печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32290/24-к
19 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів скоєних проти особи) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001536 від 23.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 володіючи організаторськими здібностями та якостями лідера, керуючись корисливим мотивом і прагнучи отримання стабільного незаконного прибутку, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.08.2023, вирішив створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного обігу психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, які полягали у незаконному виготовленні, придбанні, перевезенні, зберіганні та пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін на території України.
ОСОБА_8 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, у зв'язку з чим потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійким ієрархічним об'єднанням - злочинною організацією, до складу якої в різний час, окрім ОСОБА_8 , ним особисто з їх подальшим погодженням було залучено: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та інших невстановлених на цей час, досудовим розслідуванням, осіб.
Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що збувачами психотропних речовин є: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , як учасник злочинної організації, виконував такі функції:
- у 2023 році, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше серпня місяця 2023 добровільно вступив до складу злочинної організації;
- приймав участь у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін;
- безпосередньо збував виготовлену психотропну речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, у тому числі за допомогою приватних поштових сервісів;
- здійснював фасування та формування доз психотропної речовини та їх збут серед наркозалежного населенням. Дніпро з подальшою передачею грошових коштів від продажу організатору злочинної організації - ОСОБА_8 ;
- звітував про кількість збутої психотропної речовини, її залишок, кількість отриманих грошових коштів, здійснював замовлення психотропної речовини та її зберігання з метою подальшого збуту.
18.07.2024 в межах кримінального провадження № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.07.2024 в межах кримінального провадження № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави стверджувати, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому вищевказані кримінальні правопорушення, що підтверджують матеріали кримінального провадження.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 9 років до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи при цьому наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 може спотворювати наявну у органу досудового розслідування інформацію, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які є жителями одного міста.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого злочину, йому загрожує безальтернативне покарання лише у вигляді позбавлення волі, а тому з метою уникнення покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування, що являється ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, ОСОБА_5 , інші підозрювані та свідки у даному кримінальному провадженні є жителями одного і того ж населеного пункту, таким чином, у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може здійснювати тиск на інших підозрюваних та свідків, а також перешкоджати провадженню іншим чином, що являється ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних особливо тяжких злочинів можуть бути причетні ряд невстановлених на даний час осіб, що дає підстави вважати, в разі, якщо до підозрюваного не буде застосована міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він буде мати можливість спілкуватись із зазначеними особами, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 не має іншого виду заробітку, окрім здійснення збуту психотропної речовини - метамфетамін, тому може продовжувати вчиняти інші кримінальні, у якому підозрюється, що являється ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши про безпідставність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із відсутністю ризиків заявлених прокурором, які обумовлюють можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу, вказав про бажання підозрюваного співпрацювати з органами досудового розслідування. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у не пов'язаний із триманням під вартою для можливості фінансового забезпечення сім'ї.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив що має трьох неповнолітніх дітей на утриманні.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001536 від 23.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
18.07.2024 в межах кримінального провадження № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.07.2024 в межах кримінального провадження № 12023000000001536 від 23.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Luigi Ferrari Bravo v. Italy» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Murray v. the United Kingdom» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Cloot v. Belgium, § 40, серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Крім того, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Jarzynski v. Poland, § 43).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 років до 12 років; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, встановлюється місцезнаходження інших учасників та свідків, а перебування підозрюваного на волі буде сприяти його переховуванню та перешкоджатиме викриттю; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність соціальних зв'язків, сімейний стан та враховує що кордубан неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак клопотання підлягаю задоволенню.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, згідно п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
А тому, з урахуванням обставин справи та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, слідчий суддя вважає за можливе не визначати підозрюваній розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.09.2024 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001536 від 23.08.2023.
Встановити строк дії ухвали до 15.09.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1