01.08.2024 Справа №607/12197/24 Провадження №2/607/2730/2024
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
за участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Череватий Петро Миколайович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
03.06.2024 позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Череватий П.М. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про: 1) розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 14.07.2016 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (актовий запис №1064); 2) стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 4 000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; 3) стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами 14.07.2016 був укладений шлюб. У вказаному шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народився син ОСОБА_4 , який на даний час проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що протягом останніх декількох років шлюбні відносини між сторонами погіршилися. Вони не підтримують подружніх відносин та спільно не проживають з травня 2023 року, а тому, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечитиме їх спільним інтересам. ОСОБА_1 вважає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя, як це передбачено ст.111 СК України, не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані обставини продовжуються протягом тривалого проміжку часу, а спроби примирення між сторонами в минулому не принесли жодних результатів.
Крім того зазначає, що відповідач ухиляється від свого батьківського обов'язку матеріально утримувати свого сина. Посилається на те, що ОСОБА_2 є здоровим, працездатним чоловіком, інших осіб на утриманні не має, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 4 000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Також позивач вказує, що понесла витрати зі сплати судового збору та витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката у фіксованому розмірі 6 000 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.06.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Череватий Петро Миколайович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 16).
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Череватий П.М. у судове засідання не з'явився, однак, подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечують. Крім того повідомив, що позивачка очікує понести судові витрати на правничу допомогу. Відповідні докази будуть надано суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які повернуті на адресу суду з відміткою АТ УКРПОШТА «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того судом додатково вживались заходи повідомлення відповідача ОСОБА_2 через офіційний веб-сайт судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду.Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позову суду не подав, а тому відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки щодо заочного розгляду справи позивач не заперечила.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав, передбачених частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.
14.07.2016 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №1064, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с. 10).
У даному шлюбі в сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №24 (а.с. 11).
Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи №42681/28-03 від 14.08.2019, виданої відділом реєстрації проживання управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11 зворотня сторона).
Згідно з Довідкою ОСББ «ОСББ Текстильна 21» від 28.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживає у квартирі АДРЕСА_2 , разом з: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син); 2) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (батько) (а.с. 12).
Частиною 2 статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Як встановлено судом, протягом останніх декількох років шлюбні відносини між сторонами погіршилися, вони не підтримують подружніх відносин та спільно не проживають з травня 2023 року, шлюб носить формальний характер і його збереження суперечитиме інтересам позивача.
Від можливості призначення судом строку на примирення, ОСОБА_1 відмовилася, вказавши про те, що вжиття заходів щодо примирення подружжя, як це передбачено ст.111 СК України, не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані обставини продовжуються протягом тривалого проміжку часу, а спроби примирення між сторонами в минулому не принесли жодних результатів.
За змістом статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у даного подружжя відсутні.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в пункті 10 Постанови Пленуму за №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, відтак їх шлюб носить формальний характер та його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам позивача ОСОБА_1 , в зв'язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог статті 112 СК України шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також, Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов'язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини 1, 2 статті 3 Конвенції).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до вимог частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як вказано в частині 1 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Судом встановлено, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою від 28.05.2024, виданою ОСББ «ОСББ Текстильна 21», та сторони не дійшли згоди з приводу розміру його матеріального утримання відповідачем.
Судом не встановлено, підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати спільну з позивачем дитину, передбачених положеннями СК України.
Однак, суд зауважує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 фінансової можливості сплачувати аліменти в розмірі заявленому до стягнення позивачем.
Обов'язок по доказуванню позовних вимог, їх розміру, та по доказуванню тих обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, покладається саме на позивача, і не може перекладатись на відповідача обов'язок по спростуванню доводів позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, суд зауважує, що як відповідач, так і позивач повинні у однаковій мірі та у відповідності до вимог чинного сімейного законодавства, утримувати своїх дітей, відчувати відповідальність за них, забезпечувати їм добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини.
Однак, таке забезпечення є мінімальною гарантією утримання дитини, застосування якої можливе за певних об'єктивних обставин, підтверджених відповідними доказами.
Інтереси дитини і її право на достатній рівень матеріального забезпечення не можуть бути обмежені рівнем цієї мінімальної гарантії, а аліменти можуть бути стягнені з одного із батьків і в більшому розмірі.
Судом також враховано, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов в цій частині слід задовольнити частково, а саме: стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 196 грн, однак, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що даний розмір аліментів буде достатнім для належного виховання та утримання дитини, а також забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Відповідач у судове засідання не з'явився та правом подання відзиву не скористався. Докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надав. Так само не довів, що за станом здоров'я, чи у зв'язку з наявністю на утриманні інших осіб, чи з інших підстав він не може сплачувати аліменти.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини 03.06.2024, тому, із зазначеного дня підлягають стягненню аліменти, що узгоджується із правилом частини першої статті 191 СК України.
Згідно з частиною 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов про розірвання шлюбу задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, таким чином, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на дитину, то ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за даною вимогою відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відтак з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 19, 76-78, 141, 223, 247, 258-268, 273-274, 280-289, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.7, 18, 24, 105, 110, 113-114, 141, 150, 155, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Череватий Петро Миколайович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2016 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції У Тернопільській області, за актовим записом №1064.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3196 (три тисячі сто дев'яносто шість) гривень однак не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 03.06.2024 і досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 (двадцять) копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.08.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Череватий Петро Миколайович, РНОКПП НОМЕР_4 , місце праці вул. майдан Волі, 4 офіс №50 м. Тернопіль.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяН. Р. Кунець