лікарської комісії щодо позивача - ОСОБА_1 .
Позовну заяву подав до суду представник позивача адвокат Білоус Г.Б., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1179961 від 31.04.2024.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру проведення ВЛК, проведено формальний медичний огляд позивача, не враховано наявність у нього хронічних захворювань, не надано можливість надати комісії медичну документацію з історії хвороби та висновків інших медичних закладів, а також призначити належний огляд у вузькопрофільних спеціалістів, це привело до постановлення незаконного рішення ВЛК. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 29 липня 2024 року подав відзив на позов, у якому зазначає наступне. Направлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії здійснено шостим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході виконання заходів загальної мобілізації за відповідно приписів Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Із врахуванням Довідки медичної комісії при шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 №84/501 від 16.04.2024 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Документи щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку станом на 16.04.2024 відсутні. В разі незгоди з висновками позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 або скасування постанови, ОСОБА_1 повинен був звернутись до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 чи 16 регіонального ВЛК або ЦВЛК. Вищевказаний порядок оскарження висновків медичних комісій пояснює відсутність посади особи з юридичною освітою у позаштатній ВЛК при шостому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не приймає рішень (постанов) ВЛК, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не підписують їх, тому заявлена вимога не стосується відповідача та є вираженням неналежного способу захисту. Відповідач просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови позаштатної військово-лікарської комісії - відмовити за безпідставністю.
05 серпня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач повідомляє, що в зв'язку з порушенням відповідачем процедури проведення медичного огляду ОСОБА_1 , а саме за відсутністю відповідної довідки ВЛК та інших належних медичних документів про які відповідач повинен був повідомити та видати позивачу ОСОБА_1 , останній був позбавлений можливості належним чином оскаржити незаконне рішення (постанову) відповідача до ЦВЛК ЗСУ. Стан здоров'я позивача ОСОБА_1 також не змінився, а навіть погіршився. З 04.07.2024 по 14.07.2024 ОСОБА_1 вкотре перебував на стаціонарному медичному лікуванні в «Обласному клінічному закладі психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» з діагнозом «Шизотиповий розлад», про що свідчить Епікриз стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 3754/3 від 14.07.2024 року. При проходженні ВЛК, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівникам ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , що йому 21 рік, від призиву на військову службу у 2019 році він був звільнений за станом здоров'я, наявність у нього захворювань, якими він страждає з дитинства і до теперішнього часу мають суттєве значення щодо визначення стану його здоров'я.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
16.04.2024 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач визнаний придатним до військової служби на підставі статті 13в графи ІІ розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402.
Відповідно до наданої картки обстеження та медичного огляду 16.04.2024 позивач оглянутий лікарями (терапевт, хірург, травматолог, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог), згідно довідки ВЛК від 16.04.2024 позивачу встановлено діагноз аутоімунний тиреоїдит, легкий перебіг.
Вважаючи протиправною постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про результати та висновки проведеної військово-лікарської комісії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Позивач вважає протиправною постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену довідкою ВЛК № 84/501 від 16.04.2024, оскільки відповідачем не належним чином проведено медичний огляд позивача, не враховано наявність у нього хронічних захворювань, а саме захворювання «Шизотипний розлад», та діагноз «Застаріле пошкодження передньої хрестоподібної та медіальної колатеральної (2Вст.) зв'язок правого колінного суглобу».
Судом встановлено, що позивача було оглянуто лікарями спеціалістами, зокрема, психіатром, хірургом, травматологом.
Разом з тим, суд зазначає, що питання наявності чи відсутності захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Вирішуючи спір по суті, суд вказує, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
При вирішенні спору суд враховує висновки Верховного Суду у такій категорії справ.
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Разом з тим, суд враховує, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.
Як вже зазначалося судом, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 є позаштатною постійно діючою комісією.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку, що позивачем не використаний порядок визначений Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, - відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 09.08.2024.
Суддя Б.В. Богатинський