донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.11.2010 р. справа №4/160
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівДучал Н.М. , Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Рубан О.Г., за довіреністю,
від відповідача:Єльніков І.М., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від20.08.2010 року
по справі№4/160 (Батюк Г.М.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Луганськ
доПриватного акціонерного товариства "Фінансист" м.Луганськ
простягнення 926 443, 26 доларів США та 30 672,74грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2010р. у справі № 4/160 позов задоволений частково.
Приписано достягнути з Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, вул. Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909 в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, вул. Совєтская,61, код ЄДРПОУ 24197094 в дохід Державного бюджету України, п/р 31118095700006, банк - ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 6046,81 дол. США та у сумі 306 грн. 73 коп. видати наказ на виконання Ленінській міжрайонній ДПІ у м. Луганську.
Приписано стягнути з Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м.Луганськ, вул.Оборонная,20 «Г», код ЄДРПОУ 31138743 на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, вул. Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909 в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, вул. Совєтская,61, код ЄДРПОУ 24197094 заборгованості за кредитом в сумі 47137,70 доларів США.; заборгованості за процентами в сумі 50317,15 доларів США.; пеня за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 12759 грн. 72 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів в сумі 17913 грн. 02коп., державне мито у сумі 974,54 дол. США та 306 грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 25 грн. 70 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивується тим, що позивачем не здійснено належне повідомлення відповідача про дострокове виконання зобов'язань у відповідності до вимог пункту 7.9 додаткової угоди № 010/07-02/344/1 від 31.08.2009 до Кредитного договору №010/07-02/344 від 09.04.2008, в зв'язку з чим , суд дійшов до висновку , що у позивача не настало право вимоги про дострокове повне погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором, відповідно до умов пунктів 7.8,7.9 додаткової угоди до Кредитного договору . Крім того , рішення суду в частині задоволених вимог обґрунтовано тим , що відповідач в строк передбачений Кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором складає 97454,85 доларів США та 30672 грн. 74 коп.
Рішення суду в частині достягнення судових витрат ґрунтується на положеннях ст.ст. 44,49 ГПК України .
Позивач , Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування вищевказаного рішення . Вважає , що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо необхідності повідомлення Відповідача про дострокове стягнення та неналежне повідомлення. Вважає , що претензією від 23.04.10р. позивач попередив відповідача про те, що у разі несплати заборгованості Позивач має намір скористатись своїм правом про дострокове стягнення заборгованості за кредитом та процентами. Крім того вважає , що умовами Кредитного договору та діючим законодавством не встановлено спеціальної форми для письмового повідомлення про рішення скористатися правом дострокового стягнення заборгованості.
Окрім означеного , заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права , а саме необґрунтоване достягнення в доход держбюджету України державного мита в сумі 6046,81дол.США та 306,73грн.
Відповідач , Приватне акціонерне товариство «Фінансист»м.Луганськ, у відзиві б/н від 08.10.10р. на апеляційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечує , вважає наведені в апеляційній скарзі підстави для скасування Рішення суду безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.
09.04.08р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та Закритим акціонерним товариством «Фінансист» був укладений Кредитний договір № 010/07-02/344 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів».
За умовами п. 1.1 Кредитного договору Кредитор (Банк) , на положеннях та умовах цього Договору, відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 836630,00доларів США строком до 31.03.2018р. зі сплатою процентів за схемою позначеною у п. 1.2
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитні кошти призначені для придбання комерційної нерухомості.
Положеннями п. 3.3 Кредитного договору сторони встановили порядок погашення заборгованості за цим Договором:
- в першу чергу погашається заборгованість за процентами( нарахованими та/або простроченими) за користування кредитом;
- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);
- в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування Кредитором , та інша безспірна заборгованість Позичальника за цим Договором.
За умовами п. 3.4 Кредитного договору , погашення основної суми кредиту за даним Договором Позичальник здійснює рівними щомісячними платежами, відповідно до Графіка погашення ( Додаток № 1) починаючи з липня 2008р.
Позичальник зобов'язався ( п. 6.1 Кредитного договору) використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до умов п. 7.4 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником п.6.1,6.4, 6.8, 6.9, 6.11 цього договору кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.
Згідно з положеннями п. 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту , процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1 та 6.1 даного Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла на час виникнення заборгованості , за кожний день прострочення.
