Справа №468/1236/24
3/468/678/24
31.07.2024 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч.1 КУпАП,
25.06.2024 до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 583842 вбачається, що 15.06.2024 року о 00 год. 11 хв. в м. Баштанка Миколаївської області по вул. Театральна, 9, водій ОСОБА_1 біля АЗС «Кворум» керував транспортним засобом ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації руху). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від алкотестер Драгер. Від керування транспортним засобом відсторонено та передано тверезому водієві.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вказав, що вину у скоєному не визнає. Фіксування здійснювалось з порушень норм закону, без понятих та без відсутності будь-яких ознак сп'яніння.
Захисник Ядловський І.М. в судовому засіданні вказав, що повністю погоджується із викладеною позицією ОСОБА_1 .
Працівники поліції до суду не надали будь-яких належних доказів, які свідчили б про обставини, які викладені ними в протоколі від 15.06.2024 року.
Дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, направлення на огляд водія, довідку, фототаблицю, диск з відеозаписом) суд приходить до наступного.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог ст.245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, відповідно до положень ст.280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків.
На підставі ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності з ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Відповідно до ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст.9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні було оглянуто диск з відеозаписом, що зроблений співробітниками поліції та який ними надано до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із запису вбачається, що процедура правопорушення була зафіксована не належним чином.
Окрім того, не зафіксовано процедуру складання протоколу та дій пов'язаних із цим (який мав місце 15.06.2023 року в м. Баштанка) зокрема і роз'яснення особі прав, що передбачені ст.268 КУпАП.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У даній справі фіксація правопорушення відбувалася не безперервно та без дотримання вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015року та п.5 Розділу ІІ і п.1 Розділу УІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу». Згідно із п.1 Розділу УІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026: «1.Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1)самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб».
З огляду на допущені порушення наданий відеозапис є недопустимим доказом та через відсутність повного відеозапису на диску, що наданий поліцією до протоколу - процедуру фіксації правопорушення слід вважати такою, що відбулася з порушенням вимог ст.266 КУпАП, що відповідно до ч.5 цієї статті свідчить про недійсність такого огляду.
Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Так, дії ОСОБА_1 , посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що працівником поліції при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та свідчать про наявність чи відсутність вини порушника.
Доказів, визначених положеннями ст.251 КУпАП, що мають значення для правильного вирішення справи, працівником поліції не зібрано та до суду не надано.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що прийти до висновку про наявність у діях порушника складу адміністративного правопорушення неможливо, оскільки інспектором поліції не було надано жодних доказів на його підтвердження.
Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є доведеною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.