Справа № 947/22127/24
Провадження № 1-кс/947/10076/24
06.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - Полубок- ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заставодавця - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000082 від 17.04.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москви, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
Суть поданого прокурором клопотання.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліціїв Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2023 за № 42024160000000082 від 17.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.
За обставин викладених у клопотанні, 18.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 257 380 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави,а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
22.07.2024 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з-під варти під заставу у розмірі визначеною слідчим суддею як альтернативного запобіжного заходу, у зв'язку з чим на останнього було покладено зазначені процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В ході подальшого досудового розслідування встановлено невиконання підозрюваним покладених ухвалою слідчого судді на нього обов'язків:
- щодо невиконання обов'язку з передачі на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до інформації ГУ ДМС в Одеській області, станом на 26.07.2024 ОСОБА_4 з питання здачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання до ГУДМС України в Одеській області не звертався.
Таким чином, підозрюваним ОСОБА_4 допущено порушення обов'язку «здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну», який покладений ухвалою слідчого судді від 19.07.2024.
- щодо невиконання обов'язку з прибуття за викликом
до слідчого, прокурора та суду.
22.07.2024 секретарем Київського районного суду міста Одеси здійснено судовий виклик у телефонному режимі на 25.07.2024 о 11 год. 30 хв. підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурора з метою забезпечення участі вказаних осіб при розгляді клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_4 .
Однак, не зважаючи на покладені на підозрюваного обов'язки у рамках обраного запобіжного заходу, ОСОБА_4 у призначений день та час до слідчого судді не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, чим порушив обов'язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Вказані обставини підтверджуються протоколом судового засідання від 25.07.2024, рапортами прокурора та слідчого, складені 24.07.2024 та 25.07.2024, відповідно до яких ОСОБА_4 не з'явився до слідчого судді, а ні за викликом секретаря суду, а ні за викликом прокурора та слідчого, які у телефонному режимі 24.07.2024 повторно повідомляли підозрюваного про необхідність прибути до суду для участі у розгляді клопотання.
Крім того, 25.07.2024 в ході телефонного розмови прокурора з ОСОБА_4 , останній повідомив, що не бажає з'являтися до суду для участі у засідання.
Також факт відсутності ОСОБА_4 в Київському районному суді м. Одеси 25.07.2024 підтверджується інформацією, наданою 26.07.2024 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області.
Вказані дії ОСОБА_4 свідчать про порушення ним обов'язків підозрюваного, передбачених п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, та обов'язків у рамках обраного запобіжного заходу.
Також поведінка ОСОБА_4 вказує на неповагу до суду, прокурора та органу досудового розслідування та створення штучних перешкод для проведення процесуальних та слідчих дій.
На переконання прокурора, наведені обставини свідчать про наявність в рамках данного кримінального провадження ризиків, передбачених п.п 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі зверненням усієї суми у розмірі 257 380 гривень, внесеної ОСОБА_4 , у дохід держави, без визначення застави, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.09.2024.
Позиція учасників судового засідання.
Прокурор підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та звернула увагу, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час існують. Прокурор повідомила, що підозрюваний порушив покладені на нього обов'язки щодо явки до суду за першою вимогою та здачі на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Долучила копію квитанції про внесення застави за ОСОБА_4 .
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, просила залишити його без розгляду, осільки ще не минув місць з моменту застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу. Крім того, просила врахувати, що ОСОБА_4 , 1960 року народження, та після звільнення з-під варти, у зв'язку із внесенням за нього застави, мав змогу звернутися до лікарів, у зв'язку із нервовим стрессом. 24.07.2024 останній звернувся до сімейного лікаря для отримання направлення на проходження МРТ та КТ. При цьому, захисник запевнила його, що самостійно буде барти участь у розгляді клопотання про арешт майна. Клопотання про відсторонення його від посади було надіслано захиснику 25.07.2024. До лікарні ОСОБА_4 пішов без засобоів зв'язку, оскліьки його мобільний телефон був вилучений. Крім того, адвокат ОСОБА_5 зауважує, що ОСОБА_4 був присутнім на допиті за участю слідчого та прокурора, що не може свідчити про наявність у нього намірів укриватися від органу дсоудвоого розслідування. Щодо не здачі паспорту до ГУ ДМС в Одеській області, адвокат ОСОБА_9 зазначила, що стороною захисту було надано заяву про прийняття загранпаспорту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 підтримала думку коллеги, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Підозрюваний підтримав думку своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання прокурора, письмові заперечення сторони захисту, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя.
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких належать, зокрема, і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 ст. 200 КПК України визначене право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 8 ст. 182 КПК України встанволено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Згідно з ч. 10 ст. 182 КПК України разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Оцінка обґрунтованості підозри.
