01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.08.2010 № 2/96
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Грабарь Ю.Г. - директор
від відповідача - Лисенко А.М. - дов. б/н від 05.01.2010
від третьої особи-не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Маркет-Плазо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010
у справі № 2/96 ( .....)
за позовом ТОВ "Торговий дім "Маркет-Груп-Херсон"
до Дочірнє підприємство "Маркет-Плазо"
третя особа позивача
третя особа відповідача Новокаховська філія ДП "Маркет-Плазо"
про стягнення 37650,41 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Маркет-Груп-Херсон” (надалі - ТОВ „Маркет-Груп-Херсон”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства „Маркет-Плазо” заборгованості в сумі 26369,86 грн., 6604,64 грн. пені, 3779,17 грн. - збитків від інфляції та 986,74 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2010 у справі №2/96 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 26369,86 грн., 5438,63 грн. пені, 3779,17 грн. - збитків від інфляції та 986,74 грн. - 3% річних.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП „Маркет-Плазо” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №2/96 від 25.05.2010 в повному обсязі.
04.08.2010 відповідач уточнив апеляційні вимоги та просив суд скасувати рішення господарського суду м. Києва в частині стягнення 5438,63 грн. пені, а в іншій частині рішення залишити без змін.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що суд в рішенні не вірно виклав положення п. 7.4 договору, з якого вбачається, що оплата товару відбувається протягом 7 днів з моменту реалізації товару, а не з моменту поставки. А також неправомірно стягнув з відповідача пеню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для її стягнення.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір №56/133/08 від 01.07.2008, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити товар, а покупець (відповідач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість (п. 1.1).
Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем в мережу магазинів „Фуршет” (п. 1.2 договору).
Товар поставляється постачальником у відповідності із замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні (п. 3.1 договору).
Згідно п. 7.4 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації протягом 7 днів.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач за період з 26.12.2008 по 229.12.2008 поставив відповідачу товар на загальну суму 26369,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а відповідач в порушення п. 7.4 договору свої зобов'язання по оплаті товару на вказану суму не виконав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось раніше, договором встановлено, що оплата за отриманий товар проводиться протягом 7 днів за реалізований товар. Таким чином, сторонами фактично встановлений строк оплати товару, який залежить від його реалізації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів, які б підтверджували факт реалізації поставленого товару, а отже, не довів суду, що строк оплати у відповідача за отриманий товар настав.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про настання строку оплати по факту поставки товару, оскільки умовами договору передбачені інші умови щодо оплати товару, а саме з моменту його реалізації.
Доказів реалізації поставленого товару відповідачем сторонами суду не надано.
Таким чином, у суду були відсутні підстави для стягнення з відповідача як суми основного боргу, так і пені, інфляційних та 3% річних.
У зв'язку з викладеним, колегія вважає, що апеляційна скарга дочірнього підприємства „Маркет-Плазо” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №2/96 від 25.05.2010 має бути скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Маркет-Плазо” задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2010 у справі №2/96 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Херсон-Маркет-Груп” (м. Херсон, вул. Некрасова, 2, рахунок №2600110038301 в ХФ АБ „Південний2, МФО 352640, ідентифікаційний код 30142680) на користь Дочірного підприємства „Маркет-Плазо” (м. Київ, вул. Ярославська, 57, рахунок №2600814383 у ЦВ АППБ „Аваль” м. Київ, МФО 300335, ідентифікаційний код 32251573) 188,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
Матеріали справи №2/96 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку
Головуючий суддя
Судді
09.08.10 (відправлено)