Справа № 2а - 5867/2010
" 2 ” листопада 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючої - судді Загуменнової Н.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, посилаючись на те, що він є пенсіонером за віком та потерпілим від Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах, визначених Законом України “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, порушує його права.
Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідач не визнає, наполягає на застосуванні позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та потерпілим 2 -ї категорії від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Житомирською облдержадміністрацією та пенсійним посвідченням виданим 10.01.2006 року УМВС України в Житомирській області. Він проживає в м. Коростені ( дані паспорту а.с. 10), який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. В зв'язку з цим позивач має право на отримання компенсацій, що встановлені ст. 37 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення виплачується грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва - у зоні гарантованого добровільного відселення - в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.
Позивачем отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ ..., якою встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки дія вказаних норм на 2006,2007 та 2008 роки в частині виплати компенсаційній і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами України « Про Державний бюджет України на 2006 рік », « Про Державний бюджет України на 2007 рік », «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 та на 2008 роки », в тому числі абзац другий, третій та четвертий частини першої ст..37, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст..39 « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи».
Дані рішення є чинними з моменту їх винесення і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв,язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визнані неконституційними, а тому є чинними на даний час.
Таким чином вимоги позивача про стягнення недоотриманих коштів підлягають задоволенню частково за ст. 37 за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, оскільки позивач зробив невірний розрахунок недотриманих коштів.
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:
-з 1.10.2008 р. - 545 грн.
- з 1.12.2008 р. - 605 грн.
- з 01.04.2009 р. -625 грн
- з 01.07.2009 р.- 630 грн
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачу коштів, передбачених ст.37 вищевказаного Закону у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця становитиме: ( 12 міс. Х 2,10 = 25,20 грн .) виходячи розрахунку - 2884,80 грн. , а саме:
- з 01.10.2008 р. по 01.12.2008р. - (545 грн. х 40 % ) х 2 міс.= 436 грн
- з 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - (605 грн. х 40 % ) х 4 міс.= 968 грн
- з 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - (625 грн. х 40 % ) х 3 міс.= 750 грн
- з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. - (630 грн. х 40 % ) х 3 міс.= 756 грн
а всього - 2910 грн .
Таким чином : 2910 - 25,20 = 2884,80 грн.
Відповідно до „Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 - виплата компенсацій, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ працюючим і непрацюючим громадянам, пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних(міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації особи, яка є потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому суд стягує кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської Ради.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 159 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року, суд , -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 в неповному обсязі коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотримані кошти: - передбачені ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2884 грн. 80 коп за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року. (Сума визначена без вирахування обов,язкових платежів та обов,язкових податків).
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, так як вона прийнята у письмовому провадженні.
Суддя: