“08” серпня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6
на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 липня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 липня 2024 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 20 вересня 2024 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 19:00 по 06:00.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скарги.
Апелянт вважає, що прокурором не доведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Вказав, що двічі перебував на стаціонарному лікуванні, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
На розгляді Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 05.03.2024 не з'явився у підготовче судове засідання. В судовому засіданні ухвалене рішення застосувати привід до обвинуваченого.
29.04.2024 обвинувачений ОСОБА_6 у підготовче судове засіданні знову не з'явився, привід не виконаний.
18.06.2024 обвинувачений ОСОБА_6 в черговий раз не з'явився до суду. Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 червня 2024 року обвинуваченого ОСОБА_6 було оголошено у розшук та наданий дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції дійшов висновку, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з часу надходження обвинувального акта до суду неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про дати та час, у зв'язку з чим оголошувався у розшук через ухилення від суду.
Обвинуваченому ОСОБА_6 відоме місце проживання свідків, які ще не допитані в судовому засіданні.
Він, з огляду на характер злочину, у якому обвинувачується та який є насильницьким, може незаконно вплинути на свідків з метою зміни їх показань задля уникнення відповідальності.
Суд, застосував запобіжний захід щодо ОСОБА_6 без визначення розміру застави, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України
Позиція учасника судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційних скарг захисника.
Захисник ОСОБА_10 належним чином повідомлена про дату та час апеляційного розгляду. Неявка захисника не перешкоджає апеляційному розгляду, а обвинувачений просив розглянути апеляційну скаргу без участі захисника.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід обвинуваченому.
З матеріалів провадження вбачається, що на розгляді суду перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Розглядаючи клопотання, суд першої інстанції достатньо врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжкого злочину.
У оскаржуваному рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про їхні дати та час, у зв'язку з чим оголошувався 18.06.2024 у розшук через ухилення від суду.
Обвинувачений свідомо та умисно не виконує свій процесуальний обов'язок щодо явки в судове засідання та ухиляється від суду.
За такого, з огляду на вимоги п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд врахував, що обвинувачений ОСОБА_6 не має сталих соціальних зв'язків, не працює, а отже не має стабільного джерела доходу, утриманців не має, що може призвести до того, що він може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обвинуваченому ОСОБА_6 відоме місце проживання свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, він, з огляду на характер злочину у якому обвинувачується та який є насильницьким, може незаконно вплинути на свідків з метою зміни їх показань задля уникнення відповідальності.
Врахувавши дані щодо особи обвинуваченого, та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , а також з огляду на невиконання обвинуваченим процесуальних обов'язків через неодноразову неявку до суду, є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченим переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що зазначеним ризикам неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду.
Обвинувачений зазначив, що має постійне місце проживання, раніше не судимий, перебував на стаціонарному лікуванні, але ці обставини не є достатніми підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 липня 2024 року щодо ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3