18.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності наведених прокурором фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 17.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2024; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 29.04.2024; протоколом обшуку від 17.07.2024 проведеного у службовому кабінеті ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено предмет неправомірно вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США, документи щодо бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ» та мобільний телефон ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2024; матеріалами УСБУ в Одеській області за результатами виконання доручення прокурора та слідчого.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-3КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послалася на існування ризиків, пеердбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також те, що на даний момент підозрюваному виповнилося 64 роки, у зв'язку із чим згідно чинного законодавства останній не підлягає мобілізації, що надає йому право безперешкодного перетину державного кордону України, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
При цьому, слідчий суддя враховує, що відносно ОСОБА_4 , в силу його віку, не діють обмеження щодо перетину державного кордону України в період дії правового режиму воєнного стану на території України, що на думку слідчого судді додатково підтверджує актуальність вказаного ризику.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на нього впливати з метою схилення його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідок безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 257 380 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави,
а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний має виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, згідно клопотанян прокурора вбачається, що підозрюваним ОСОБА_4 було порушено покладені на нього обовязки: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Щодо порушення обов'язку прибувати до суду за першою вимогою
Так, слідчим суддею було встановлено, що 22.07.2024 секретарем Київського районного суду міста Одеси здійснено судовий виклик у телефонному режимі на 25.07.2024 о 11 год. 30 хв. підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурора з метою забезпечення участі вказаних осіб при розгляді клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_4 .
Однак, не зважаючи на покладені на підозрюваного обов'язки у рамках обраного запобіжного заходу, ОСОБА_4 у призначений день та час до слідчого судді не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, чим порушив обов'язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Вказані обставини підтверджуються протоколом судового засідання від 25.07.2024, рапортами прокурора та слідчого, складені 24.07.2024 та 25.07.2024, відповідно до яких ОСОБА_4 не з'явився до слідчого судді, а ні за викликом секретаря суду, а ні за викликом прокурора та слідчого, які у телефонному режимі 24.07.2024 повторно повідомляли підозрюваного про необхідність прибути до суду для участі у розгляді клопотання.
Крім того, 25.07.2024 в ході телефонного розмови прокурора з ОСОБА_4 , останній повідомив, що не бажає з'являтися до суду для участі у засідання.
Також факт відсутності ОСОБА_4 в Київському районному суді
м. Одеси 25.07.2024 підтверджується інформацією, наданою 26.07.2024 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що підозрюваний перебував у лікарні у вказаний час, оскільки відповідних даних (документальних підтверджень цьому) у слідчого судді відстуні, більше того, станом на день неприбуття останнього за викликом суду стороною захисту відповідних відомостей щодо відкладення судового засідання/поважність причин неявки підозрюваного - не надано.
Щодо порушення обов'язку здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді від 19.07.2024 на підозрюваного покладено вищевказаний обов'язок, строком до 14.09.2024, включно.
При цьому, згідно доводів прокурора в цій частині вищеказану ухвалу слідчого судді виконано не було.
Зауваження сторони захисту щодо подачі заяви на ім'я начальника ГУ ДМС в Одеській області про прийняття на зберігання закордонного паспорту громадянина України ОСОБА_4 для виїзду закордон на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2024, на думку слідчого судді є непереконливими, оскільки як вбачається зі вказаної копії заяви, штамп вхідної кореспонденції ГУ ДМС в Одеській області датується 30.07.2024. Таким чином, стороною захисту було здійснено спробу щодо здачі вищевказаного документу фактично через тиждень після ухвалення відповідного рішення суду, яким було зобов'язано ОСОБА_4 здати паспорт для виїзду закордон до відповідних органів державної влади та вже після звернення прокурором до суду із даним клопотання про зміну запобіжного заходу відносно останнього.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість доводів прокурора в частині невиконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язку здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчим суддею встановлено, що констатовані ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в подальшому - застави, станом на час розгляду клопотання не зникли, слідчому судді не надано відомостей щодо суттєвого зниження їх інтенсивності.
Таким чином, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, невиконання підозрюваним обов'язків, на цьому етапі кримінального провадження застосування більш суворого запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваної, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як раніше не судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'яким запобіжним заходом у порівнянні з триманням під вартою, є домашній арешт. Запобіжний захід у вигляді застави не забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому його застосування є неефективним. З аналогічних міркувань слідчий суддя не вважає за можливим застосування до підозрюваної інших більш м'яких запобіжних заходів (особистої поруки, особистого зобов'язання).
Слідчий суддя враховує доводи прокурора про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, встановлені ризики.
З іншого боку, відомості про особу підозрюваної не є достатньо вагомими для висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний запобігти встановленим ризикам.
Отже, оцінюючи наведені учасниками обставини та доводи у сукупності, слідчий суддя констатує наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та нездатність запобіжного заходу у вигляді застави запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене в цій частині наявні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Строк тримання під вартою слідчий суддя визначає у межах строку досудового розслідування, а саме до 14.09.2024. Цей строк не перевищує визначений ч. 1 ст. 197 КПК України термін та забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків протягом періоду часу, необхідного для завершення досудового розслідування.
Щодо звернення застави в дохід держави
Абзацом 3 частини 4 статті 202 КПК України передбачено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Отже, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про покладення на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, порушив наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, порушенням підозрюваним покалдених на нього обов'язків), слідчий суддя вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
З огляду на викладене клопотання прокурора обґрунтовано правовими підставами, доведено, що ОСОБА_4 було порушено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, заставодавець не виконав своїх обов'язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому слідий суддя приходить до переконання, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
За таких підстав клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 196-197, 200, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000082 від 17.04.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.09.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Заставу у розмірі 257 380 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_7 згідно квитанції № 70140142 від 19.07.2024 року за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження № 42024160000000082 від 17.04.2024 року, на розрахунковий рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області (код ЄДРПОУ 26302945) № UA4182201720355249001000005435 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.07.2024 року - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали направити до Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області - для виконання в частині звернення застави в дохід держави.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1