08 серпня 2024 року
м. Рівне
Справа № 557/2019/23
Провадження № 22-ц/4815/793/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: суддя Боймиструк С.В.,
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року у справі за позовом адвоката Андріюка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Гощанської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
У листопаді 2023 року адвокат Андріюк С.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Гощанської селищної ради про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_3 . Крім позивача, у його матері є ще троє неповнолітніх дітей від шлюбу з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача вказуючи на те, що відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, ніяким чином не піклується про дітей, не приймає участі у їх вихованні та забезпеченні, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, вважає, що створились умови, які шкодять інтересам дітей.
Окремо представник звертає увагу на те, що діти на даний час знаходяться на повному утриманні позивача та саме він вирішує всі питання щодо їх виховання, при цьому його неодноразові намагання вплинути на матір задля виправлення та зміни її поведінки і способу життя не дали позитивних результатів.
Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, стороною позивача розцінюються як ухилення від виховання дітей матір'ю, свідоме нехтування нею своїми обов'язками, у зв'язку з чим представник позивача просить відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України позбавити ОСОБА_8 батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року у задоволенні даного позову відмовлено.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухваленим рішенням, вважає, що при його ухваленні судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать письмовим доказам, що призвело до ухвалення судом неправильного рішення.
Зазначає, що відповідач неодноразово визнавала позов, що свідчить про її небажання в подальшому змінювати своє відношення до своїх дітей та в останньої відсутній інтерес до них.
Вказує, що у матеріалах справи містяться належні докази та достатні докази того, що відповідачка не бажає ставати на шлях виправлення, а саме: постанови Гощанського районного суду Рівненської області за вчинення порушень передбачених ч.1,2 ст. 184 КУпАП; довідки з навчальних закладів; пояснення свідка ОСОБА_9 з відеозаписом розмови дітей з матір'ю.
Стверджує про неврахування показань дітей, які повідомили, що їх мама вживає алкогольні напої, курить, не утримує їх матеріально, агресивно себе поводить, а їх фактично доглядає позивач по справі, з яким діти бажають проживати.
Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки є саме тим інструментом, який забезпечить інтереси дітей..
Також зазначає, що висновок ООП є дорадчим документом та не має обов'язкового характеру.
З цих міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
07 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Андріюка С.М. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його та довірителя ОСОБА_1 ..
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10, 11, 12).
Батько неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що стверджується даними свідоцтва про смерть, виданого 28 грудня 2016 року (а.с. 13).
ОСОБА_2 є матір'ю позивача по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначені обставини стверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с. 9), паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 7), витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за №5610-977252-2018 (а.с. 8), характеристикою голови Демидівської селищної ради від 08 листопада 2023 року за №03-27/163 (а.с. 16), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042464356, сформованого 15 листопада 2023 року (а.с. 35).
ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем, що стверджується даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14).
Згідно даних витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» станом на 13 вересня 2023 року не знятої чи непогашеної судимості позивач не має (а.с. 15).
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 26 листопада 2023 року за №2871 установлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 (а.с.73).
З даних акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 19 грудня 2023 року (а.с. 51), довідки-характеристики на ОСОБА_2 від 12 січня 2024 року за №13/20-25 (а.с. 60) судом установлено, що ОСОБА_2 проживає у будинку на АДРЕСА_3 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_10 .. В будинку діти мають місце для сну, відпочинку та навчання, одяг та взуття відповідають віку та сезону, санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні, в будинку тепло та чисто, опалення пічне та є запас дров, будинок достатньо облаштований меблями, є побутова техніка, сім'я забезпечена продуктами харчування, утримує підсобне господарство, стосунки та традиції сім'ї звичні (а.с. 51).
