донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №10/320/08-3/186/09-16/172/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Волкова Р.В.
Тупицького О.М.
за участю представників сторін:
прокурор:не з'явився
від позивача:не з'явився
від відповідачів:не з'явився
від 3-ї особи:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса" м. Мелітополь
на рішення
господарського суду Запорізької області
від26.08.2010 року
у справі№10/320/08-3/186/09-16/172/10
за позовом:
до відповідача:Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області м. Мелітополь в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради м. Мелітополь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса" м. Мелітополь
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Взуття" м. Мелітополь
проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2010 року у справі №10/320/08-3/186/09-16/172/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.) задоволено позов Мелітопольського міжрайонного прокурора Запорізької області м. Мелітополь, заявленого в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради м. Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса" м. Мелітополь, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Взуття" м. Мелітополь, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 18 кв.м, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр.50-річчя Перемоги, 25, шляхом знесення розташованого на вказаній земельній ділянці кіоску та зобов'язання повернути цю ділянку за належністю Мелітопольській міській раді у стані, придатному для подальшого використання.
Рішення господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса" м. Мелітополь, звернулась з апеляційною скаргою про скасування даного рішення, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на неправомірності висновку суду першої інстанції про самовільне зайняття ним спірної земельної ділянки, оскільки набув право користувача цією земельною ділянкою на законних підставах -шляхом укладення договорів оренди на надання торгового місця з третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, ТОВ "Взуття", якому належало право постійного користування земельною ділянкою. Дані договори оренди про надання торгового місця в судовому порядку визнані недійсними не були.
Скаржник також зазначає про те, що Постановою Верховної Ради України №901-VI від 16.01.2009 року було впроваджено мораторій на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси.
Крім того, заявник апеляційної скарги вказує на те, що на теперішній час йде підготовка необхідних документів для укладання з позивачем договору строкового сервітуту.
Відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення -скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представником заявника апеляційної скарги було заявлене усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: листування між позивачем та відповідачем, яким, на думку скаржника, підтверджується позитивний розгляд питання позивачем щодо надання відповідачу в оренду спірної земельної ділянки.
Вказане клопотання судовою колегією, з огляду на приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України, залишене без задоволення, оскільки ці докази не мають значення для розгляду даної справи та жодним чином не підтверджують прийняття неправильного рішення у цій справі.
Позивач, Мелітопольська міська рада м. Мелітополь, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства. Позивач наполягає на безпідставності мотивів, викладених заявником в апеляційній скарзі та стверджує про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Позивач просить залишити рішення господарського суду Запорізької області у даній справі без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області м. Мелітополь та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Взуття" м. Мелітополь, наданим їм правом не скористалися, представників до судового засідання не направили, причин неявки суду не повідомили. Про час та місце судових засідань були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2010 року про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника відповідача, який прибув в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи документів спірна земельна ділянка по пр.50-річчя Перемоги, 25 в м. Мелітополі належала на праві постійного користування ТОВ "Взуття", що підтверджується листом Управління Держкомзему у м. Мелітополь Запорізької області від 20.08.2010 № 483, в якому зазначено, що на даний момент відсутній законний землекористувач даної земельної ділянки. Раніше ця земельна ділянка була надана у власність ТОВ "Взуття" з видачею акта на право постійного користування земельною ділянкою № 0149 від 06.03.1997 року, який анульовано за рішенням Мелітопольської міської ради № 1/23 від 02.06.2006 року.
Відповідачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача був укладений договір про надання торгового місця від 01.10.2003 року з терміном дії до 01.01.2005 року, який 01.05.2005 року було переукладено з встановленням терміну дії до 01.05.2006 року та можливості пролонгації.
На виконання зазначених договорів ТОВ "Взуття" платно (в розмірі плати за землю) надавало ТОВ "Преса" визначене місце для торгівлі.
На цьому місці для торгівлі відповідачем було встановлено кіоск з продажу періодичних видань.
Рішенням Мелітопольської міської ради від 02.06.2006 року № 1/23 "Про припинення права постійного користування землею" за результатами розгляду клопотання ТОВ "Взуття" про припинення користування землею в зв'язку з продажем об'єктів, вилученням частини земельної ділянки та передачею об'єкта у комунальну власність міської ради право постійного користування ТОВ "Взуття" земельною ділянкою на підставі акту № 0149 від 06.03.1997 року було припинено, у зв'язку з чим вказаний акт анульовано, а земельна ділянка передана до комунальної власності. Тобто, ТОВ "Взуття" з анулюванням акту втратило право користувача, у тому числі право на передачу земельних площ у користування іншим особам, що в свою чергу, потягло і неможливість пролонгації договору з відповідачем.
Однак, як вбачається із наданих до матеріалів справи документів відповідач продовжує до цього часу займати земельну ділянку під розміщення кіоску, не зважаючи на сплив терміну договору з ТОВ "Взуття", а також не зважаючи на відсутність у нього правовстановлюючих документів на користування спірною земельною ділянкою.
Актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 12.06.2007 року, від 24.10.2007 року та від 03.12.2007 року Управління з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, а також актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.08.2010 року Управління Держкомзему у м. Мелітополь Запорізької області, складеними за результатами відповідних перевірок, встановлений факт самовільного користування землею відповідачем без правоустановчих документів на землю.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до чинної редакції ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею125 ЗК України, що діяла на момент виникнення спору, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст.125 чинного ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як вбачається із матеріалів спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, тобто без правоустановчих документів на земельну ділянку. Відповідач, фактично використовує спірну земельну ділянку при відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про її передачу в оренду, що у відповідності до приписів діючого законодавства є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За умовами укладених договорів від 01.10.2003 від 01.05.2005, між відповідачем та третьою особою, відповідач набув право на розташування торгового місця, але не право користування земельною ділянкою у розумінні Земельного кодексу України.
Рішення Мелітопольської міської ради щодо передачі спірної земельної ділянки у користування відповідачу відсутнє.
Таким чином, відповідач самовільно користується спірною земельною ділянкою.
Щодо посилань заявника апеляційної скарги на Постанову Верховної Ради України від 16.01.2009 року №901-VI "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси", де зазначено, що органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування вказано тимчасово, до схвалення відповідного закону припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності, а також про знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації.
Однак, спірні правовідносини не можуть регулюватися цією Постановою, оскільки рішення щодо знесення кіоску чи виселення з нього відповідача позивачем не приймалося, спір у даній справі стосується земельних правовідносин, але не тих, на які спрямована дія Постанови №901- VI.
Щодо посилань скаржника на те, що теперішній час йде підготовка необхідних документів для укладання з позивачем договору строкового сервітуту, то судова колегія вважає, що зазначене не може бути прийнято до уваги, оскільки не може спростувати доведеність порушення відповідачем приписів земельного законодавства на час прийняття оскаржуваного рішення у даній справі.
В подальшому відповідач не позбавлений права врегулювати земельні відносини з позивачем у встановленому порядку.
Матеріалами справи доведено, що спірну земельну ділянку відповідач займає самовільно.
З огляду на викладене, господарський суд позов задовольнив правомірно.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не є підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса" м. Мелітополь на рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2010 року у справі №10/320/08-3/186/09-16/172/10 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2010 року у справі №10/320/08-3/186/09-16/172/10 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови підписаний 05.11.10.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя Р.В.Волков
Суддя О.М.Тупицький
Надруковано 9 прим.:
1 прим. - у справу;
2 прим. - прокурору;
2 прим. - сторонам;
1 прим. - 3-й особі;
1 прим. - ГСЗО;
2 прим. - ДАГС.