Іменем України
09 серпня 2024 року
м. Київ
справа №990/109/24
адміністративне провадження № П/990/109/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
головуючого судді - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження
адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії
Зміст позовних вимог та предмет спору
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач, ВРП), у якому просить:
зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути звернення судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1. від 18 березня 2024 року про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді.
Стислий виклад позицій учасників справи
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 18 березня 2024 року він подав до Вищої ради правосуддя звернення з проханням щодо вжиття заходів забезпечення незалежності судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 . Втім, замість автоматизованого розподілу його звернення та подальшого його розгляду Вищою радою правосуддя його звернення головою Вищої ради правосуддя 26 березня 2024 року переадресоване до Державної судової адміністрації України із посиланням на те, що звернення не містить прохань чи вимог щодо питань, вирішення яких належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
З посиланням на пункт 9 частини першої статті 3 Закону України «Про вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі також - Закон України № 1798-VIII), за якою Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, а також пункту 8 частини першої статті 73 цього Закону, за яким Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; Вища рада правосуддя вживає заходів, визначених частиною першою цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя (частина друга статті 73 цього Закону), позивач вважає, що Вища рада правосуддя порушила приписи статей 3, 73 № 1798-VIII та допустила протиправну бездіяльність щодо розгляду його звернення про вжиття заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності судді.
24 квітня 2024 року від Вищої ради правосуддя надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому остання повідомляє, що оскільки звернення позивача не містило прохань чи вимог щодо питань, вирішення яких належить до повноважень Вищої ради правосуддя, тому таке звернення скероване до Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України) для розгляду в межах повноважень із проханням повідомити про результати.
Вказує, що з тексту звернення позивача не вбачається які самі заходи щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя просить вжити позивач; не вбачається, що позивач звертався з повідомленням про втручання в його діяльність як судді до Генерального прокурора, як того вимагає частина 4 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон України № 1402-VIII). Крім того, посилання позивача в зверненні на пункт 9 частини 1 статті 9 Закону України № 1798-VIII відповідач вважає недоречним, оскільки остання стосується конкурсних засад відбору кандидатур для обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя.
Крім цього, Вища рада правосуддя звертає увагу Суду, що в додатках до звернення (так і в додатках до позовної заяви) міститься копія постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 400/4755/23 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА України про стягнення винагороди судді за квітень 2023 року. Так, цією постановою у задоволені позову ОСОБА_1 до ТУ ДСА України про стягнення винагороди судді за квітень 2023 року відмовлено.
Тобто П'ятий апеляційний адміністративного суду дійшов висновку, що підстав для виплати позивачу винагороди судді за квітень 2023 року немає.
Однак позивач вирішив звернутись до ВРП з аналогічним питанням. Тобто позивач фактично просить ВРП якимось чином переглянути позицію викладену в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 400/4755/23.
Додатково Вища рада правосуддя повідомляє, що посилання позивача на звернення ОСОБА_2 є недоцільним, оскільки вони не є аналогічними за змістом та за питаннями, які порушуються у них. Так, ОСОБА_2 зазначає, що ТУ ДСА України припинила йому доплату за вислугу років з вересня 2021 року і він звернувся з відповідним позовом в Херсонський окружний адміністративний суд, який своїм рішенням від 02 лютого 2022 року у справі № 540/6711/21 поновив його права. Однак в подальшому, ТУ ДСА України з аналогічних підстав знову припинила йому доплату за вислугу років і в зв'язку з цим він просить вжити заходів з метою недопущення порушення гарантій судді. Вказане звернення ОСОБА_2 до цього часу перебуває на розгляді ВРП, жодного рішення по ньому не прийнято.
28 травня 2024 року від Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення у справі, у яких остання зазначає, що під час реєстрації звернення від 18 березня 2024 року було встановлено, що позивач вищезазначене звернення подав через шаблон документа «Звернення до ВРП» та звернула увагу, що для звернення суддів з заявою про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді створено інший шаблон документу, а саме «Повідомлення до ВРП про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя».
Крім того, вказує про те, що позивач помилково посилався у своєму зверненні на пункт 9 частини 1 статті 9 Закону України № 1798-VIII (норма стосується конкурсних процедур), у зв'язку з чим звернення судді ОСОБА_1 , було передано на резолюцію Голови ВРП для прийняття відповідного рішення.
Також відповідач повідомив, що ОСОБА_1 в подальшому звернувся до ВРП з повідомлення про втручання в його діяльність судді щодо здійснення правосуддя (вх. № 1486/0/6-24 від 08 квітня 2024 року) з аналогічних підстав.
07 травня 2024 року ВРП рішенням № 1367/0/15-24 затвердила висновки членів Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя зокрема, судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1. вх. № 1486/0/6-24 від 08 квітня 2024 року та судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 вх. № 645/0/6-24 від 08 лютого 2024 року (на яке посилається позивач).
З урахуванням цього відповідач наголошує, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та відповідно до частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Судове засідання призначено на 02 травня 2024 року о 15:30 годині.
23 квітня 2024 року Вища рада правосуддя подала заяву про участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
24 квітня 2024 року від Вищої ради правосуддя надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року задоволено заяву Вищої ради правосуддя про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у цій справі.