З наданої директором КЗ «Територіальний центр соціальних послуг» Гощанської селищної ради 21 грудня 2023 року за №01-11/692 інформації, судом установлено, що сім'я ОСОБА_2 , де виховується троє дітей, перебуває в складних життєвих обставинах з проблемою неналежного виконання батьківських обов'язків, остання є вдовою та отримує пенсію по втраті годувальника, офіційно не працює, має підробітки. З квітня 2021 року ОСОБА_2 надавались соціальні послуги: консультування, соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Соціальна робота з відповідачкою приносила проміжний позитивний результат на короткотривалий термін. ОСОБА_2 має схильність до зловживання алкогольними напоями, не приділяє достатньої уваги вихованню та утриманню дітей, водночас в сім'ї на час обстеження були наявні продукти харчування та діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку (а.с. 52).
ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу дитині померлого, що стверджується даними довідки №240 від 18 грудня 2023 року, розмір отриманої допомоги за період з липня 2023 року по грудень 2023 року склав 18243 грн. (а.с. 62).
Із наявних у матеріалах справи довідок за №02 та №03 від 03 січня 2024 року та характеристик із Спеціальної школи в м. Острог Рівненської обласної ради, довідки від 20 грудня 2023 року та характеристики з ВСП «Рівненських технічний фаховий коледж НУВГП» судом установлено, що:
- неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 навчаються у Спеціальній школі в м. Острог Рівненської обласної ради та не перебувають на повному державному утриманні, позитивно характеризуються, мама не завжди цікавиться успішністю дітей (а.с. 53-56);
- неповнолітній ОСОБА_5 навчається у ВСП «Рівненських технічний фаховий коледж НУВГП» за професією «газозварювальник» з 01 вересня 2022 року, де характеризується як учень, який часто допускає пропуски без поважних причин занять, не має дружніх стосунків з однолітками, не бере участі в громадському житті, категорично відмовляється відвідувати заняття, мати ОСОБА_2 двічі відвідувала коледж, впливу на сина не має, такий соромиться її через зловживання нею алкогольними напоями (а.с. 57-58).
За повідомленням ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема 05 червня та 07 липня 2023 року за ст. 183 КУпАП, 12 липня 2023 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 25 липня 2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановами Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, а саме: 14 лютого 2019 року, 21 грудня 2021 року, 19 вересня 2023 року - у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа №557/184/19, №557/1902/21, 557/1504/23); 11 вересня 2019 року, 20 листопада 2019 року, 03 червня 2020 року та 11 червня 2021 року - у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП, (справи №557/1095/19, №557/1651/19, № 557/657/20, №557/660/21) (арк. спр. 18-24).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є рідним братом позивача та сином відповідача, вказав на те, що ОСОБА_2 не справляється з виконанням батьківських обов'язків, так як вживає алкогольні напої, некоректно ставиться до дітей в підтвердження чого відтворив відеозапис розмови дітей з матір'ю ОСОБА_2 , який ним був отриманий 17 лютого 2024 року, зазначив, що в основному утриманням дітей займається його брат ОСОБА_1 , вважає, що саме він може забезпечити належні умови проживання для дітей. Свідок навідує матір та дітей рідко, так як проживає в м. Рівне та зайнятий на роботі, дітям в основному допомагає брат ОСОБА_1 , оскільки має більші можливості. Безпосереднім свідком описаних подій ОСОБА_9 не був, такі події йому відомі зі слів дітей.
Під час судового розгляду судом було заслухано неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за участі психолога ОСОБА_11 , які повідомили про те, що проживають разом з мамою ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 , де також проживають дід та дядько, ствердили про те, що мама вживає алкогольні напої, курить, не утримує їх матеріально, їх вихованням та утриманням займається брат ОСОБА_1 , з яким діти бажають проживати, і висловили думку з приводу доцільності позбавлення матері відносно них батьківських прав.
16 січня 2024 року органом опіки та піклування Гощанської селищної ради прийнято висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Із вказаного висновку також убачається, що на засіданні комісії ОСОБА_8 повідомила про те, що в міру своїх можливостей здійснює батьківські обов'язки: готує їсти, пере одяг, матеріально підтримує дітей, однак не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей, хоча не змогла пояснити своє рішення (а.с. 48-50).
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).
Відповідно до статей 3, 155 СК України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 164 СК України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона:
1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків, яка суперечить інтересам дитини, і неможливості зміни такої поведінки. Позбавлення батьківських прав позбавляє батька/матір спільного родинного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз'єднання.
У постанові від 04 квітня 2024 року у справі № 553/449/20 (провадження № 61-2701св24), Верховний Суд вказав, що «…сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини».
У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Згідно з положеннями ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постановах Гощанського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2019 року, 11 вересня 2019 року, 20 листопада 2019 року, 03 червня 2020 року, 11 червня 2021 року, 21 грудня 2021 року, 19 вересня 2023 року відображено, що ОСОБА_2 ухилялась від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своїх дітей.
Однак у постановах від 14 лютого 2019 року, 11 вересня 2019 року, 20 листопада 2019 року, 03 червня 2020 року, 11 червня 2021 року, 21 грудня 2021 року, 19 вересня 2023 року об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення викладені стисло, не відображено які життєві обставини та матеріальний стан сім'ї був врахований.
У постановах від 20 листопада 2019 року, 11 червня 2021 року, 21 грудня 2021 року, 19 вересня 2023 року вказано, що спірні ситуації виникали у зв'язку з вихованням лише неповнолітнього ОСОБА_5 .
Також у постановах від 14 лютого 2019 року, 11 вересня 2019 року, 20 листопада 2019 року, 03 червня 2020 року, 11 червня 2021 року, 19 вересня 2023 року вказано, що ОСОБА_2 вину визнавала та щиро розкаювалась, а суди вказували на малозначність діяння.
З 11 червня 2021 року по 19 вересня 2023 року (подія 05.07.2023 р.) , тобто два роки скарг чи звернень стосовно виховання дітей ОСОБА_2 не надходило.
При цьому у відповідності до статті 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
До того ж слід врахувати висновок ООП про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Окрім того, що на засіданні комісії ОСОБА_8 повідомила про те, що в міру своїх можливостей здійснює батьківські обов'язки: готує їсти, пере одяг, матеріально підтримує дітей встановлено також, що соціальна робота дає нетривалий позитивний результат.
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 з дітьми від 19.12.2023 року встановлено задовільний рівень санітарно-гігієнічних умов проживання, наявність умов для навчання та відпочинку дітей, відповідність дитячого одягу віку та сезону, наявність продуктів харчування, ведення підсобного господарства. Стосунки визначені як звичні, на час обстеження ОСОБА_2 була тверезою.
Враховуючи викладене, колегія суддів не може дійти висновку про те, що постанови Гощанського районного суду Рівненської області за вчинення порушень передбачених ч.1,2 ст. 184 КУпАП є достатніми доказами для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав навіть у взаємозв'язку з іншими доказами, які оцінювались судом першої інстанції.
Так колегія суддів погоджується з тим, що думка дитини є важливою та не визначальною при вирішенні даного спору, а показання свідка ґрунтуються на їх словах, відтак також не можуть мати вирішального значення.
Місцевий суд враховував, що згідно ч. 3 ст. 155 СК України, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, тому правильно відхилив усні твердження відповідачки про визнання позову.
Крім викладеного необхідно акцентувати, щопозивачем не доведено обставин виключно особистого виховання дітей та їх повне утримання.
Відтак висновок суду про недоведеність того, що ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків має абсолютний та незворотній характер відповідає обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Крім того, виходячи з вимог ст.165 СК України, слід зазначити, що ОСОБА_1 не довів свого права на звернення з заявленим по справі позовом, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що він є опікуном, піклувальником, або особою, в сім'ї якої проживають неповнолітні діти. Першочергово на цю обставину місцевий суд уваги не звернув, однак рішення про відмову в задоволенні позову по своїй суті є правильним.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 08 серпня 2024 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.