донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №6/182
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Калантай М.В.
суддівВолкова Р.В.
Тупицького О.М.
за участю представників сторін :
від позивача :не з'явився
від відповідача:
від ВДВС:не з'явився
не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ
на ухвалу господарського суду Луганської області
від30.09.2010 року
про розгляд скарги
на діїТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ
Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції м. Луганськ
у справі№6/182
за позовомПриватного підприємства "Фірма ЮВ" м. Алчевськ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ
простягнення 127595,73грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2010 року у справі №6/182 (суддя Василенко Т.А.) залишено без задоволення скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції м. Луганськ про визнання дій старшого державного виконавця ОСОБА_1 незаконними в частині: ненаправлення заявнику документів стосовно виконавчого провадження, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження; накладення арешту на поточний рахунок заявника №2600401611601, відкритий у Луганській філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" стосовно суми 109316,20грн.; зобов'язання органу виконавчої служби зняти арешт з поточного рахунку заявника на суму 109316,20грн., шляхом винесення нової постанови.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що він не був своєчасно повідомлений про відкриття виконавчого провадження, постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів на його адресу органом виконавчої служби не направлялись, тому він був позбавлений можливості виконати рішення в добровільному порядку. Наданими ВДВС документами не підтверджується факт направлення на адресу боржника зазначених постанов. Скаржник стверджує також про порушення господарським судом приписів статті 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Заявник апеляційної скарги просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі та прийняти нову, якою скаргу на дії органу виконавчої служби задовольнити.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, причин неявки суду не повідомив.
Позивач, Приватне підприємство "Фірма ЮВ" м. Алчевськ, проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому такою, що не підлягає скасуванню. Позивач письмово повідомив суд про те, що ним повністю отримані грошові кошти, стягнені на його користь за наказом господарського суду Луганської області №6/182, тому дії державного виконавця щодо стягнення з боржника суми є законними.
Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення та розгляд справи здійснити без участі його представника.
Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції м. Луганськ наданим йому правом не скористався, представника в засідання суду не направив, відзиву не надав. Про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, скарга буде розглянута за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представників сторін та органу виконавчої служби, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2009 року у справі №6/182 стягнено з ТОВ "Теплоефект" м. Луганськ на користь ПП "Фірма ЮВ" м. Алчевськ заборгованість в сумі 108000,89грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1110,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205,30грн. На виконання вказаного рішення господарським судом першої інстанції 02.03.2010 року був виданий наказ про примусове виконання рішення.
Постановою від 18.03.2010 року Ленінського ВДВС Луганського МУЮ було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №6/182 від 02.03.2010 року про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 109315,31 грн. Органом виконавчої служби постановлено боржнику добровільно виконати рішення до 25.03.2010 року. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Копії вказаної постанови були направлені на адреси сторін простою кореспонденцією 23.03.2010 року за вих.№6263.
Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції 26.03.2010 року були прийняті постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 25 грн.; про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10931,53 грн. Копії вказаних постанов Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції були направлені боржнику простою кореспонденцією 07.04.2010 року вих.7001.
Крім того, Ленінським ВДВС 26.03.2010 року була прийнята постанова про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Постановами від 01.04.2010 року ВДВС накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках в банках та належать ТОВ "Теплоефект". Копії цих постанов направлені на адреси банків та боржника простою кореспонденцією 07.04.2010 року за вих.№ 6991.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції у даній справі частково не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Аналогічні приписи встановлені також у пункті 3.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. №74/5.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Як вбачається із наданих копій матеріалів даної справи постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №6/182 прийнята виконавчою службою 18.03.2010 року, а направлена сторонам за виконавчим провадженням 23.03.2010 року, тобто в порушення вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", не наступного дня, а лише на п'ятий день.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що дії Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції щодо несвоєчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження є незаконними.
У відповідності до приписів статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що дії Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції щодо несвоєчасного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження є незаконними.
В той же час, у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Як вбачається із копій матеріалів справи боржник не скористався передбаченою законодавчими положеннями можливістю та не звернувся до органу ДВС у вищевказаному порядку для поновлення строку для добровільного виконання рішення.
До того ж, відповідно до ч. 1, 7 ст. 111 Закону України "Про виконавче провадження" сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій; особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені права та обов'язки державних виконавців. Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 5 вказаного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Копії матеріалів справи свідчать про те, що в добровільному порядку рішення суду в даній справі боржником виконане не було, тому у відповідності до приписів статей 5,50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим органом були прийняті постанови про накладення арешту на кошти боржника, що містяться в установах банків.
Згідно п. 4.1.3. Інструкції якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.
Як зазначалося 01.04.2010 в рамках зведеного виконавчого провадження, органом державної виконавчої служби було накладено арешти на грошові кошти боржника, що знаходяться в банківських установах.
Частиною першою та другою статті 50 даного Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 55 цього ж Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах, чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Як вбачається із змісту постанов про арешт коштів боржника виконавчою службою накладено арешт саме на кошти заявника апеляційної скарги в сумі 142744,57 грн., що містяться в установах банків.
Відповідач у скарзі на дії ВДВС просив суд першої інстанції зобов'язати виконавчу службу зняти арешт з поточного рахунку, однак, арешт на рахунок боржника виконавчою службою не накладався.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що заявником апеляційної скарги не доведений причинно-наслідковий зв'язок між несвоєчасним повідомлення його про відкриття виконавчого провадження та підставами прийняття постанови про накладення арешту на кошти боржника.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач в добровільному порядку наказ суду № 6/182 не виконав, тому органом державної виконавчої служби правомірно були застосовані заходи з примусового виконання рішення у даній справі.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що частково не відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, такими, що можуть бути підставою для її часткового скасування.
Керуючись статтями 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.09.2010 року у справі №6/182 - задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 30.09.2010 року у справі №6/182 - скасувати частково.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції м. Луганськ - задовольнити частково.
Визнати дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції м. Луганськ незаконними в частині несвоєчасного направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоефект" м. Луганськ постанови про відкриття виконавчого провадження.
В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови підписаний 05.11.10.
Головуючий М.В.Калантай
Судді Р.В.Волков
О.М.Тупицький
Надруковано 7 примірників:
1 -у справу; 2-сторонам у справі;
1 -ВДВС;
1 -ГСЛО;
2- ДАГС.