Справа № 502/1501/24
09 серпня 2024 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ДПСУ НОМЕР_1 прикордонного загону впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_1 категорії водій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ст. 172-15 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Кілійського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 263959 від 29.06.2024 року з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
З протоколу серії ПдРУ № 263959, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майором ОСОБА_2 14.06.2024 року встановлено, що з 19:00 години 13.06.2024 року по 03:00 годину 14.06.2024 року, під час несення служби у прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в межах прикордонних знаків № 1402/03 ОСОБА_1 здійснив недбале ставлення до військової служби у період дії правового режиму воєнного стану, що виразилось у допущенні порушення державного кордону України одним громадянином України, чим порушив вимоги п. 9 ст. 5 розділу ІІ Інструкції про прикордонних нарядів в ДПСУ, затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 року № 1261.
Своїми діями ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст.172-15 ч. 2 КУпАП України, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, зазначив, що під час несення служби ознак порушення чи підготовки до порушення державного кордону не спостерігалось та зафіксовано не було, наряд здійснював в пішому порядку, в межах прикордонних знаків проглядали місцевість, однак порушень державного кордону виявлено не було та в час здійснення порушення державного кордону громадянином України.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинені в умовах особливого періоду.
Суддя ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом серії ПдРУ № 263959 від 29.06.2024 року про скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України, в умовах особливого періоду;
- висновком службового розслідування по факту державного кордону на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служб « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 02.9/252/24-Вн від 27.06.2024 року, де серед іншого вказано, що порушення державного кордону одним громадянином України в районі прикордонного знаку № 1402/03 підтвердити не має можливості у зв'яку з відсутністю ознак порушення державного кордону;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.06.2024 року.
Дослідивши матеріали долучені до адміністративного протоколу, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що , при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Протокол про військове адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить даних, які вказують на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, які дії він зобов'язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов'язки, але через недбале чи не сумлінне ставлення до них, їх не виконав.
Разом з тим, підставою для проведення службового розслідування та у подальшому складанні даного протоколу став лист № 64 від 14.06.2024 року, наданий представника прикордонної поліції Румунії про те, що о 00:18 14.06.2024 року, прикордонні поліцейські Румунії зтримали в районі п/зн №1402 одного громадянина України,чоловічої статі, який незаконно перетнув державний кордон вплав. Громадянин запросив одну з форм захисту в Румунії.
Проте у висновку, з посиланням на даний лист, не міститься анкетних даних про особу, яка перетнула державний кордон у зазначеній ділянці, письмових пояснень вказаної особи, з яких б вбачалось ким, коли та де саме було здійснено незаконне перетинання державного кордону України. Разом з тим складом комісії серед іншого встановлено, що порушення державного кордону одним громадянином України в районі прикордонного знаку № 1402/03 підтвердити не має можливості у зв'яку з відсутністю ознак порушення державного кордону.
Жодних інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 172-15 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достатніми доказами по справі.
Керуючись ст. ст. 34-35, 172-15, 283, 284 КпАП України, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійській районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан