Справа № 636/5216/23 Головуючий суддя І інстанції Оболєнська С.А.
Апеляційне провадження № 33/818/918/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП
02 серпня 2024 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
захисника - Колесніченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника Колесніченко І.В. на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
Постановою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.10.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата, командира відділення військової частини НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.
Постановою встановлено, що 28.09.2023 о 16-00 годині старший солдат ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 - АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння, що вчинено в умовах особливого періоду.
В своїй апеляційній скарзі захисник Колесніченко І.В. просить постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.10.2023 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що під час складання протоколу серії ДНХІ-2 №9998 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 28.09.2023 року, а також при проходженні огляду на стан сп'яніння, були порушенні вимоги ст.266-1 КУпАП. При цьому, захисник зазначає, що огляд ОСОБА_1 провадився за допомогою технічного засобу «Алконт-М», повірка якого закінчилися ще 12.11.2022 року, а тому цей прилад потребував проведення повірки.
Апелянт також зазначає, що особою, якою були складені адміністративні матеріали, не було доведено факту виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння в мовах особливого періоду.
Крім того, захисник вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2 №9998 від 28.09.2023 року та матеріали цієї справи сфальсифіковані, що позбавляє суд брати до уваги відомості письмових доказів.
Захисник також зазначає, що особи, які зазначені в письмових доказах, що залучені до матеріалах справи, не можуть бути свідками, оскільки вони є військовослужбовцями та вони проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тобто мають зацікавленість у розгляді цієї справи, оскільки бояться керівництва.
Крім того, захисник ОСОБА_2 просить поновити їй пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.10.2023 року, посилаючись на те, що судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено за відсутності ОСОБА_1 та останній не був повідомлений про дату і місце судового розгляду, а про існування оскаржуваної постанови стороні захисту стало відомо лише 16.04.2024 року, після чого його захисник ознайомився з матеріалами цієї справи, а тому сторона захисту не мала можливості подати апеляційну скаргу у строк, передбачений чинним законодавством.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але його захисник ОСОБА_2 повідомила апеляційному суду, що її підзахисний є військовослужбовцем та наразі проходить лікуванні після отриманого поранення.
За таких обставин, захисник Колесніченко І.В. вважала за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , з яким узгоджена процесуальна позиція.
Крім того, 19.06.2024 року ОСОБА_1 належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду, про що свідчить відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_1 до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило.
Разом з цим, належить врахувати, що захисник Колесніченко І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.10.2023 року та вона вважала за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності її підзахисного.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За таких обставини, апеляційний суд, з урахуванням думки захисника ОСОБА_2 , вирішив провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду і будь-яких клопотань про відкладення судового засідання не подавав, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.
Вислухавши доводи захисника Колесніченко І.В., яка підтримала свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 не наведено об'єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації, в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами обов'язків військової служби в стані сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2 №9998 від 28.09.2023 року; тесту на алкоголь № 1725 від 28.09.2023; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного 28.09.2023 року; копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-02/1795; письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28.09.2023 року; копії військового квитка серії НОМЕР_2 ; копії витягу з Наказу №204 від 07.06.2022 року.
Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2 №9998 від 28.09.2023 року (а.с.1), 28.09.2023 о 16-00 годині старший солдат ОСОБА_1 перебував та виконував обов'язки військової служби на території тимчасового дислокації військової частини НОМЕР_1 - АДРЕСА_3 , у стані алкогольного сп'яніння, що вчинено в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення в умовах особливого періоду (воєнного стану), передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Зі змісту цього протоколу про адміністративне правопорушення також вбачається, що ОСОБА_1 під супроводом заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_5 о 17 год. 20 хв. направлено до групи ВСП смт. Великий Бурлук. За результатами огляду встановлено, що стан алкогольного сп'яніння становить 0,41 проміле, тест №1725 від 28.09.2023 року о 17 год. 23 хв. Тест проведено за допомогою приладу «Алконт М» №00287 (а.с.1).
До того ж, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, але останній відмовився від підпису (а.с.1).
Крім того, у цьому протоколі зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснила, що вжив незначну кількість алкоголю. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі, що засвідчено підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.1).
Згідно відомостей роздруківки тесту на алкоголь №1725 від 28.09.2023 року, проведеного за допомогою приладу «Алконт-М» №00287 28.09.2023 року о 17 год. 23 хв., результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є позитивним та складає 0,41 проміле (а.с.2).
Окрім цього, з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку із виявленням у останнього ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; поведінки, що не відповідає обстановці. Огляд проводився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння позитивний - 0,41 проміле, тест №1725 від 28.09.2023 року. Від підпису в акті огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.2).
Як вбачається з відомостей цієї справи, ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-02/1795, а саме газоаналізатора «Алконт М» зав.№00287-15, яке чинне до 12.11.2022 (а.с.3).
Постановою КМУ від 05.04.2022 року №412 «Деякі питання повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», яка була чинна на момент вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, було встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Отже, вказаною постановою встановлено вважати чинними на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування.
Відповідно до матеріалів справи строк дії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатор «Алконт М» зав.№00287-15 закінчився у період воєнного стану, а тому його слід вважати чинним, а тому апеляційна скарга в цій частині є суб'єктивною та безпідставною.
Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28.09.2023 року, останні зазначили, що ОСОБА_1 перебував та виконував обов'язки військової служби у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. 28.09.2023 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 було доставлено до приміщення групи ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження огляду на стан сп'яніння, де в присутності свідків посадовими особами ВСП запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою аналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00287. В присутності свідків ОСОБА_1 пройшов тест, результат якого було зафіксовано в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та долучено до протоколу про військове адміністративне правопорушення. В присутності цих свідків ОСОБА_1 була надана можливість ознайомитись зі змістом наступних документів: свідоцтва про державну реєстрацію аналізатора вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00287; свідоцтва про повірку аналізатора вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00287; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; протоколу про військове адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з вищезазначеними документами та не висловлював додаткових заяв чи клопотань (а.с.5, 6).
При цьому, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх зазначили, що вони попереджені про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за надання завідомо неправдивих показань (а.с. 5,6).
З копії військового квитка НОМЕР_2 вбачається, старший солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.6).
Апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження версії сторони захисту про те, що 28.09.2023 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, на думку апеляційного суду, апеляційна скарга в цій частині є необґрунтована.
Також апеляційний суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено 28.09.2023 року посадовою особою ВСП - заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , відповідно до Наказу №204 від 07.06.2022 року (а.с.12), за допомогою газоаналізатору «Алконт-М». Огляд було проведено в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Будь-яких зауважень щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння та його результатів від ОСОБА_1 не надходило, а також останній не клопотав про проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров'я. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні будь-які порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга в цій частині є безпідставною та необґрунтованою.
При цьому, сторона захисту не заперечує факт проходження ОСОБА_1 28.09.2023 року огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Алконт-М».
Належить також зазначити, що відповідно до п.6 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12.01.2024 року, уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Разом з цим, матеріали цієї справи не містять відомостей про те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у відносинах підлеглості з ОСОБА_1 . Цих відомостей не надано стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що стороною захисту не надано відомостей про неможливість залучення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною.
Суд також бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями уповноваженої посадової особи - заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 під час проведення ним огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, складання адміністративного матеріалу та протоколу про військове адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його захисник не скористалися своїм конституційним та процесуальним правом і не оскаржували дії цієї особи, тобто сторона захисту не зверталася до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталася зі скаргою на дії цієї посадовою особи до безпосереднього керівництва або до відповідних вищих посадових осіб, в порядку ст.267 КУпАП, хоча мали для цього достатньо часу.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей з ЄРДР щодо порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівником Військової служби правопорядку, а тому апеляційні доводи в цій частині, - є необґрунтованими та суб'єктивними.
Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій посадовою особою - заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, складання адміністративного матеріалу та протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2 №9998 від 28.09.2023 року.
Апеляційний суд також ставиться критично до апеляційних доводів захисника Колесніченко І.В. щодо фальсифікації підпису ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДНХІ-2 №9998 від 28.09.2023 року, оскільки згідно відомостей цього протоколу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в присутності двох свідків відмовилася від підпису та надання будь-яких зауважень (а.с.1).
Інші доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Доводи захисника, які вона зазначила в апеляційній скарзі, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а також відсутності події правопорушення, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Отже, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
За таких обставин, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині визнання ОСОБА_1 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, - є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому не вбачає підстав для його скасування, у зв'язку з чим подану апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання захисника Колесніченко І.В. задовольнити, поновивши їй процесуальний строк на оскарження постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков