печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33797/20-ц
пр. № 2-5211/21
"09" листопада 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі - Каракосі В.О.,
розглянувши в місті Києві в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Київської міської прокуратури (Прокуратура міста Києва) про зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Національної поліції України, Київської міської прокуратури (Прокуратура міста Києва) про зняття арешту з майна, у якому просить суд скасувати арешт майна ОСОБА_1 накладеного ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.04.2018 ркоу у кримінальному провадженні № 12017100100000081, а саме:
- ключів від автомобіля Nissan Juke ДНЗ « НОМЕР_1 »;
- вісім оптичних дисків;
- акту прийому-передачі обладнання;
- планшету «LG» чорного кольору;
- копій договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською радою та ТОВ «Лос-ЛТД»;
- ноутбуку марки «Toshiba» сірого кольору;
- ноутбуку марки «Apple MacBook Аir» сірого кольору;
- мобільного телефону марки «Honor» чорного кольору;
- мобільного телефону марки «Apple iPhone 6s», колір «Space Gray»;
- флеш-накопичувача сірого кольору марки Kingston, об'єм пам'яті - 8 Gb;
- свідоцтва про реєстрацію ТЗ Nissan Juke ДНЗ « НОМЕР_1 »;
- візитки на ім'я ОСОБА_2 - ріелтор.
Ухвалою судді від 10.08.2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання відкрито провадження у даній спарві.
05 липня 2021 року через канцелярію суду від відповідача - Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву.
22 серпня 2021 року через канцелярію суду від відповідача Київської міської прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Клопотання мотивоване тим, що арешт на майно ОСОБА_1 з позовом про скасування арешту якого позивач звернувся до суду накладено в межах кримінального провадження № 12017100100000081 від 04.01.2017 року досудове розслідування у якому досі триває. З огляду на що сторона вказує, що вирішення питання про скасування арешту майна в даному випадку можливо виклично в межах кримінального судочинства.
Дослідивши матеріали спарви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадках виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позову.
Зі змісту клопотання представника відповідача - Київської міської прокуратури вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100100000081 від 04.01.2017 року досі триває.
З викладеного вбачається, що питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017100100000081 від 04.01.2017 року підлягає вирішенню виключного в порядку ст. 174 КПК України, з огляду на що, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підстав п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює позивачу його право звернення за захистом порушеного права до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою.
Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись з клопотанням про повернення судового збору.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Київської міської прокуратури (Прокуратура міста Києва) про зняття арешту з майна, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у зв'язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до того ж самого суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду з клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Підпалий