Між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 010/07-02/344/1 від 31.08.2009 до Кредитного договору, відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника (відповідача) в умовах кризи в економіці України, сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, а саме:
встановити тимчасову пільгову ставку в розмірі 9,5% річних на період з 01.08.2009 до 31.12.2009;
провести капіталізацію процентів шляхом збільшення позичкової заборгованості за кредитом на суму простроченої заборгованості за процентами в розмірі 75246,11 доларів США;
змінити розмір сплати щомісячного платежу та викласти додаток № 1 Кредитного договору “Графік погашення заборгованості за кредитом” у новій редакції.
Даною угодою сторони доповнили статтю 7 Кредитного договору № 010/07-02/344 пунктами 7.8. та 7.9.
Відповідно до п. 7.8 Додаткової угоди № 010/07-02/344/1 від 31.08.2009 до Кредитного договору Кредитор вправі пред'явити Позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у разі настання певних подій, зокрема, у випадку прострочення Позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту.
Пунктом 7.9 Додаткової угоди № 010/07-02/344/1 від 31.08.2009 до Кредитного договору передбачено, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.
У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості Позичальника за цим договором, строк виконання зазначених у такому повідомлені зобов'язань Позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 календарний день з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу Поручителю та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.
У виконання п. 5.1 розділу 5 Кредитного договору Банк на підставі заяви Позичальника ( відповідача) від 18.04.08р. , меморіального ордеру № 65/1 від 18.04.08р. та меморіального валютного ордера № 3146 від 18.04.08р. перерахував кредитні кошти на поточний рахунок позичальника в сумі 836630 дол. США.
У відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.08р. № 514-VI , назву «Відкрите акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль»змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», який є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль.
23.04.10р. , у зв'язку з простроченням виконання Позичальником взятих за Кредитним договором зобов'язань , Банком на адресу відповідача направлено претензію № 01-82/2805 від 23.04.10р.
В даній претензії Банком було зазначено , що починаючи з листопада 2009р. підприємство в повному обсязі не погашає кредит згідно графіку , та не сплачує нараховані відсотки. Повідомлено , що станом на 21.04.10р. прострочена заборгованість за кредитним договором № 010/07-02/344 від 09.04.08р. складає 61605 доларів 32 центи США. Крім того, Банком на прострочену суму заборгованості відповідно до п. 10.2 Кредитного договору нарахована пеня в сумі 18095грн.16коп.
На підставі зазначених у претензії порушень , Банк вимагав у Позичальника у десятиденний термін ( з моменту отримання претензії) сплатити суму боргу в розмірі 61605доларів 32центи США та 18095грн.16коп.
Крім того , Банком було попереджено Позичальника , що у разі непогашення цієї суми , Банк вимушений буде звернутися до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про дострокове погашення підприємством усієї суми за кредитним договором № 010/07-02/344
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, та часткову невідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України), тобто між сторонами склалися цивільні правовідносини, врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.
Підставою позову позивачем визначено Кредитний договір № 010/07-02/344 від 09.04.08р. укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(Банк) та Закритим акціонерним товариством «Фінансист»( Позичальник). Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зазначена правова норма кореспондується із ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України , відповідно до яких господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
З пояснень та матеріалів справи вбачається , що сторони досягли усіх істотних умов передбачених законом для даного виду кредитного договору: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії , спірний Договір є підписаним всіма сторонами, завірений печатками та містить всі необхідні для даного виду правочинів істотні умови, тому є укладеним.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору .
Згідно ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до положень ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок .
За приписами ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України відповідно до кредитного договору на позичальника покладається обов'язок повернути отриманий від фінансової установи кредит та сплатити за нього проценти.
Позивач свої зобов'язання за Договором кредиту виконав у повному обсягу , а саме у виконання п. 5.1 розділу 5 Кредитного договору Банк на підставі заяви Позичальника (відповідача) від 18.04.08р. , меморіального ордеру № 65/1 від 18.04.08р. та меморіального валютного ордера № 3146 від 18.04.08р. перерахував кредитні кошти на поточний рахунок позичальника в сумі 836630 дол. США.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як це вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного провадження , відповідач , всупереч взятих на себе зобов'язань, порушив умови кредитного договору №010/07-02/344 від 09.04.2008р. щодо погашення кредиту та сплати відсотків в термін передбачений вищезазначеним договором та додатками до нього.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 47137,70 доларів США., заборгованості за процентами в сумі 50317,15 доларів США .
Згідно з положеннями п. 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту , процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1 та 6.1 даного Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла на час виникнення заборгованості , за кожний день прострочення.
Приписи даних положень не суперечать нормам діючого законодавства , нарахування штрафних санкцій за порушення строків повернення кредиту , процентів за користування кредитом здійснені Позивачем правомірно та арифметично вірно , в зв'язку з чим , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції також в цій частині.
Крім того , судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду з приводу відмови в задоволенні вимог позивача щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів з огляду на наступне.
Відповідно до умов п. 7.4 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником п.6.1,6.4, 6.8, 6.9, 6.11 цього договору кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.
При цьому , Додатковою угодою № 010/07-02/344/1 від 31.08.2009р. сторони доповнили статтю 7 Кредитного договору № 010/07-02/344 пунктами 7.8. та 7.9.
Відповідно до п. 7.8 Кредитор вправі пред'явити Позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у разі настання певних подій, зокрема, у випадку прострочення Позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту.
Пунктом 7.9 передбачено, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у цій статті, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.
У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості Позичальника за цим договором, строк виконання зазначених у такому повідомлені зобов'язань Позичальника вважається таким, що закінчився, на 31 календарний день з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред'явити вимогу Поручителю та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.
Таким чином , сторони , вищевказаними документами, встановили порядок , форму та строки за якими Банк може втілити своє право на дострокове погашення Позичальником суми кредиту .
Так, як це вбачається з вищенаведеного , п. 7.4 Кредитного договору передбачене таке право Банку як кредитора достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.
При цьому , положення п. 7.8 , яким був доповнений Кредитний договір, передбачають саме пред'явлення Позичальнику вимоги про дострокове погашення кредиту у певних , визначених випадках.
В той час, положення п. 7.9 вимагає від Банку як Кредитора в цьому випадку саме повідомлення про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. До того ж , частиною другою цього пункту чітко передбачено , що письмове повідомлення Кредитора повинно містити вимогу про дострокове повне або часткове погашення заборгованості Позичальника за цим договором .
Як вбачається з претензії № 01-82/2805 від 23.04.10р., на яку , в обґрунтування позовних та апеляційних вимог , посилається скаржник ( Банк) , вона містить в собі вимогу ( л. 2 абз.5 претензії а.с. 24) до ВАТ «Фінансист»у десятиденний термін ( з моменту отримання претензії) сплатити суму боргу в розмірі 61605 доларів 32 центи США та 18095грн. 16коп.
Наступний абзац претензії судова колегія розцінює як попередження .
Посилання ж скаржника в цій частині судова колегія вважає необґрунтованими , а вимоги -недоведеними та такими , що не підлягають задоволенню.
Крім того , як вбачається з апеляційної скарги , Позивач також не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині достягнення з Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, в дохід Державного бюджету України державного мита у сумі 6046,81 дол. США та у сумі 306 грн. 73 коп.
З доводами та вимогами скаржника в цій частині судова колегія погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
За приписами ст. 46 цього Кодексу державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Неоподатковуваний мінімум становить сума у розмірі 17 грн. відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 N 889-IV.
Згідно з частиною другою ст. 7 Декрету та п. 1 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22 квітня 1993р. № 15, з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Нацбанку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи , позивачем визначено предметом спору заборгованість за кредитом та за процентами у сумі 926443дол 26 центів США ( що станом на момент подання позовної заяви еквівалентно 7337430,62грн. ) та 30672,74грн.
Позивач було сплачено державне мито в іноземній валюти ( доларах США) в розмірі 3217 дол. 62 цента США , що на момент сплати еквівалентно 25515,73грн. , що становить максимальний розмір державного мита.
Таким чином , сплата державного мита позивачем при подачі позовної заяви була здійснена у розмірі та порядку встановленому законодавством, а судом першої інстанції під час прийняття оскарженого рішення не було враховано приписів Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо розміру та порядку обчислення суми державного мита за розгляд справ в господарських судах першої інстанції.
При цьому , судова колегія вважає необхідним зазначити , що оскільки сплата та розподіл судових витрат не є позовними вимогами , а порушення з цього приводу не впливає на вирішення спору по суті , то дане рішення в цій частині підлягає зміненню , шляхом виключення п. 2 резолютивної частини , щодо достягнення з Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, в дохід Державного бюджету України державного мита у сумі 6046,81 дол. США та у сумі 306 грн. 73 коп.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду частково не відповідає чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є підставою для його часткової зміни.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2010 року у справі № 4/160 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2010 року у справі № 4/160 змінити частково в частині достягнення з позивача державного мита.
Виключити з резолютивної частини Рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2010 року у справі № 4/160 абзац другий .
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2010 року у справі № 4/160 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 03.11.10р.
Головуючий М.Д. Запорощенко
Судді: Н.М. Дучал
М.В. Калантай