донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №39/167
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівДіброви Г.І., Чернота Л.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача: Волнова Ю.М. за дов. від 10.04.2010 року
від відповідача:Руденко В.В. за дов. від 20.09.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ
на рішення господарського суду Донецької області
від25.08.2010р.
у справі№ 39/167 (суддя Морщагіна Н.С. )
за позовомЗакритого акціонерного товариства “Торгівельний будинок “Електроснаб” м. Запоріжжя
доВідкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ
про стягнення 516 558грн. 28коп.
Закрите акціонерне товариство “Торгівельний будинок “Електроснаб”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ 516558,28грн., з яких: 493310,15грн. -сума неоплаченого товару, якій був поставлений за умовами договору купівлі-продажу № 4985 від 13.01.2009 року, 16214,94грн. -інфляційні втрати, 7033,19грн. -3% річних.
Господарський суд Донецької області рішенням від 25.08.2010р. у справі № 39/167 задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.
Відкрите акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/167 скасувати в цій частині, прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні 16214,94грн. -інфляційних втрат, 7033,19грн. -3% річних.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник заявника скарги просив рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/167 залишити без змін, оскільки сторони в добровільному порядку врегулювали питання щодо виконання рішення суду.
Представник позивача заявив судовій колегії клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням того, що позивач не обґрунтував неможливість подання документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, колегія суддів залишає без задоволення усне клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
Між ЗАТ “Торгівельний будинок “Електроснаб” (Постачальник) та ВАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (Отримувач) 15.01.2009року укладено договір купівлі-продажу № 4985, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити отримувачу товар у кількості та за ціною, зазначених в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до п.3.1 договору постачальник зобов'язаний поставити товар на підставі FCA склад Постачальника м. Запоріжжя (Інкотермс 2000 р.) протягом 14 днів після списання грошових коштів з розрахункового рахунку отримувача згідно п. 4.2 Договору.
У відповідності з п.4.2 Договору Отримувач зобов'язаний провести 50 передоплату за поставлений товар грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника. Залишкові 50% згідно п. 4.3 Договору Отримувач перераховує на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів від дати поставки.
Згідно з п. 5.3 договору поставка товару здійснюється партіями (маршрутними нормами) протягом періоду дії договору. Строки Поставки Товару оговорюються сторонами у відповідних специфікаціях. Поставки Товару здійснюються по узгодженому графіку поставок.
Термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
У відповідності зі ст. А4 FCA Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.
Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.
За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору та укладених до нього специфікацій № 4 від 21.04.2009 р., № 5 від 03.09.2009р., № 6 від 22.04.2010 р., за видатковими накладними № 27 від 01.06.2009р. на суму 267900,00грн.; № 28 від 01.06.2009 р. на суму 13800,00грн.; № 45 від 15.09.2009р. на суму 41400,00грн.; № 46 від 15.09.2009р. на суму 3112,80грн.; № 11 від 18.02.2010р. на суму 351282,00грн. поставив відповідачеві продукцію на суму 677494,80грн. (у тому числі, витрати на автоперевезення в сумі 2985,00грн.), якій був отриманий представниками відповідача на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 353 від 29.05.2009 р., № 610 від 17.09.2009 р.
Видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень та заперечень та завірені печатками сторін.
У специфікації № 6 від 22.04.2010 р. сторони узгодили порядок оплати продукції: 500000,00 грн. -у строк до 30.04.2010 р.; 200000,00грн. -у строк до 17.05.2010 р.; 97700,00грн. -у строк до 11.06.2010 р.
Позивач направив на адресу відповідача рахунки № 40 від 29.05.2009 р. на суму 267900,00грн.; № 41 від 29.05.2009 р. на суму 13800,00грн.; № 72 від 15.09.2009 р. на суму 41400,00грн.; № 73 від 15.09.2009 р. на суму 3112,80грн.; № 18 від 18.02.2010 р. на суму 351282,00грн. з вимогою оплатити вартість поставленого товару.
Прийняті на себе за договором зобов'язання відповідач належним чином не виконав, вартість поставленого згідно представлених накладних товару оплатив частково в сумі 181000,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.
Сума 3184,65грн., в порядку ст. 601 ЦК України, зарахована на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку.
Тобто, неоплаченою залишилась сума 493310,15грн.
Крім того, у листі №30/э-1535 від 12.08.2010р. відповідач не заперечував проти наявної заборгованості в сумі 493310,15 грн.
Відповідачем не надано суду документів, підтверджуючих оплату отриманого товару у сумі 493310,15 грн. за вищенаведеними накладними.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, і відповідач не заперечує проти факту отримання товару, в обумовленій в накладних кількості та за визначеною в накладних ціною, а відповідачем не надано документів, підтверджуючих оплату отриманого товару у повному обсязі за спірними накладними, слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 493310,15 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов'язання, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 16214,94грн. -інфляційних втрат, 7033,19грн. -3% річних.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/167 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі № 39/167 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді Г.І. Діброва
Л.Ф. Чернота
Надруковано 5 прим:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -до справи
4 -гос. суду Донецької області 5 - ДАГС