02 травня 2024 року розгляд цієї справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 11:30 годину 20 травня 2024 року.
У судовому засіданні призначеному на 20 травня 2024 року оголошено перерву до 11:00 години 10 червня 2024 року.
28 травня 2024 року від Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення по справі.
10 червня 2024 року розгляд цієї справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 14:30 годину 27 липня 2024 року.
25 липня 2024 року розгляд цієї справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 14:30 год. 08 серпня 2024 року.
01 серпня 2024 року від позивача надійшли заперечення на заяву (клопотання), у якій просить здійснювати розгляд справи без його участі.
08 серпня 2024 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника ВРП.
У судовому засіданні 08 серпня 2024 року, враховуючи вказані заяви сторін у справі, Суд у порядку частини дев'ятої статті 205 КАС України ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, Суд встановив наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
18 березня 2024 року до ВРП надійшло звернення судді Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1. з проханням, на підставі пункту 9 частини першої статті 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», вжити заходи щодо забезпечення незалежності судді та припинити дискримінацію у виплаті суддівської винагороди за квітень 2023 року. До звернення додано: постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 400/4755/23; новину зі вебсайту Вищої ради правосуддя «Про захист соціальних гарантій суддів, які воюють, говорили на засіданні робочої групи з питань фінансування».
Відповідно до реєстраційно-контрольної картки № 1231/0/6-24 зазначене звернення зареєстровано 18 березня 2024 року.
26 березня 2024 року ВРП скерувало до ДСА України копію звернення судді Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 від 18 березня 2024 року для розгляду в межах повноважень (лист від 26 березня 2024 року № 11659/0/9-24).
Листом ВРП від 26 березня 2024 року № 11662/0/9-24 повідомила позивача про скерування копії звернення судді Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 від 18 березня 2024 року до ДСА України для розгляду в межах повноважень, оскільки указане звернення не містить прохань чи вимог щодо питань, вирішення яких належить до повноважень ВРП.
За наслідками розгляду звернення надісланого листом ВРП від 26 березня 2024 року № 11659/0/9-24 Державна судова адміністрація України надала позивачу відповідь листом від 10 квітня 2024 року № 11-9089/24 та повідомила про надання такої відповіді ВРП.
Позивач вважаючи бездіяльність ВРП щодо не розгляду його звернення від 18 березня 2024 року в порядку статтей 3, 73 Закону України № 1798-VIII протиправною, звернувся до суду із цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноваженнями Вищої ради правосуддя є:
1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; 4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; 5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом; 8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів; 10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації; 11) ухвалює рішення про припинення відставки судді; 12) визначає кількість суддів у суді в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; 13) затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; 14) погоджує Типове положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників; 15) надає обов'язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів; 16) здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодексу України; 17) затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; 18) погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду; 19) призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників; 20) визначає за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь; 20-1) призначає та звільняє з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 20-2) приймає рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя; 20-3) узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 20-4) затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності; 21) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
За приписами статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 48 цього закону визначено, що суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
За приписами частин першої та другої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя: 1) веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення; 2) вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; 3) вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення Вищої ради правосуддя; 4) ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення; 5) звертається до суб'єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; 6) звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; 7) готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об'єднаннями і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні; 8) вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
Рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент), який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.
Главою 23 Регламенту врегульовано питання щодо вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (статті 73, 74 Закону).
За змістом пункту 23.1. Регламенту питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя Рада розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя (далі - звернення), а також із власної ініціативи.
Якщо член Ради під час проведення попередньої перевірки чи підготовки до розгляду дисциплінарної справи або іншого питання виявляє факти, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, він має право ініціювання питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 23.3. Регламенту повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі.
Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі можуть бути подані, в тому числі, електронною поштою або через модуль «Електронний кабінет» шляхом заповнення відповідної електронної форми документа.
У разі подання повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя в електронній формі через модуль «Електронний кабінет» у подальшому обмін документами здійснюється в електронній формі.
Отримавши звернення, член Ради здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду звернення член Ради проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Відповідно до пункту 23.4. Регламенту за результатами перевірки член Ради складає висновок, який має містити: стислий виклад обставин, зазначених у зверненні; обставини, встановлені під час перевірки; висновок про те, чи можуть відомості, викладені у зверненні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або вони несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя; пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
Якщо член Ради пропонує вжити інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (пункт 8 частини першої статті 73 Закону), у висновку має бути зазначено перелік таких заходів та процедуру їх реалізації.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх обґрунтованість на підставі належних і допустимих доказів, дійшов таких висновків.
Вирішуючи цей спір Верховний Суд бере до уваги положення статті 55 Конституції України, а також те, що вирішення спорів, що виникають за участю Вищої ради правосуддя, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Верховним Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із незгодою позивача із діями ВРП щодо направлення його звернення від 18 березня 2024 року до Державної судової адміністрації України для подальшого розгляду.
Скеровуючи звернення судді Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 з проханням вжити заходів щодо забезпечення незалежності судді та припинити дискримінацію у виплаті суддівської винагороди за квітень 2023 року від 18 березня 2024 року до Державної судової адміністрації України, відповідач керувався тим, що указане звернення не містить прохань чи вимог щодо питань, вирішення яких належить до повноважень ВРП.
Надаючи оцінку зазначеним діям відповідача Верховний Суд звертає увагу на таке.
Аналіз статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дає підстави стверджувати, що ВРП у разі необхідності вживає відповідні заходи для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Водночас ВРП вживає заходів, що визначені у частині першій статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя (частина друга статті 73 Закону № 1798-VIII).
Відповідно до абзацу першого пункту 23.1 глави 23 Регламенту, питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя, а також із власної ініціативи.
Таким чином, суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до ВРП. І ВРП зокрема, на підставі такого повідомлення судді, вимоги щодо якого визначено статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснює розгляд та проводить перевірку про втручання діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Як встановив Верховний Суд, 18 березня 2024 року позивач подав до ВРП звернення, де, посилаюсь на положення пункту 9 частини першої статті 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», просив вжити заходів щодо забезпечення незалежності судді та припинити дискримінацію у виплаті суддівської винагороди за квітень 2023 року під час проходження військової служби у зв'язку з призовом під час мобілізації до Збройних Сил України.
Листом від 26 березня 2024 № 11662/0/9-24 за підписом голови Г. Усика ВРП повідомила позивача про результати розгляду його заяви.
Проаналізувавши визначені чинним законодавством повноваження ВРП, Рада зазначила, що звернення не містить прохань чи вимог щодо питань, вирішення яких належить до повноважень Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя поінформувала заявника, що ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів та організаційне забезпечення і контроль за діяльністю територіальних управлінь в межах повноважень, визначених законом.
Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя скерувала копію звернення позивача до ДСА України для розгляду в межах повноважень з проханням повідомити про результати.
Отже, зміст відповіді ВРП свідчить про вчинення цим спеціальним органом всіх можливих, законодавчо врегульованих дій щодо перевірки заявлених у зверненні вимог та надання відповіді у строки, передбачені чинним законодавством.
В ході судового розгляду справи, позивач наголошував на тому, що його звернення від 18 березня 2024 року протиправно не було розглянуто ВРП в порядку статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а переадресоване листом від 26 березня 2024 року до Державної судової адміністрації України.
Надаючи оцінку таким аргументам позивача колегія суддів зазначає про те, що звернення позивача не містило посилання на положення статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», натомість містило посилання на пункт 9 частини першої статті 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яка регулює конкурсні засади відбору кандидатур для обрання (призначення) члена ВРП.
При цьому, звернення позивачем було подано через шаблон документа «Звернення до ВРП», а не за допомогою шаблона «Повідомлення до ВРП про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», тому звернення позивача від 18 березня 2024 року було розглянуто відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян».
Також в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на звернення, подане 07 лютого 2024 року до ВРП суддею ОСОБА_2 про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді.
Такі посилання Верховний Суд не бере до уваги, оскільки звернення, яке є предметом спору у цій справі, та звернення судді ОСОБА_2 не є повністю аналогічними за змістом.
В контексті таких обставин, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу і на те, що питання виплати позивачу винагороди судді було предметом судового розгляду у справі № 400/4755/23, де П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2024 року ухвалив нове рішення, та у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Державної судової адміністрації України про стягнення суддівської винагороди - відмовив.
Враховуючи наведене вище, Суд прийшов до висновку, що звернення позивача та викладені у ньому обставини не відповідають вимогам статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», таке звернення не є повідомленням про втручання в діяльність судді, тому Верховний Суд вважає, що відповідач правомірно та в межах своїх повноважень надав ОСОБА_1 відповідь на це звернення та скерував його до Державної судової адміністрації України для подальшого розгляду по суті визначених питань.
Також в ході розгляду справи Суд встановив, що 08 квітня 2024 року позивач звернувся до ВРП з повідомленням про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя (вх. № 1486/0/6-24) з аналогічних підстав.
Повідомлення про втручання в діяльність ОСОБА_1 щодо здійснення правосуддя від 08 квітня 2024 року позивач подав за допомогою шаблона документа «Повідомлення до ВРП про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя», і як свідчать матеріали справи таке звернення було розглянуто відповідачем та прийнято рішення № 1367/0/15-24 від 07 травня 2024, яким ВРП затвердила висновок членів ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя зокрема, щодо судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1.
Отже, доводи позивача щодо бездіяльності Вищої ради правосуддя в межах спірних правовідносин не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Відповідно підстави для зобов'язання Вищої ради правосуддя розглянути звернення судді Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1. від 18 березня 2024 року про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судді відсутні.
З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши належність, допустимість, достовірність зібраних у справі доказів як кожного окремо, так і їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зваживши всі аргументи та доводи учасників справи, Суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Таким чином, Верховний Суд вважає відсутніми підстави для задоволення цього позову.
Судові витрати
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді сплаченого судового збору за звернення з цим позовом до суду відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-243, 246, 266 КАС України, Суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складене та підписане 09.08.2024.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
О.А. Губська,
М.В. Білак,
А.Г. Загороднюк,
В.Е. Мацедонська,
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду