Провадження № 2/734/849/24 Справа № 734/3001/24
іменем України
08 серпня 2024 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, -
із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, до суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лущик Олена Миколаївна.
Позов мотивований тим, що незнання про наявність заповіту та наявність спадкового майна, стало причиною та суттєво обмежило можливість позивача реалізувати свої спадкові права саме у строк 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання свого представника не забезпечила, до суду надійшла заява у якій відповідач просить розглядати справу без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнає повністю.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснювалося з підстав неприбуття всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи та встановив обставини, що викладені нижче.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , актовий запис про смерть №3330.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЧН №054416, що розташована на території Булахівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, що посвідчено 03 вересня 2018 року державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, яким належне на день смерті майно у вигляді земельних ділянок вона заповідала позивачу у справі, онуку ОСОБА_1 . Для позивача у справі померла є бабусею, матір'ю його матері ОСОБА_3 .
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була зареєстрована та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 , одна.
Позивач є спадкоємцем за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 , однак своє право на спадкування вчасно не реалізував.
Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Це пов'язано з тим, що позивач одразу не знав про наявність заповіту, власного розпорядження на випадок смерті, а також такого спадкового майна померлої, про це дізнався нещодавно, коли віднайшов такий документ. Вчасно не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк, яким надано право звернутися до нотаріальної контори. З цих причини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подав вчасно заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Тоді одразу після поховання, не було розмови про наявність такого документу та про наявність спадкового майна, а проживали позивач з спадкодавцем окремо.
Нині, позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем на дану спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом, інших спадкоємців не має, спадкоємців які мають право на обов'язкову частку у спадщині не має.
Відсутність оригіналу заповіту, оригіналу Державного акту на право власності на землю, незнання про наявність права на належну йому земельну ділянку, упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, відсутність документів на спадкове майно, а також незнання про його існування, в строк визначений нормами ст. 1270 ЦК України, саме в період шести місяців з дня відкриття спадщини, саме це стало причиною і перешкодило своєчасно звернутися до нотаріальної контори. Віднайшовши нещодавно такі документи, звернувшись нещодавно до нотаріуса для роз'яснення порядку спадкування і подачі заяви про прийняття спадщини, аби оформити спадкові права на підставі всіх наявних документів, саме нотаріус у формі усної консультації роз'яснив позивачу порядок спадкування і в цей час останній дізнався, що порушені його права, нотаріус пояснив, що необхідно звернутися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини, тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом свого особистого права для його відновлення.
Так, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18, судом у описовій частині визначено мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права: за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що підстав у відмові у задоволенні позовних вимог у справі не вбачається, позовні вимоги підтверджуються наявними в справі доказами.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позов.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає за необхідне надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини.
Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. 4, 247, 265 ЦПК України, суд, -
позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк протягом 6 (шести) місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .
Судові витрати з відповідача не стягувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО