Справа № 643/4110/24 Головуючий суддя І інстанції Новіченко Н.В.
Апеляційне провадження № 33/818/980/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.1 ст.173-2 КУпАП
02 серпня 2024 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - адвоката Чернишової О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника потерпілого - адвоката Чернишової О.Ю. на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2024 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року закрито провадження у справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, працює помічником вихователя ДНЗ № 317 м. Харкова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.04.2024 року серії ВАВ № 875951, 24.04.2024 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , влаштувала сварку з колишнім чоловіком, під час якої висловлювала словесні образи, чим скоїла психологічне насильство та могла завдати шкоду психічному здоров'ю..
В своїй апеляційній скарзі представник потерпілого - адвокат Чернишова О.Ю. просить постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року скасувати та визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наклавши на неї стягнення у виді штрафу.
Свої апеляційні вимоги представник потерпілого обґрунтовує тим, що після розірвання шлюбу у 2023 році ОСОБА_1 систематично не дає можливості колишньому чоловіку - ОСОБА_2 проживати у спірній квартирі, останній вимушений більше часу проводити в квартирі своєї матері та, при намаганні ОСОБА_2 повернутися в своє житло, ОСОБА_1 постійно викликає поліцію і заявляє про насильство зі сторони її колишнього чоловіка.
Представник потерпілого також зазначає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, крім протоколу підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: заявою; поясненнями; формою оцінки ризиків домашнього насильства; рапортом; копією термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 .
Окрім цього, представник потерпілого ОСОБА_3 просить поновити їй пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року, посилаючись на те, що оскаржувану постанову сторона захисту отримала 14.05.2024 року та апеляційну скаргу подано протягом десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_3 .
Вислухавши доводи представника потерпілого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку ОСОБА_1 , яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого - адвоката Чернишової О.Ю., з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомості, які свідчать про помилковість висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, аналізуючи зміст цієї статті, апеляційний суд дійшов висновку, що докази у справі про адміністративне правопорушення підлягають обов'язковій оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого і правильного рішення у справі. Оцінка доказів виявляється у процесуальному закріпленні висновків, які були зроблені судом в результаті проведення такої оцінки.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №875951 від 24.04.2024 року, 24.04.2024 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 влаштувала сварку з колишнім чоловіком, під час якої висловлювала словесні образи, чим скоїла психологічне насильство та могла завдати шкоду психічному здоров'ю (а.с.1).
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні достатні докази на підтвердження завдання чи можливості завдання ОСОБА_1 шкоди фізичному або психічному здоровю потерпілого ОСОБА_2 .
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто, умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство ? це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство ? це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об?єктивна сторона ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов?язкової ознаки, якою є можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Отже, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Ці обставини (завдання шкоди фізичному здоров'ю або завдання шкоди психічному здоров'ю чи можливість спричинення якогось виду шкоди), як обов'язкові елементи складу правопорушення повинні бути зазначені у протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №875951 від 24.04.2024 року, що складений стосовно ОСОБА_1 , не зазначено про настання наслідків вчиненого нею адміністративного правопорушення, а саме, яка шкода була завдана чи могла бути заподіяна ОСОБА_2 , хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Тобто, фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Відтак, конфліктна ситуація, яка склалась 24.04.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, ? не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання чи можливість завдання шкоди, в даному конкретному випадку, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З наданих ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 пояснень в судах першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.04.2024 року між ними сталася конфліктна ситуація внаслідок вирішення питання щодо спільного проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, як зазначили сторони під час апеляційного розгляду, з цього приводу в Московському районному суді м. Харкова перебуває на розгляді справа в порядку цивільного судочинства.
Потерпілий ОСОБА_2 у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції, також не зміг пояснити які конкретно образи висловлювались ОСОБА_1 і чи призвели вони до його психологічного розладу, побоювань, а також чи завдали вони шкоди його психічному стану, або що могли завдати таку шкоду.
Цих обставин також не вбачається з письмових доказів, що долучені до матеріалів справи.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що наявні докази у справі не підтверджують наявність обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 875951 від 24.04.2024 року та які вказають на наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, визначені диспозицією ч. 1. ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 постійно виникають сварки з приводу проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджують лише факт існування конфлікту між колишнім подружжям та об'єктивно не підтверджують вчинення психологічного насильства ОСОБА_1 стосовно свого колишнього чоловіка за обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 875951 від 24.04.2024 року.
За таких обставин, суд першої інстанції повно, об'єктивно та всебічно розглянув справу, а тому дійшов правильного висновку про закриття провадження про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а відтак підстави для скасування постанови Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року, на переконання апеляційного суду, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання представника потерпілого - адвоката Чернишової О.Ю. задовольнити, поновивши їй процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Чернишової О.Ю. залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2024 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков