Справа № 947/23757/24
Провадження № 1-кс/947/10333/24
03.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000508 від 07.07.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент ймовірного вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України,-
1. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України « Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповіднодо указу Президента України ОСОБА_7 Про введення воєнного стану в Українівід 24.0 2.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразовопродовжувався.
В останній раз, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 3684-IX від 08.05.2024, продовжено строк діївоєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час дієвоєнний стан.
Наказом командира військовоїчастини НОМЕР_1 (по стройовійчастині) солдата ОСОБА_8 зараховано до списківособового складу військовоїчастинивійськовоїчастини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 КонституціїУкраїни, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовийобов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадянУкраїни, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
У відповідності до вимогст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом Українивід 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом Українивід 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_8 під час проходження військової служби, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законівУкраїни, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприятиїм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, щовизначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Разом з цим, військовослужбовець військової служби за призовом під час загальної мобілізації, солдат ОСОБА_8 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи умисно, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер свогодіяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від несення обов'язків військової служби, мотивуючи це небажанням їх виконувати, вирішив ухилитись від несення обов'язків військової служби шляхом обману командування військової частини НОМЕР_1 .
Зокрема, в ході проходження військової служби ОСОБА_8 , змінивши свої наміри щодо проходження військової служби, усвідомлюючи, що незаконна відсутність у військовій частині є караною, маючи намір на ухилення від проходження військової служби, розробив протиправний порядок дій, спрямований на ухилення від несення обов'язків військової служби шляхом обману командира військовоїчастини за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 .
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 отримав у АТКБ «Приватбанк» банківськукартку номером « НОМЕР_2 », номер якої надав до фінансової частини військової частини НОМЕР_1 для оформлення її у якості картки на яку буде нараховуватись заробітня плата та інші грошові виплати, після чого за попередньою домовленістю передав її заступнику командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 в користування для отримання грошових коштів у якості плати за невжиття заходів щодо ОСОБА_8 за ухилення від військової служби.
ОСОБА_4 в свою чергу, у період з 06.01.2023 по 02.08.2024, шляхом неповідомлення командира військової частини про відсутність ОСОБА_8 на військовій службі, усуненням перешкод в реалізації ухилення ОСОБА_8 відвійськової служби, сприянням приховуванню кримінального правопорушення, вчинив пособництво в ухиленні ОСОБА_8 від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, а саме у пособництві в ухиленні від військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, за вищевикладених обставин, 02.08.2024 ОСОБА_4 органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, щодо розміру застави просив врахувати матеріальне становище підозрюваного, зокерма під час обшуку за місцем мешкання підозрюваного було вилучено біля 30 000 доларів США, 11 банківських карток, які в тому числі належать іншим фігурантам даного кримінального провадження, а також звернути увагу на суспільний резонанс, викликаний ймовірно скоєним кримінальним правопорушенням та визначити заставу у розмірі 40 002 908 гривень. Крім того, прокурор зазначив, що під час проведеного обшуку за місцем проживання підозрюваного було вилучено декілька одиниць зброї та боєприпасів, у зв'язку із чим буде вирішуватися питання про здійснення подальшого досудового розслідування даного кримінального провадження у тому числі за даним фактом.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а також недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Визначений у клопотанні розмір застави вважає завідомо непомірним для підзахисного, враховуючи його майновий стан. Крім того, адвокат ОСОБА_5 звернув увагу на те, що ОСОБА_4 є учасником антитерористичної операції, за місцем проходження військової служби характеризується виключно позитивно, більше того, ОСОБА_4 багаторазово був нагороджений різноманітними почесними нагрудними знаками, подяками, а також указом міністра оборони України - вогнепальною зброєю. Захисник також просив слідчого суддю врахувати, що його підзахисний є ветераном війни - інвалідом 2 групи та станом на теперішній час має нестабільний стан здоров'я. Також ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки: одружений та наразі з ним спільно проживають родини його дітей. З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Захисник до долучив в судовому засіданні характеризуючі підзахисного матеріали, які просив слідчого суддю врахувати.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наступне. Щодо зазначених прокурором боєприпасів зазначив, що має у володінні зареєстровані у законному порядку боєприпаси, крім того, просив повернути вилучені банківські картки, оскільки всі грошові кошти були вилучені, а такі банківські картки містять єдине джерело доходу для його родини. Щодо запобіжного заходу підтримав захисника, з підозрою не погодився.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.
02.08.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.
В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на: рапорти Другого ОВ ТУ ДБР у м. Миколаєві від 06.07.2023,18.07.2023, 30.03.2024, 25.06.2024, 09.07.2024, протоколи негласних (слідчих) розшукових дій від 08.01.2024, від 29.03.2024, матеріали та аналізом трафіків терміналів зв'язку УОТЗ ГУНП в Одеській області, протокол огляду відомостей з банківських установ та АТМ-банкоматів від 31.05.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол обшуку у ОСОБА_4 від 02.08.2024.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюєтсья ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, тобто є кримінально- караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.
На переконання слідчого судді, заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 України, у вчиненні якого наразі обґрунтовано підозрюється останній, є тяжким злочином, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, слідчий суддя враховує доводи прокурора щодо ймовірно задовільного майнового стану підозрюваного, який може бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі закордоном.
Також, слідчий суддя не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_4 наразі займає посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», внаслідок чого набув широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Слідчий суддя враховує й те, що підозрюваний є війсьвослужбовцем з багаторічним досвідом та останній ймовірно володіє інформацією щодо моживості перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.
Таким чином, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище обставини дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 . 1 ст. 177 КПК України).
Слідчий суддя погоджуєтся із доводами клопотання, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується характером інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість та ймовірно був вчинений з використанням службового становища.
Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, у тому числі до яких він має безперешкодний доступ як заступник командира військової частини НОМЕР_1 .
В розрізі наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків, які є співслужбовцями ОСОБА_4 , з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.
Щодо впливу на іншого підозрюваного ОСОБА_8 , то існування такого ризику, на переконання слідчого судді, обумовлюється фактичними обставинами даного кримінального провадження, як вони викладені у такому клопотанні. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що як і ОСОБА_4 , ОСОБА_8 наразі інкримінується вчинення тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Викладене дає підстави слідчому судді вважати, що в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваним дії, останні можуть вживати взаємних заходів щодо впливу один на одного, задля вироблення однієї лінії поведінки, коригування власних показів, тощо.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Слідчий суддя критично оцінює й доводи сторони обвинувачення в частині існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не було наведено належного обгрунтуваня доводам щодо існування вказаного ризику.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні також посилається на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик на даний час не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та прокурором в судовому засіданні не було доведено його обґрунтованість, зокрема стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано відомостей щодо того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та/або того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряються обставини, що останній може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.
6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення в обов'язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі щодо вагомості наданих доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; стану його здоров'я; міцності соціальних зв'язків підозрюваного; майнового стану підозрюваного, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. На думку слідчого судді конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення гарантування неможливості допущення аналогінчого роду дій, а також забезпечення встановленого порядку несення військової служби на території України.
При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання та фактичних обставин даного кримінального провадження, наразі йдеться мова про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Указом Президента України ОСОБА_7 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX на всій території України введено воєнний стан, крім того, 18.05.2024 набув чинності Закон України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11 квітня № 3633-IX». У зв'язку із чим, слідчий суддя зазначає, що питання моблізації в умовах воєнного стану стоїть гостро та наразі є нагальною проблемою, оскільки для підтримання обороноздатності України проти військової агресії з боку рф необхідне створення військових ресурсів та відповідного дотримання встановленого порядку несення військової служби. Разом з тим, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_4 , а саме пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, на думку слідчого судді, безпосередньо несе загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України в період дії воєнного стану.
Так, з урахуванням характеру інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, цинізму його ймовірного вчинення представником військової служби, а саме вчинення його в умовах воєнного стану, на думку слідчого судді можливо вважати виключним випадком.
За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід визначити розмір застави у вигляді 6 606 (шість тисяч шістсот шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 002 968 (двадцять мільйонів дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
8. Висновки слідчого судді.
Таким чином, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62023150020000508 від 07.07.2023 відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання строком до 29.09.2024, в межах строку досудового розслідування, з утриманням на Гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 6 606 (шість тисяч шістсот шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 002 968 (двадцять мільйонів дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 29.09.2024, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1