Справа № 766/12701/24
н/п 2/766/11498/24
про залишення позовної заяви без руху
06 серпня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А. дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Харченко Дмитро Миколайович, до Білозерської селищної ради, інша особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Харченко Д.М., звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом Білозерської селищної ради, інша особа ОСОБА_2 в якому просить суд:
1)встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Дніпровське Херсонського району Херсонської області;
2) визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 додатковий строк - 90 днів з дня набранням рішення законної сили, для подачі заяви приватному нотаріусу Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Луб'янському Віктору Андрійовичу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне залишити заяву без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України),а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб)за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб -громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4)зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7)відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9)попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач, відповідач), треті особи.
В пункті другому прохальної частини позивач просить встановити факт, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , проте позивачем ОСОБА_2 не зазначено, він значиться як інша особа.
В пункті третьому прохальної частини позивач просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини собі та ОСОБА_4 , проте не зазначає його в якості позивача №2.
Отже, позивачу необхідно визначитись з процесуальним статусом - іншої особи ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Крім цього, як роз'яснено у п. 24 Постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Суд наголошує, що відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011№3674-VI (зі змінами).
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20грн.
Згідно з п. 2 ч. 3ст. 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за немайновою вимогою про встановлення факту родинних відносин у розмірі 1 211,20 грн., у випадку якщо ОСОБА_2 буде зазначений як позивач №2 , тоді платити не треба.
Крім того, якщо ОСОБА_2 буде зазначено в якості позивача, він повинен також сплатити судовий збір за вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у розмірі 1 211,20 грн. та за вимогою про встановлення факту родинних відносин у розмірі 1 211,20 грн.
Без усунення недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.
При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.
З огляду на викладене, керуючись ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Харченко Дмитро Миколайович, до Білозерської селищної ради, інша особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.А. Скрипнік