Іменем України
08 серпня 2024 року м. Кропивницький
справа № 398/2960/24
провадження № 22-ц/4809/1240/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Карпенка О. Л., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 13 червня 2024 року у складі судді Голосеніної Т. В.
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
10.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», в якому просив стягнути пеню за порушення строків виконання платіжних операцій у розмірі 3324,56 Євро, що за курсом НБУ станом на 07.06.2024 складає 145040,57 грн.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 13 червня 2024 рокусправу передано за підсудністю на розгляд Солом'янському районному суду м. Києва.
Передаючи справу до іншого суду, суд виходив з того, що позивач у позові посилається на Закон України “Про захист прав сможивачів”, однак лише у питанні щодо сплати судового збору та зазначає, що на підставі зазначеного закону він звільнений від його сплати.
Відповідно до позовної заяви та відповіді №648483 місцезнаходження відповідача ПАТ АБ “Укргазбанк” зазначене: м. Київ, вул. Єреванська, 1.
Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання, позовна заява є такою, що подана за загальними правилами територіальної підсудності та її неможливо тлумачити в розумінні ЗУ “Про захист прав споживачів”, а тому подана з порушенням правил підсудності, оскільки позивачем не визначена норма ЗУ “Про захист прав споживачів” при заявлені вимог про стягнення пені (ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Суд виснував, що позовна заява подана до Олександрійського міськрайонного суду з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки у позовні заяві позивач посилається на загальну норму закону - ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не на спеціальну - ч.5 с.10 ЗУ “Про захист прав споживачів”.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаної ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Вказує, що спір у цій справі пов'язаний із захистом прав позивача як споживача.
Відповідно до ч. ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Таким чином, позивач має право згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України подати позов з метою захисту порушеного права та здійснити стягнення пені згідно ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 6 ст. 86 Закону України "Про платіжні послуги" саме за зареєстрованим місцем проживання, в Олександрійський міськрайонний суд Кіроворадської області.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позиція апеляційного суду та мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).
Згідно норм ч. 2 ст. 369 ЦПК апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначену в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст. 19 ЦПК).
Частиною 2 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно норм ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
У поданому до суду першої інстанції позові ОСОБА_1 ставить питання про стягнення пені за порушення строків виконання платіжних операцій у розмірі 3324,56 Євро, посилається те, що між ним та ПАТ АБ «Укргазбанк» виник спір щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором валютного рахунку, правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про платіжні послуги» та нормами ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16 висловлено правову позицію про те, що відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунка сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань і має наслідком настання відповідальності, визначеної Законом України «Про захист прав споживачів».
Суд першої інстанції, визначаючи підсудність цього спору посилався на норми ч. 2 ст. 27 ЦПК, і вважав, що матеріали справи підлягають передачі Солом'янському районному суду м. Києва, оскількимісцезнаходження відповідача ПАТ АБ “Укргазбанк” за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 1.
Колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок помилковим, враховуючи, що позивач є споживачем банківських послуг, які надаються відповідачем, тому відповідно до нормст. 28 ЦПК України позивач має право вибору підсудності, зокрема на подання позову до Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області за зареєстрованим місцем проживання споживача.
Передбачені п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України підстави для передачі матеріалів справи до іншого суду у суду першої інстанції були відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Ухвала Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 13 червня 2024 рокупостановлена без дотримання вимог вказаних норм цивільного процесуального права, тому з підстав, передбачених ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області за встановленою підсудністю.
Відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат може бути вирішене судом за результатами розгляду позову.
Керуючись ст. 7, 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 13 червня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
С. М. Єгорова
Судді
О. Л. Дуковський
О. Л. Карпенко