Копія Справа №678/923/24
Провадження №1-кп-678-108/24
09 серпня 2024 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в селищі Летичів матеріали кримінального провадження за №12024243360000102 від 09.06.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною серединою освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , радіотелефоніста відділення БПЛА мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , солдата, учасника бойових дій, інвалідності немаючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.1, 358 ч.4 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 серед іншого обвинувачується в тому, що його 26.02.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № НОМЕР_3 , було призначено на посаду радіотелефоніста відділення БПЛА мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат та 26.02.2022 року направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 для виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до положень п.9 ст.1, п.1 ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу у військову частину НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 набув статус військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Окрім цього, солдат ОСОБА_4 мав поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст.68 Конституції України, згідно яких кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, та ст.49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно яких військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Разом з тим, солдат ОСОБА_4 , діючи в порушення вищевказаного законодавства, став на шлях протиправної діяльності, вчинивши дії, спрямовані на підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем та використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.
Так, 03.09.2010 року у вечірню пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , не отримавши у встановленому законом порядку посвідчення водія, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року (в редакції від 20.05.2009 року №511) «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме п.5-1, згідно якого централізоване оформлення, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється територіальними сервісними центрами МВС у визначені законодавством строки, вирішив вчинити підроблення посвідчення водія з метою подальшого його використання.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою проживання АДРЕСА_1 , скориставшись принтером марки «EPSON», моделі «L800», за допомогою спеціалізованого лотка та програми «Card Maker» роздрукував на пластиковій карті завідомо підроблене посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_4 серії « НОМЕР_4 », категорій: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , видане 03.09.2010 року ВРЕР УДАІ, м.Сімферополь, на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого використання, та таким чином вчинив підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи.
Тобто ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає права, з метою використання його підроблювачем).
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.358 КК України на підставі ст.49 цього Кодексу, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні проти закриття кримінального провадження за ч.1 ст.358 КК України на підставі ст.49 цього Кодексу, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності не заперечив.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_4 , який дав згоду на закриття кримінального провадження в цій частині з підстав закінчення строків давності, думку прокурора, який проти цього не заперечив, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, в зв'язку із закінченням строку давності, оскільки з дня вчинення ним кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, минуло більше трьох років.
Обставин, які б свідчили про зупинення чи переривання цього строку, судом не встановлено.
Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині у зв'язку із закінченням строків давності роз'яснені судом обвинуваченому ОСОБА_4 та вони йому зрозумілі.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.12,49 КК України, ст.ст.110, 284, 350 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності звільнити, а кримінальне провадження в цій частині, - закрити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області підпис ОСОБА_1
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1