08 серпня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/19722/23
Провадження № 22-ц/4815/971/24
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року (постановлену у складі судді Тимощука О.Я.) у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
17 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами наказу Рівненського міського суду від 01 листопада 2023 року про стягнення аліментів.
Заява обґрунтована тим, що обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею самої дитини, на утримання якої стягуються аліменти.
Вказує, що заявниця ОСОБА_1 заборонила йому приїжджати за місцем їх спільного проживання та змінила замки у вхідних дверях.
Додає, що допомагає донці, здійснює придбання речей і оплату послуг.
Просив суд скасувати за нововиявленими обставинами судовий наказ, Рівненського міського суду Рівненської області від 03.11.2023 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 03.11.2023 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано відсутністю нововиявлених обставин у справі, які могли б бути підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що місце проживання дитини, у встановлений законом спосіб, не визначалося, вони із заявницею не розлучені, а безпідставний не допуск його до житла не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Вказує, що не відмовляється від допомоги дитині та продовжує її надавати, а заявниця переслідує мету посварити його з донькою та використати аліменти у своїх інтересах.
Судом не враховано відсутності спору із заявленої вимоги та добровільну сплату аліментів.
Додає, що суд має право встановити факт відсутності підстав для постановлення судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки Дарії, оскільки він приймає активну участь у її щоденному утриманні та вихованні, розвитку та медичному забезпеченні, за власною ініціативою сплачує аліменти, а спільному проживанню в одній квартирі перешкоджає заявниця.
Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його заяву про перегляд наказу за нововиявленими обставинами.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, ОСОБА_2 не з"явився у судове засідання апеляційного суду. Його неявка не перешкоджає судовому розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, що з"явилися, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , від 12 грудня 2006 року (а.с. 8).
11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на свою користь на утримання доньки Дарії.
Судовим наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 03.11.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 11 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів.
Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_2 не надано суду жодного доказу наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Установивши, що наведена заявником обставина не є нововиявленою, у розумінні статті 423 ЦПК України, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 03.11.2023 року Рівненським міським судом Рівненської області в справі № 569/19722/23 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Доводи, наведені у апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2024 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Боймиструк С.В.